Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Проти Трампа був використаний важливий прийом виборчої боротьби — маніпуляції з рейтингом. Українцям добре відомий метод завищення рейтингу. Цей метод допоміг Петру Порошенку, користуючись мінімальною підтримкою під час Майдану, за декілька місяців стати лідером президентських перегонів. У США маніпуляції з рейтингами спрямовувалися за забезпечення Гілларі Клінтон упевненого відриву від Трампа. Це могло підштовхнути багатьох американців зневіритися у своєму кандидаті. Але, як бачимо, цього не сталося. Натомість викликають поблажливу посмішку здивування багатьох українців, які вважали перемогу Трампа неможливою. Зрештою, американці усе ж таки мали доступ до більш-менш об'єктивних результатів соцопитувань. А от українці, які цікавилися темою американських виборів, переважно орієнтувалися на тенденційні рейтинги, які їм ретранслювали заангажовані українські ЗМІ.
Перемога Трампа є результатом подолання надзвичайно сильного опору. Одними лиш маніпуляціями з рейтингом справа не обмежувалася. Трамп зіткнувся зі страшенною упередженістю ЗМІ, прийомами демонізації і навішування ярликів і навіть таким витонченим засобом пропаганди та агітації як кінематограф (саме так: на перемогу Клінтон і недопущення перемоги кандидата-республіканця попрацював не один сценарист та режисер; основний акцент робився на очорнення консервативних сил і пропагування світлого образу жінки-лідера — достатньо згадати про харизматичну Елізабет МакКорд із серіалу “Мадам секретар” чи про відчайдушну боротьбу сенаторші Чарлі Роан із “Судної ночі 3” проти ненависної кліки “Батьків-засновників”). Проте інформаційні маніпуляції виявилися не всевладними — Трампу принесли перемогу люди, які продовжують думати своєю головою.
Важко сказати, якою була основна мотивація тих, хто підтримав Трампа. Як саме вони голосували: за Трампа чи, у першу чергу, проти Клінтон? Для мільйонів американців було зрозумілим, що Клінтон буде мало чим кращою від Обами. А президентство Обами викликало крайнє незадоволення: наступ на законні права і свободи (обмеження свободи віросповідання, наступ на право володіння зброєю), агресивне впровадження гендерної ідеології, потурання імміграції та зростанню міжрасової напруги, неефективна зовнішня політика.
Голосуючи за Трампа, американці протестували проти крайніх ліво-ліберальних експериментів, які стали основним ідейно-програмовим вектором Демократичної партії. Але також можна сказати, що обрання Трампа — це прояв втоми від сучасного американського політикуму в цілому. Корумпованість високопосадовців, їхні зв'язки з ТНК та фінансистами (на що дуже відверто наважився вказати Трамп), відірваність від суспільства. Все це породило попит на свіжі обличчя. Трамп, який заробив свої статки власним бізнесом, а не лобіюванням чиїхось інтересів, і почав говорити про базові, але забуті політиками речі, став непоганою відповіддю на цей попит.
Попри ряд суто американських нюансів, обрання Трампа слід оцінювати в одній площині з посиленням нових, альтернативних політичних сил на Європейському континенті. Втома від пануючих еліт відчувається у багатьох країнах, що належать до Західної цивілізації. Далеко не кожну політичну силу, що сьогодні набирає ваги, можна назвати послідовно правою чи націоналістичною. Але загальна тенденція існує, і вона свідчить не на користь еліт, що сформувалися після Другої світової (особливо ж на основі покоління бунтарів 1968 року).
Схоже, сучасна політична еліта України продовжує залишатися неготовою до змін, що можуть відбутися на Заході. Поки що єдині, хто демонструє здатність мислити завтрашнім днем, — це націоналісти. Наприклад, коли Порошенко поїхав до США і зустрівся з Клінтон, але проігнорував Трампа, єдиним політиком, який це розкритикував, виявився Андрій Білецький. Лідер “Національного корпусу” навів цілком прагматичний аргумент: “Порошенко поїхав до США, де зустрівся з Гілларі Клінтон і не зустрівся з Дональдом Трампом, тим самим дав зрозуміти, хто для нас “свій”. А якщо Трамп переможе? А шанси у нього є. Як ми будемо будувати з ним відносини?” (див. його інтерв'ю виданню “Focus” від 4 жовтня цього року).
Потрібно зрозуміти просту річ: Україна включена в систему світопорядку на невигідних умовах. Аби змінити ситуацію, необхідно докласти дуже великих зусиль. Політична турбулентність на Заході, можливість приходу до влади нових еліт відкривають для нас вікно можливостей, надають світопорядку динаміки. Образно кажучи, ми є свідками закінчення штилю. Вітри, які починають віяти, можуть допомогти нам менше гребти веслами — потрібно лиш напнути вітрила і вміти використовувати те, що дає стихія. Але проблема в тому, що нинішня політична еліта узагалі не ставить собі за мету вести Україну курсом власної геополітичної суб'єктності, її не цікавлять ні вітри, ні вітрила, ні весла. Вона прагне і далі пливти за течією.
10.11.2016 11:19
Перемога Трампа і криза політичних еліт Заходу
Голосуючи за Трампа, американці протестували проти крайніх ліво-ліберальних експериментів Демократичної партії. Але також можна сказати, що обрання Трампа — це прояв втоми від сучасного американського політикуму в цілому. Корумпованість високопосадовців, ї
Перемога Дональда Трампа для дуже багатьох стала несподіванкою. І це підсилює її вагомість.Проти Трампа був використаний важливий прийом виборчої боротьби — маніпуляції з рейтингом. Українцям добре відомий метод завищення рейтингу. Цей метод допоміг Петру Порошенку, користуючись мінімальною підтримкою під час Майдану, за декілька місяців стати лідером президентських перегонів. У США маніпуляції з рейтингами спрямовувалися за забезпечення Гілларі Клінтон упевненого відриву від Трампа. Це могло підштовхнути багатьох американців зневіритися у своєму кандидаті. Але, як бачимо, цього не сталося. Натомість викликають поблажливу посмішку здивування багатьох українців, які вважали перемогу Трампа неможливою. Зрештою, американці усе ж таки мали доступ до більш-менш об'єктивних результатів соцопитувань. А от українці, які цікавилися темою американських виборів, переважно орієнтувалися на тенденційні рейтинги, які їм ретранслювали заангажовані українські ЗМІ.
Перемога Трампа є результатом подолання надзвичайно сильного опору. Одними лиш маніпуляціями з рейтингом справа не обмежувалася. Трамп зіткнувся зі страшенною упередженістю ЗМІ, прийомами демонізації і навішування ярликів і навіть таким витонченим засобом пропаганди та агітації як кінематограф (саме так: на перемогу Клінтон і недопущення перемоги кандидата-республіканця попрацював не один сценарист та режисер; основний акцент робився на очорнення консервативних сил і пропагування світлого образу жінки-лідера — достатньо згадати про харизматичну Елізабет МакКорд із серіалу “Мадам секретар” чи про відчайдушну боротьбу сенаторші Чарлі Роан із “Судної ночі 3” проти ненависної кліки “Батьків-засновників”). Проте інформаційні маніпуляції виявилися не всевладними — Трампу принесли перемогу люди, які продовжують думати своєю головою.
Важко сказати, якою була основна мотивація тих, хто підтримав Трампа. Як саме вони голосували: за Трампа чи, у першу чергу, проти Клінтон? Для мільйонів американців було зрозумілим, що Клінтон буде мало чим кращою від Обами. А президентство Обами викликало крайнє незадоволення: наступ на законні права і свободи (обмеження свободи віросповідання, наступ на право володіння зброєю), агресивне впровадження гендерної ідеології, потурання імміграції та зростанню міжрасової напруги, неефективна зовнішня політика.
Голосуючи за Трампа, американці протестували проти крайніх ліво-ліберальних експериментів, які стали основним ідейно-програмовим вектором Демократичної партії. Але також можна сказати, що обрання Трампа — це прояв втоми від сучасного американського політикуму в цілому. Корумпованість високопосадовців, їхні зв'язки з ТНК та фінансистами (на що дуже відверто наважився вказати Трамп), відірваність від суспільства. Все це породило попит на свіжі обличчя. Трамп, який заробив свої статки власним бізнесом, а не лобіюванням чиїхось інтересів, і почав говорити про базові, але забуті політиками речі, став непоганою відповіддю на цей попит.
Попри ряд суто американських нюансів, обрання Трампа слід оцінювати в одній площині з посиленням нових, альтернативних політичних сил на Європейському континенті. Втома від пануючих еліт відчувається у багатьох країнах, що належать до Західної цивілізації. Далеко не кожну політичну силу, що сьогодні набирає ваги, можна назвати послідовно правою чи націоналістичною. Але загальна тенденція існує, і вона свідчить не на користь еліт, що сформувалися після Другої світової (особливо ж на основі покоління бунтарів 1968 року).
Схоже, сучасна політична еліта України продовжує залишатися неготовою до змін, що можуть відбутися на Заході. Поки що єдині, хто демонструє здатність мислити завтрашнім днем, — це націоналісти. Наприклад, коли Порошенко поїхав до США і зустрівся з Клінтон, але проігнорував Трампа, єдиним політиком, який це розкритикував, виявився Андрій Білецький. Лідер “Національного корпусу” навів цілком прагматичний аргумент: “Порошенко поїхав до США, де зустрівся з Гілларі Клінтон і не зустрівся з Дональдом Трампом, тим самим дав зрозуміти, хто для нас “свій”. А якщо Трамп переможе? А шанси у нього є. Як ми будемо будувати з ним відносини?” (див. його інтерв'ю виданню “Focus” від 4 жовтня цього року).
Потрібно зрозуміти просту річ: Україна включена в систему світопорядку на невигідних умовах. Аби змінити ситуацію, необхідно докласти дуже великих зусиль. Політична турбулентність на Заході, можливість приходу до влади нових еліт відкривають для нас вікно можливостей, надають світопорядку динаміки. Образно кажучи, ми є свідками закінчення штилю. Вітри, які починають віяти, можуть допомогти нам менше гребти веслами — потрібно лиш напнути вітрила і вміти використовувати те, що дає стихія. Але проблема в тому, що нинішня політична еліта узагалі не ставить собі за мету вести Україну курсом власної геополітичної суб'єктності, її не цікавлять ні вітри, ні вітрила, ні весла. Вона прагне і далі пливти за течією.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
Топ за тиждень
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 234
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 126
Популярне
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 18435
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13411
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 13372
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5934
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 5417
Контакти
E-mail: [email protected]