Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Форум у Дубровніку, що проходив 25-26 серпня, став майданчиком для обговорення низки важливих для країн Міжмор'я практичних питань, зокрема економічних і безпекових. Особливо важливим він виявився для Польщі та Литви. Протягом тривалого часу відносини між цими двома державами були прохолодними. Форум створив можливість провести першу зустріч між президентом Литви Далею Грибаускайте та польським лідером Анджеєм Дудою. Судячи з офіційних заяв, зустріч була доволі плідною. Грибаускайте наголосила, що Польща і Литва однаково сприймають геополітичні виклики і спільно будуть дбати про безпеку.
Важливим питанням, що обговорювалося на форумі, була енергетика. Мова йшла про енергетичне унезалежнення регіону шляхом диверсифікації джерел постачання і тісної й солідарної співпраці між країнами. В цьому контексті Грибаускайте розповіла про литовський досвід подолання монополії “Газпрому”.
На форумі обговорювалися й інші питання економічного характеру. Фактично, головною темою економічного блоку стала “вертикальна” економічна інтеграція з півночі на південь — від Скандинавії та Балтики до Балкан і Адріатичного моря.
Не обійшлося без обговорення політичних перспектив Євросоюзу.
Як бачимо, розбудова Міжмор'я триває. Геополітичний союз країн Центрально-Східної Європи набуває чіткіших рис і знаходить закріплення у деталізації різних аспектів співпраці. Не бажаючи миритися з диктатом Німеччини та Франції і їхнім намаганням зробити ЄС ще більш централізованою структурою, країни Центрально-Східної Європи консолідуються і таким чином прагнуть наростити власну геополітичну вагу.
На тлі такої турботи про власний суверенітет політика нинішнього Києва виглядає самовбивчою. На саміті G20, що пройде у вересні, очільники Німеччини, Франції та Росії планують обговорити “питання України” без участі самої України. У відповідь на такий цинізм (до того ж публічний) Порошенко лише заявив, що очікує відновлення переговорного процесу у “нормандському форматі”. Ця заява ніщо інакше, як намагання самостійно наступати на одні й ті ж самі граблі замість того, щоб просто отримати удар палицею у чоло. З точки зору здорового глузду, ні перший, ні другий варіанти не є прийнятними. Але на Банковій чомусь звикли робити вибір поміж неприйнятних варіантів. Те, що долю війни на Донбасі вирішують без участі України, якраз і є наслідком стратегії нинішнього Києва покладатися як не на переговори у Мінську, так на “норманські формати”.
Ставка на Німеччину та Францію цілком себе дискредитувала. Те ж саме ми можемо говорити про надії на США (при нинішньому курсі цієї держави, який навряд чи суттєво зміниться після виборів). За таких умов для України було б логічно зробити головну зовнішньополітичну ставку на зближення з країнами Міжмор'я, насамперед — на розбудову його балто-чорноморської складової. Причому Києву варто було б не просто належним чином відгукнутися на пропозиції, що надходять з боку тієї ж Варшави, але й самому ініціювати посилення інтеграційного процесу. Обираючи комбінування військових та дипломатичних засобів у вирішенні проблеми московської агресії, потрібно вибудовувати такий формат міжнародних переговорів, який включав би принаймні Варшаву та Вільнюс, а в ідеалі — ще й Ригу, Таллінн та Загреб (попри відсутність прямої загрози, Грабар-Китаровіч дає чіткі сигнали про готовність Хорватії бути заангажованою до протидії московському експансіонізму).
Усього цього, на жаль, немає. Є лише бажання й надалі тупцювати на граблях, і це бажання Банкова намагається видати за великі досягнення української дипломатії.
28.08.2016 00:16
Форум у Дубровніку, саміт G20 і питання українського суверенітету
Оприлюднення планів А. Меркель, Ф. Олланда і В. Путіна “обговорити питання України” під час під час саміту G20 збіглося в часі з проведенням у хорватському Дубровніку форуму в рамках ініціативи “Адріатика — Балтика — Чорне море”. Це співпадіння дуже промов
Оприлюднення планів А. Меркель, Ф. Олланда і В. Путіна “обговорити питання України” під час саміту G20 у Китаї збіглося в часі з проведенням у хорватському Дубровніку форуму в рамках ініціативи “Адріатика — Балтика — Чорне море”. Це співпадіння дуже промовисте і дозволяє краще зрозуміти геополітичне становище України.Форум у Дубровніку, що проходив 25-26 серпня, став майданчиком для обговорення низки важливих для країн Міжмор'я практичних питань, зокрема економічних і безпекових. Особливо важливим він виявився для Польщі та Литви. Протягом тривалого часу відносини між цими двома державами були прохолодними. Форум створив можливість провести першу зустріч між президентом Литви Далею Грибаускайте та польським лідером Анджеєм Дудою. Судячи з офіційних заяв, зустріч була доволі плідною. Грибаускайте наголосила, що Польща і Литва однаково сприймають геополітичні виклики і спільно будуть дбати про безпеку.
Важливим питанням, що обговорювалося на форумі, була енергетика. Мова йшла про енергетичне унезалежнення регіону шляхом диверсифікації джерел постачання і тісної й солідарної співпраці між країнами. В цьому контексті Грибаускайте розповіла про литовський досвід подолання монополії “Газпрому”.
На форумі обговорювалися й інші питання економічного характеру. Фактично, головною темою економічного блоку стала “вертикальна” економічна інтеграція з півночі на південь — від Скандинавії та Балтики до Балкан і Адріатичного моря.
Не обійшлося без обговорення політичних перспектив Євросоюзу.
Як бачимо, розбудова Міжмор'я триває. Геополітичний союз країн Центрально-Східної Європи набуває чіткіших рис і знаходить закріплення у деталізації різних аспектів співпраці. Не бажаючи миритися з диктатом Німеччини та Франції і їхнім намаганням зробити ЄС ще більш централізованою структурою, країни Центрально-Східної Європи консолідуються і таким чином прагнуть наростити власну геополітичну вагу.
На тлі такої турботи про власний суверенітет політика нинішнього Києва виглядає самовбивчою. На саміті G20, що пройде у вересні, очільники Німеччини, Франції та Росії планують обговорити “питання України” без участі самої України. У відповідь на такий цинізм (до того ж публічний) Порошенко лише заявив, що очікує відновлення переговорного процесу у “нормандському форматі”. Ця заява ніщо інакше, як намагання самостійно наступати на одні й ті ж самі граблі замість того, щоб просто отримати удар палицею у чоло. З точки зору здорового глузду, ні перший, ні другий варіанти не є прийнятними. Але на Банковій чомусь звикли робити вибір поміж неприйнятних варіантів. Те, що долю війни на Донбасі вирішують без участі України, якраз і є наслідком стратегії нинішнього Києва покладатися як не на переговори у Мінську, так на “норманські формати”.
Ставка на Німеччину та Францію цілком себе дискредитувала. Те ж саме ми можемо говорити про надії на США (при нинішньому курсі цієї держави, який навряд чи суттєво зміниться після виборів). За таких умов для України було б логічно зробити головну зовнішньополітичну ставку на зближення з країнами Міжмор'я, насамперед — на розбудову його балто-чорноморської складової. Причому Києву варто було б не просто належним чином відгукнутися на пропозиції, що надходять з боку тієї ж Варшави, але й самому ініціювати посилення інтеграційного процесу. Обираючи комбінування військових та дипломатичних засобів у вирішенні проблеми московської агресії, потрібно вибудовувати такий формат міжнародних переговорів, який включав би принаймні Варшаву та Вільнюс, а в ідеалі — ще й Ригу, Таллінн та Загреб (попри відсутність прямої загрози, Грабар-Китаровіч дає чіткі сигнали про готовність Хорватії бути заангажованою до протидії московському експансіонізму).
Усього цього, на жаль, немає. Є лише бажання й надалі тупцювати на граблях, і це бажання Банкова намагається видати за великі досягнення української дипломатії.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
Топ за тиждень
Популярне
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
18775
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17513
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 15631
-
"Найкрутіший код": До 50-річчя Microsoft Білл Гейтс відкрив доступ до його першої ОС
Бізнес 14888
-
Шмигаль: Дефіцит фінансування відбудови України у 2025 році – майже $10 млрд
Фінанси 12370
Контакти
E-mail: [email protected]