Ще з лютого 2015 року у місті Києві було запроваджено пілотний проект “Система електронних закупівель”.
Ще з лютого 2015 року у місті Києві було запроваджено пілотний проект “Система електронних закупівель”. За час реалізації пілотного проекту ця система довела свою ефективність, про що свідчать наступні показники:
Як показує статистика з 04.02.2015 по 21.06.2016 відбувся значний приріст показників. Зокрема: кількість успішних закупівель – зросла на 22%; сума успішних закупівель – на 38%; економія бюджетних коштів у завершених контрактом закупівлях – складає 117,403 млн.грн. Тому пілотний проект став першим етапом впровадження електронних закупівель в столиці.
Місто Київ – найпривабливіший покупець. Не секрет, що Київська міська державна адміністрація – найактивніший замовник, про що свідчить статистика на сайті модуля аналітики ProZorro. Ще весною 2015 року на закупівлі через цю систему перейшли 14 пілотних структурних підрозділів, серед яких були КП “Київпастранс”, лікарня №6, Департамент економіки та інвестицій КМДА тощо. Можна сказати, що на початку це було так зване тестування системи. На той час існувало дві основні проблеми: система була “сирою”, були технічні збої і недоброчесні замовники, які використовували це, як аргумент проти використання електронної системи.
Наступним етапом стало прийняття Верховною Радою України Закону України “Про публічні закупівлі” від 25 грудня 2015 року, що зобов’язує здійснювати публічні закупівлі через електронну систему: з 1 квітня 2016 року - для центральних органів виконавчої влади та замовників, що діють в окремих сферах господарювання, а з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників.
- Наразі, проект рішення знаходиться на доопрацюванні профільної постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. Створено робочу групу, що покликана всебічно розглянути проект рішення та надати свої висновки профільній комісії.
Даний проект рішення є дещо недосконалим та містить поле для корупції та зловживань, а отже потребує суттєвого доопрацювання. Зокрема у пункті 2 проекту рішення передбачається затвердити Рекомендаційний перелік товарів, робіт і послуг, що можуть закуповуватись без використання електронної системи закупівель.
Згідно зі статтею 2 Закону України “Про публічні закупівлі” без використання електронної системи, але з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, можуть здійснюватись закупівлі товарів, робіт і послуг вартість яких є меншою за вартість, що передбачена у цьому ж Законі. Тобто Закон України “Про публічні закупівлі” допускає можливість здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без використання електронної системи з огляду на вартість товарів, робіт і послуг. Водночас органи місцевого самоврядування наділені повнотою прав, що дозволяє їм, зокрема, встановлювати рекомендації, оскільки саме сільським, селещним, міським радам відомі потреби та ресурси населеного пункту.
Таким чином, слід більш зважено підійти до затвердження Рекомендаційного переліку, що пропонується в проекті рішення.
Відповідно до пункту 4 Рекомендаційного переліку, банківські послуги можуть проходити без використання електронної системи закупівель. В той же час, як і на загальнодержавному рівні, необхідно визначити перелік банківських установ, що будуть здійснювати банківські послуги для замовників.
Закупівлі товарів, робіт і послуг комунальними підприємствами міста Києва мають обов’язково проходити з використанням електронної системи закупівель “ProZorro” для унеможливлення проведення «старих» корупційних паперових тендерів.
Крім того, проблемним виявляється положення, відповідно до якого закупівлі товарів, робіт і послуг у аварійних ситуаціях можуть проводитися без використання системи публічних закупівель. Такі аварійні закупівлі мають здійснюватись лише у виключних випадках і за підписом профільного заступника голови Київської міської державної адміністрації. Також необхідно визначити чіткий перелік напрямів, коли закупівлі можуть проходити без використання електронної системи. Крім того, обов’язково необхідно додати ліміт по сумам на закупівлю в межах одного об'єкту ремонту.
В тексті проекту рішення варто закріпити положення, відповідно до якого звіти по закупівлі товарів, робіт і послуг, що можуть закуповуватись без використання електронної системи закупівель, повинні обов’язково опубліковуватись в системі “ProZorro”.
Враховуючи пропозиції та зауваження, що були висловлені на засіданні робочої групи щодо опрацювання пропозицій до проекту рішення від 17 січня 2017 року Першим заступником Міністра економічного розвитку і торгівлі Максимом Нєфьодовим, необхідно врахувати недоліки проекту рішення та максимально унеможливити корупційну складову в столиці.
Також дещо недолугими виглядають ось такі пропозиції до проекту рішення, що подаються депутатами: «З метою підтримки столичних товаровиробників, що здійснюють свою діяльність на території міста Києва та сплачують податки до міського бюджету, пропонується доповнити Рекомендаційний перелік товарів, робіт і послуг, які можуть закуповуватись без використання електронної системи закупівель, положенням наступного змісту: «Товари, які закуповуються у суб’єктів господарювання-товаровиробників, місцезнаходження яких та виробничі потужності розташовані у місті Києві».
З цього випливає, що суб’єкти господарювання-товаровиробники, що знаходяться в місті Києві матимуть змогу здійснювати закупівлю товарів без використання електронної системи.
По-перше, для підтримки столичного товаровирбника та економіки міста в цілому, замовник має право в тендерній документації зазначати більш деталізовані критерії для учасника процедури закупівлі, зокрема й місцезнаходження товаровиробника. По-друге, більшість учасників процедури закупівлі в Києві являються місцеві товаровиробники. Відсоток участі у тендері “сусідів” є доволі низьким. По суті, прийнявши дану правку до проекту рішення, Київрада відкриє так звану “скриню пандори”, оскільки дозволить йому без використання електронної системи здійснювати закупівлю товарів у столичного товаровиробника. А вихід з цього доволі очевидний: прописувати в тендерній документації умову щодо столичного виробника.
Існуванням різного роду маніпуляцій з критеріями до тендерної документації та безпідставними дискваліфікаціями учасників процедури закупівлі - нікого не здивуєш. Наглядні приклади: Департамент суспільних комунікацій КМДА https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-12-30-000552-c/, коли замовник в останній момент завантажує зміни до тендерної документації, в яких вимагає від потенційних учасників в обов’язковому порядку зв’язатись з замовником по телефону і провести обстеження об’єкту; або ж досвід КП “Київводоканал” https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-10-06-000518-c/, що безпідставно, двічі, дискваліфіковує учасника, навіть незважаючи на рішення Антимонопольного комітету України. І таких випадків чимало...
Щоб мінімалізувати корупційні процеси з державними закупівлями – необхідно приймати якісні нормативно-правові акти, що зможуть ставити чиновника в певні рамки, за які вийти йому - буде доволі важко. Такою своєрідною панацеєю і являється Проект рішення “Про здійснення публічних закупівель в місті Києві” від 21.09.2016 року прийняття якого дозволить виканавчому органу виконувати свої обов’язки на благо киян.
