Чи вважається коронавірус форс - мажорною обставиною?
Як відомо, сьогодні фактично весь світ потерпає від нової “хвороби 21 століття” під назвою “Коронавірус”, масштаби розповсюдження якої, дійсно, вражають.
Як відомо, сьогодні фактично весь світ потерпає від нової “хвороби 21 століття” під назвою “Коронавірус”, масштаби розповсюдження якої, дійсно, вражають. Світова економіка зазнає мільярдних збитків. На жаль, не обійшла дана загроза і Україну, де, як і в решті країн Європи, було введено режим карантину, який передбачає собою цілий ряд обмежень. Дані обмеження негативно вплинули не лише на пересічних громадян, а й на бізнес: як малий так і великий. Підприємці не в змозі виконувати договірні зобов’язання, у зв’язку з чим, виникає цілком логічне запитання: чи можна вважати коронавірус або “covid-19” форс – мажором, оскільки, наразі, бізнес в Україні несе величезні збитки.
Щоб дати відповідь на це питання, потрібно, перш – за все, розуміти, що є форс – мажорною обставиною або обставиною непереборної сили. Законодавство України визначає, що форс – мажор – це надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно роблять неможливим виконання тих чи інших зобов’язань, передбачених умовами договору( контракту, угоди тощо). Сюди може віднести: епідемії, введення комендантської години, масові заворушення, тривалі перерви в роботі транспорту, надзвичайні ситуації, обмеження з боку органів державної влади та інше. Перелік форс-мажорних обставин знаходиться у Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та Регламенті засвідчення Торгово-промисловою палатою України, а також регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин. Слід мати на увазі, що даний перелік не є вичерпним.
Як відомо, цивільні та господарські зобов’язання завжди прописуються в контрактах, наприклад: надати певні послуги, здійснити оплату тощо. Інші зобов’язання можуть бути передбачені нормативними актами. За загальним правилом – усі обов’язки повинні виконуватися відповідно до умов договору чи закону. А якщо такі умови відсутні у договорі та законі, можна застосувати правила та звичаї ділового обороту. Одностороння відмова від виконання зобов’язань є недопустимою. Водночас, зобов'язання можуть бути припиненими за згодою сторін; відповідно до умов договору або неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку сторони не несуть відповідальності. Звичайно, за порушення умов договору передбачена відповідальність. Але особа може бути звільнена від відповідальності, якщо доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Сьогодні, підтвердження форс – мажорної обставини може зазначатися у сертифікаті Торгово-промислової палати. Треба мати на увазі, що сам по собі факт розповсюдження коронавірусу, введення карантинного режиму, закриття кордонів не є форс-мажором та не може бути підставою для видачі даного документу. Для отримання сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини слід довести причинно-наслідковий зв’язок між зобов’язаннями, що сторона не може виконати, та обставинами, на які сторона посилається як на підставу неможливості виконати зобов’язання. У такому випадку саме заявник повинен доводити факт настання форс-мажорних обставин і сама заявник має нести відповідальність за достовірність викладених фактів, належне оформлення заяви, наданих документів та доказів. Звичайно, шанси на отримання Сертифікату значно збільшуються, якщо сторонами було передбачено перелік обставин непереборної сили та алгоритму дій у таких ситуаціях.
Загалом, у разі настання форс – мажорної обставини можна діяти наступним чином:
1) Отримати сертифікат Торгово-промислової палати про форс - мажорні обставини;
2) Звернутися до іншої сторони з проханням укласти додаткову угоду про подальші взаємовідносини;
3) Звернутися до суду з вимогою розірвати договір або стягнути кошти, збитки та зобов’язати виконати договір, якщо не вбачається форс-мажорної обставини для іншої сторони.
- Позовна давність в земельних спорах щодо лісового фонду: ВП ВС Владислав Штика вчора о 23:39
- Підстави для зменшення суми застави у кримінальних провадженнях Євген Морозов вчора о 21:56
- Принцип заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius) Євген Морозов 08.11.2024 21:33
- Геополітика та економіка: як зміни при Трампі можуть вплинути на ринки Роман Бєлік 08.11.2024 19:18
- Чи потрібно з'являтися до суду для розгляду справи проти ТЦК Павло Васильєв 08.11.2024 18:03
- Як зробити бізнес бездоганно продуктивним, а співробітників – супергероями Юрій Щуклін 08.11.2024 11:53
- Як українським трейдерам долучитися до енергетичних бірж ЄС? Ростислав Никітенко 08.11.2024 11:18
- Тести заходів контролю: коли і як виконувати Ольга Рубитель 07.11.2024 21:16
- Застосування принципу "jura novit curia" ("суд знає закон") Євген Морозов 07.11.2024 20:46
- Нобелівська премія як орієнтир для розв’язання проблем держави та галузі Ксенія Оринчак 07.11.2024 16:55
- Втрачені мільйони: як місцеві бюджети недоотримують через неефективне використання земель Денис Башлик 07.11.2024 15:57
- CGI-2024: чи Україна досі на порядку денному? Ніна Левчук 07.11.2024 14:42
- Про mindset успішного сьогодні HR. З незвичного ракурсу Катерина Кошкіна 07.11.2024 11:43
- Вплив регуляторних змін в ЄС на українських енергетичних трейдерів Ростислав Никітенко 07.11.2024 11:33
- Автоматическая отсрочка: нужно ли идти в ТЦК Віра Тарасенко 06.11.2024 21:55
- Відвід судді: закон, практика та поради 583
- Тести заходів контролю: коли і як виконувати 331
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки 145
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес 115
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі 102
-
"Вирішальна битва 2024 року". Чому росіяни прагнуть оточити ЗСУ біля Курахового
10971
-
Україна розірвала угоду про повітряне сполучення з Іраном
Бізнес 5386
-
Нацбанк не виключає подальше підвищення податків в Україні
Фінанси 5385
-
Ціни на яйця: чому вони ростуть і чого чекати до кінця року, пояснили в Мінагрополітики
Бізнес 4958
-
Українців попереджають про здорожчання хліба на 10-15%
Бізнес 4872