"Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями
Вплив фінансової неграмотності на боргові зобов'язання українців і важливість розумного використання кредитів як інструменту.
«Кредитні мінуси» вже давно стали органічною частиною життя українців, що не дивно: приблизно 29% населення нині живе у бідності. Серед очевидних причин – воєнні дії та їхній вплив на економіку загалом, серед неочевидних – відсутність у людей навіть базового розуміння, як працює фінансова грамотність.
Механізм потрапляння в борги зрозумілий: це відбувається тоді, коли витрати людини перевищують доходи. Однак не завжди ці витрати є раціональними й невідкладними аж настільки, щоби звертатися до кредитного ліміту.
Ось декілька причин, чому люди так легко потрапляють у боргові зобовʼязання:
1. Стирається межа між банком і людиною. Отримати кредит чи відкрити великий кредитний ліміт нині можна не просто не йшовши до банку, а й перебуваючи за кордоном. До речі, кредитний ліміт нині може відкрити навіть студент, у якого, зазвичай, або зовсім немає доходу або ж він невеликий.
2. Підсвідоме бажання жити краще. Нині кредитки обслуговують культуру невідкладного задоволення, яка культивується в суспільстві. Усі хоч раз дозволяли собі нераціональну купівлю, однак чи варто робити її з кредитних коштів?
3. Відсутність усвідомлення, що це не особисті кошти. Іноді здається, що підвищити ліміт ще на 50$ це невелика проблема. Однак 50$ сьогодні, а потім післязавтра, це вже 100$, які доведеться повертати. Так люди непомітно для себе поглиблюють боргову яму.
4. Поведінкові патерни, які дісталися «в спадок» від батьків. Змінити фінансові звички, втім як і будь-які інші, – одна з найскладніших задач. Люди часто навіть не помічають, що користуються хибними стратегіями поведінки з грошима, бо їхні родичі теж так робили.
Кредитки насправді не є проблемою, якщо ви раціонально використовуєте ці кошти. Щоби не стати заручником боргів перед банком, їх варто насамперед розглядати як паличку-виручалочку для:
- неочікуваних потреб (наприклад, терміновий похід до лікаря чи незаплановані побутові витрати, як-от перекрити вартість оренди через затримку зарплати),
- інвестиції в себе (якщо прагнете здобути нову професію чи покращити скіли у вже наявній).
Варто зазначити, що проблеми з кредитними лімітами не є проблемою лише людей, які перебувають у скруті, населення з зарплатою вище середньої теж часто потрапляють на цей гачок, адже не розуміють, як мають працювати особисті фінанси.
Перше правило – навчитися жити на ті кошти, які заробляєш. Наступний крок – почати формувати принаймні невелику подушку безпеки, при наявності якої кредитний ліміт не буде вашим єдиним виходом. Є просте правило 10%, які варто відкладати, і яке працює навіть для невеликих зарплат. Середня зарплата в Україні – 20 тисяч гривень, 10% від неї – 2000 гривень. Щомісячне відкладання цієї чи трохи меншої суми зможе стати вашою базою для непередбачуваних ситуацій.
Якщо ж ви вже таки залізли в кредитний ліміт, треба постаратися закрити його ще до виходу з пільгового періоду. Інакше ви потрапите в замкнене коло, де будете нескінченно платити з користування кредитом. Тут варто зрозуміти, як створити ці додаткові гроші, які можуть перекрити борг. Найпростіше – поглянути на свій дім і, можливо, щось продати – ми навіть не усвідомлюємо, скількома речами не користуємося. Якщо дозволяє робота, візьміть додаткові проєкти / зміни абощо. Чи буде це дискомфортно? Так. Але рано чи пізно кредит доведеться повернути.
Насамкінець хочу навести приклад із життя: моя мама зростала в системі координат, де не пояснювали, що таке фінансова грамотність і для чого вона потрібна. Саме тому ми жили на широку ногу, могли витратити зарплатню за три дні й, зрештою, поступово опинялися в боргах. Так тривало доволі довго, поки я не подорослішала й не розібралася в тому, як працюють фінанси. Я поділилася з мамою цими знаннями, тож вона продала деякі непотрібні речі, правильно розрахувала процес погашення позик і змогла вибратися з боргів.
Чи можемо ми звинувачувати в такому підході наших батьків? Ні. Цей оверконсʼюмеризм часто є наслідком бідного дитинства, а також рамок, у яких вони жили за часів СРСР. Наша ж задача – розірвати це коло фінансової неграмотності й навчитися раціонально використовувати гроші, щоби ми керували ними, а не були заручниками.
- Монополізація фармринку України: час руйнувати усталені схеми Дмитро Олексієнко 14:37
- Обов’язковість нотаріального посвідчення договорів оренди нерухомого майна Євген Морозов 11:29
- Чому імплементація Директиви (ЄС) 2024/1788 є стратегічною необхідністю Олексій Гнатенко 10:39
- Як не втратити демократію в часи війни? Анна Ємельянова вчора о 18:39
- Пастка спокуси: аналіз ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України Дмитро Зенкін вчора о 13:09
- Work-life balance у світі фінтех: виклики та рішення Любов Даниліна вчора о 12:29
- Як вести 2 і більше проєктів на день і при цьому залишатися в ресурсі Катерина Мілютенко вчора о 10:40
- Кіндер-сюрприз зі страшної реальності Євген Магда вчора о 08:46
- Забезпечення позову шляхом зупинення розпоряджень податкового органу Євген Морозов вчора о 08:40
- Страх і ненависть: вектор – Польща Євген Магда 12.12.2024 23:27
- Чи готові інвестори вкладатися в Україну під час війни? Фелікс Аронович 12.12.2024 22:18
- Якою мовою ґуґлили українці у 2024 - дослідження Олександр Колб 12.12.2024 15:55
- Водень: шлях України до європейської енергетичної інтеграції Олексій Гнатенко 12.12.2024 15:33
- Меморандум: новий крок до прозорості чи нові виклики для клієнтів? Світлана Приймак 12.12.2024 09:00
- Попіл війни не сховаєш під килим Наталія Тонкаль 11.12.2024 22:22
-
У школу – за бронюванням. З чоловіками або без, Україна ризикує залишитися без вчителів
21724
-
Міла Куніс, Селена Гомес і Памела Андерсон: найкращі образи з ланчу Chanel — фото
Життя 14631
-
"Піхота в оточенні". Чому утворився Успенівський мішок – ситуація на Курахівському напрямку
8827
-
Які солодощі найбільше шкодять здоров'ю — результати наукового дослідження
Життя 8285
-
Перший ЗІЛ росіян спалив у 14 років. Історія Героя України Дениса Чубарева
5867