Громадська рада при КМДА – час працювати по новому, інтелектуально

Претендентів до Громадської ради при КМДА орієнтовно 600 громадських організацій! Чи можлива при такій кількості конструктивна робота? Це стосується багатьох громадських рад по усій Україні.

Ініціатива здійснюється за підтримки ВГО «Лівий Берег»

Очевидно настав той біфуркаційний момент коли потрібно переходити до нової якості діяльності громадських рад в Україні . В тому числі і тому, що переобрання громадських рад питання, набуває надзвичайної актуальності , та іноді супроводжується значними непорозуміннями, як між самими учасниками, так і органом при якому створюється така інституція. Ще одним важливим моментом на якому варто закцентувати увагу, це створення таких дорадчих громадських інституцій про органах місцевого самоврядування. Якщо б для прикладу, існувала громадська рада при виконавчому комітеті Львівської міської ради, з високим ступенем вірогідності можна стверджувати, що сміттєвої кризи можна було уникнути. Тому, в першу чергу, в даній публікації дуже хотілось б зосередити увагу, власне,  на підвищенні ролі інтелектуальної складової в роботі дорадчих органів.

Що таке і для чого потрібні громадські аналітичні інституції

Те що з початку 2000-х в Україні почали створюватись структури при органах виконавчої влади це безперечно був стрімкий крок вперед. Але змінюється внутрішня загальнополітична, соціально-економічна ситуація, взагалі глобально змінюється світ, тож закономірно, що перманентно має змінюватись діяльність громадських інституцій. Якщо, навіть побіжно проаналізувати модернізаційний розвиток провідних країн, то прослідковується певна закономірність в нарощуванні інтелектуального капіталу, практично в усіх сферах. Вражає властивість «загниваючого капіталізму» до постійної адаптації, а від так перспективи загнивання завжди переносяться на невизначений термін, а от побудова «комунізму» грохнулась, як пам’ятник вождю пролетаріату.

В даному випадку одним елементів адаптаційного механізму можна вважати постійний відклик на потреби суспільства. В сьогоднішній теорії управління це б назвали зворотнім зв’язком. Для того щоб цей зворотній зв'язок був стійким потрібні інституції які спроможні забезпечити, якщо не діалог між владою та громадянами, то принаймні вивчення суспільної думки та донесення цієї думки депутатам, конгресменам, сенаторам, керівникам міністерств та відомств. На Заході, зокрема США, на початку минулого століття почали з’являтись так звані «фабрики думок» праобрази сьогоднішніх експертно-аналітичних центрів. Важливо, що користь від цього відчули можновладці, які активно користувались послугами таких недержавних громадських інституцій. До речі, одним з перших відомств при якому виник такий мозковий центр було Міністерство оборони США. Звичайно не усі аналітичні центри могли існувати на громадських засадах, на таку діяльність почали виділятись місцеві грантові ресурси. Найбільш бурхливого розвитку такі центри набули в часи світової кризи 30-х років ХХ століття і під час Другої світової війни.

Станом на сьогодні аналітичні центри це потужний інструмент впливу на внутрішню та зовнішню політику будь якої країни. Якщо взяти до уваги агресивні дії Російської Федерації, і як ми спостерігаємо не лише військові, то починаючи з 2000-х років можна відмітити широкомасштабне системне залучення експертного середовища, формування десятків аналітичних осередків та інституцій. Багато з них підтримуються на державному рівні. Отже, функціонування аналітичних структур при органах виконавчої влади це не лише данина моді, а це ще й якщо зважати на те що гібридні війни це не тільки військова техніка, і запорука могутності держави.

Неодхідні зміни

Що ми можемо констатувати? Діяльність громадських рад виявилась малопродуктивною та неефективною, з за ряду причин. Це і надмірно велика кількість учасників, низька професійність представників від громадськості, відсутність внутрішніх нормотворчих та регламентуючих документів, відсутність внутрішньої та зовнішньої комунікації і т.д. Навіть на рівні наших урядових структур зрозуміли необхідність змін та коригувань. Відповідно до змін та доповнень внесених у Постанову «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» № 996 від 03.11.2010 р., громадська рада є тимчасовим  консультативно-дорадчим органом і кількісний склад громадської ради визначається установчими зборами та не може становити більш як 35 осіб.

Для подальшого обговорення важливо відзначити наступне:

• склад громадської ради формується на установчих зборах шляхом рейтингового голосування за осіб, які особисто присутні на установчих зборах та кандидатури яких внесені інститутами громадянського суспільства;
• для формування складу громадської ради орган не пізніше ніж за 60 календарних днів до визначеної дати проведення установчих зборів утворює ініціативну групу з їх підготовки;
• кількісний та персональний склад ініціативної групи орган затверджує з урахуванням пропозицій громадської ради.

Громадська рада – постійно діюча експертно-аналітична структура

Завдання громадської ради стати дієвим комунікативним майданчиком між виконавчим органом чи органом самоврядування, громадськістю та експертним середовищем. Відпрацювання конкретних дієвих рішень для подальшого використання безпосередньо органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування. Для цього доцільно щоб громадська рада складалась з кількох, від трьох до п’яти секторальних робочих груп.

Для прикладу, якщо створюємо інституцію при Київській міській державній адміністрації (КМДА) то перелік секторальних робочих груп може бути наступним:

1.     Робоча група з питань системного розвитку

2.     Робоча група з соціальних питань

3.     Робоча група з екологічних питань

4.     Робоча група з економічних питань

5.     Робоча група з питань технологій

Формування громадської ради

Для того щоб визначитись якою буде майбутня громадська рада формується ініціативна група. По суті ініціативна група складається з двох підгруп

·        група з аналізу документів кандидатів;

·        група з експертного оцінювання кандидатів.

Перша група займається аналізом поданих документів на відповідність законодавству. Друга група проводить оцінювання ОГС методом експертних оцінок, для прикладу, за наступними критеріями:

·        Досвід роботи у вибраному напрямку.

·        Реалізовані проекти в процесі діяльності.

·        Компетентність.

·        Команда.

·        Економічна спроможність.

Кожному критерію присвоюється ваговий коефіцієнт та вимірність від 0 до 100. Внаслідок експертного оцінювання формується інтегральний коефіцієнт. Відповідно до інтегрованого показника формується список у бюлетені. Голосування проводиться бюлетенями, в яких ОГС вибудувані у відповідності до інтегрального коефіцієнту. Так як голосування проводиться за рейтинговим принципом голосуючий може відмітити будь яку кількість організацій представлених у списку, або не поставити жодної відмітки.

Орган громадянського суспільства при подачі документів до ініціативної групи зазначає в якій одній з робочих груп бажає приймати участь. Таким чином ми маємо змогу рівномірно розподілити бажаючих брати участь у діяльності громадської ради.

За тим самим принципом обираюся голова, секретарі та координатори.

Діяльність громадської ради та секторальних робочих груп

Управління діяльністю громадської ради здійснюється Головою та секретаріатом.

Секретаріат складається з чотирьох осіб:

·        секретарів – 2 особи

·        координаторів - 2 особи

Секторальна робоча група (у випадку коли у ГР сформовано п’ять робочих груп) складається з шести осіб. Участь в роботі робочої групи бере закріплений секретар, таким чином загальна чисельність учасників робочої групи складає сім осіб. Робоча група веде реєстр експертів. Представники ОГС що не потрапили до складу громадської ради реєструються у якості експертів.

Для реєстрації експертом необхідно подати заяву відповідного взірця. Секторальна робоча група складає рейтинг експертів яких залучає до роботи.Діяльність робочої групи полягає у плануванні та проведенні круглих столів, фокус-груп.

Завдання секторальних робочих груп не самостійне прийняття кінцевих рішень (як це спостерігається сьогодні), а по-перше, формування бази даних експертів у відповідних галузях, по-друге,  проведення круглих столів, фокус-груп та обговорень, з метою визначення альтернативних рішень та їх пріоритетності. Відпрацьовані альтернативи та рішенні у вигляді протоколів, аналітичних звітів подаються керівництву відповідного органу, що виступив замовником досліджень. Для прикладу, якщо ми вже згадали КМДА, то такими темами для досліджень та обговорень могли бути питання по концепції статуту міста, концепції стратегії розвитку, поводження з МАФами та багато інших. Все це сприяло б куди меншим протистоянням між громадянами та місцевою владою.

Громадська рада приймає:

·        Регламент роботи Громадської ради

·        Етичний кодекс представника Громадської ради.

Основні завдання та функції громадської ради

Основні завдання Громадської ради, як аналітичного центру:

• організація, координація та стимулювання експертного, науково-дослідного супроводу діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;
• консолідація і розвиток експертного потенціалу за секторальних напрямком або відповідної територіальної одиниці;
• популяризація результатів експертної та науково-дослідницької діяльності.

Базові функції Громадської ради:

• аналіз проектів документів нормативного та адміністративного спрямування, розробка прогнозів і сценаріїв розвитку соціально-економічних відносин, підготовка відповідних пропозицій;
• організація і проведення експертних опитувань, круглих столів, експертних семінарів, фокус-груп, громадських обговорень відповідно до актуалізованих запитів;
• заслуховування, формалізація, узагальнення, громадських ініціатив, ініціатив окремих громадян, громадських інституцій, експертів, експертних організацій.
• взаємодія з вітчизняними та зарубіжними освітніми, науково-дослідними організаціями, аналітичними центрами;
• участь у створенні та актуалізація бази даних про експертів та зовнішніх консультантів.

Підсумок

Формування та діяльність громадських рад, як аналітично-експертних одиниць в ситуації нової об’єктивної реальності є необхідною складовою подальшого модернізаційного та реформаторського курсу країни. Такі одиниці не можуть в довготривалій перспективі працювати на громадських засадах, тому цілком очевидною є фінансове та ресурсне забезпечення, в подальшому, від органу при якому ініційовано громадську раду. Важливим, для розуміння є той факт, що ефективність діяльності експертного середовища буде напряму залежати від конкретно встановлених операційних та стратегічних цілей діяльності того чи іншого органу чи відомства. Лише при чіткому розумінні сучасним публічним топ-менеджментом вигід від використання аналітичних структур ми у підсумку можемо отримати нову якість суспільного життя.

Громадській раді при Київській міській державні адміністрації час працювати по новому і таким чином по новому мають запрацювати громадські ради в районах міста, що буде перехідним етапом до формування структурованих громад у місті Києві. Це буде ще одним кроком до покращення якості життя киян та ще одиним кроком до реальної децентралізації, особливо коли мова йде про активну участь громади у розвитку міста.