Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН
Тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕН) мають менший акциз на 25% на відміну від традиційних сигарет, тому активно просуваються на ринку.
Це питання жваво обговорювалось під час напрацювання законопроєкту № 11090 (Закон №4115-ІХ) про встановлення акцизів на тютюнові вироби.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав, а парламент проголосував урядову версію документа, яка передбачає 25% “знижку” на акциз для ТВЕН (стіки для IQOS, glo, Ploom тощо) та повільне підвищення акцизів на сигарети у 2026-2028 роках (лише на 5% щороку).
У результаті класичні сигарети обкладатимуться акцизом у 90 євро за 1000 штук, а для ТВЕН ставка буде лише 72 євро. Через таку “пільгу” бюджет України недоотримає близько 427,9 млн євро або 18,6 млрд грн за 2025-2028 роки та 7 млрд грн за кожен наступний рік у порівнянні з тим, якби акцизна ставка на ТВЕН збереглась на рівні сигарет та сигарил. Таким чином, до 2030 року Україна може втратити понад 25,4 млрд грн. За ці кошти могли б повністю покрити річне фінансування первинної медичної допомоги (включаючи зарплати сімейних лікарів, медсестер) або купити понад 200 тисяч дронів Mavic 3E.
Громадські організації ще до ухвалення змін до Податкового кодексу закликали Мінфін зрівняти акцизи на всі види тютюнових виробів, включно з ТВЕН. Такий підхід відповідає рекомендаціям ВООЗ та положенням Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.
Утім там намагаються всіляко зупиняти спроби зрівняння акцизів на ТВЕН зі звичайними сигаретами. У своїх листах, відповідаючи на звернення ГО “Життя”, Мінфін посилається на складну економічну ситуацію в Україні, низький рівень ВВП на душу населення та ризики нелегального обігу тютюнових виробів, який може посилитися через зростання акцизів. Фактично ці меседжі ідентичні повідомленням тютюнової індустрії.
На засіданні робочої групи восени минулого року під час розгляду законопроєкту № 11090 представниця Міністерства фінансів України Світлана Воробей, заявляла: Ставку 90 євро досягти через продовження графіку поступово на 2026, 2027 та 2028 роки на 5% кожен рік, щоб це було поступово, більш менш прогнозовано і не дуже навантажено для бізнесу. Зважаючи на те, що ми ще додали євро, а євро пов'язано з коливанням курсу. Отаке було компромісне рішення було знайдено, ми дійшли згоди і мінфін і галузь (автор - тютюнова галузь), і тому ми це подали і на цьому наполягаємо…”. Фактично ці слова можуть засвідчити, що законопроєкт №11090 з пільгою у 25% для ТВЕН розроблений представниками Міністерства фінансів за участі тютюнової індустрії, без участі громадськості, що суперечить політикам охорони здоров’я.
Варто згадати, що Президент не підписував цей Закон майже 3 з половиною місяці, що спричинило втрати для держбюджету щонайменше 2 млрд гривень. Детальніше про передумови та наслідки такої затримки можна ознайомитись в моєму нещодавньому матеріалі.
Однак Мінфін вже не вперше грає на руку тютюновій індустрії. Промовистою є реакція міністерства на законопроєкт №12091 щодо заборони видимого розміщення тютюнових виробів у магазинах. Мінфін заявляє про його непідтримку. Мовляв, таке нововведення призведе до зростання витрат державного бюджету через розширення повноважень Держпродспоживслужби та необхідність створення електронної системи контролю, яка вже передбачена чинним законодавством.
За підсумками листування, позиція Міністерства фінансів України полягає у підтримці податкової преференції для ТВЕН, яка впродовж 2025-2028 років коштуватиме бюджету України 18,6 млрд гривень у вигляді недоотриманих надходжень від акцизного податку у разі акцизної преференції для ТВЕН (25%) у порівнянні з тим, якщо акцизна ставка на ТВЕН збережеться на рівні сигарет та сигарил.
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1634
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 460
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 440
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 84
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18827
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12411
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 10221
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 8194
-
"Юля друга". Банкова готує відставку Шмигаля – хто може стати новим прем'єром: усе про ротації
7671