Податкова амністія та непрямі методи визначення доходів: як вони пов'язані?
Чому ця на перший погляд вигідна «акція» від держави може не стати виграшною — думки сертифікованого спеціаліста з фінансового моніторингу
30.03.2021 р. Верховна Рада України прийняла за основу проєкт Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету (реєстр. № 5153), поданий Президентом України (Постанова ВР 30 березня 2021 року N 1362–IX).
Мета законопроєкту — стимулювання детінізації доходів. Це відбувається через підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету.
То що ж таке податкова амністія?
Законопроєктом № 5153 розділ XX Податкового кодексу України «Перехідні положення» доповнено підрозділом 94 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб», п. 1 якого надано визначення поняття «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування» (податкова амністія), а саме:
«Одноразове (спеціальне) добровільне декларування — особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року».
З огляду на положення Законопроєкту № 5153, постають логічні питання:
1. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування — це одноразова «акція» держави, але яка мета, з огляду на завдання державних інститутів, переслідується?
2. Стимулювання детінізації доходів і підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування — це:
— вже завершена загальнодержавна процедура боротьби з ухиленням від оподаткування доходів громадян;
— чи це підготовка для впровадження «жорсткішого» контролю за доходами громадян із застосування специфічних методів їх визначення?
Розглядаючи поставлені питання, потрібно зазначити, що прийняття будь-яких законів має своїм підґрунтям основи державної політики. А державна політика України, незалежно від осіб, що приходять до влади, рухається в сторону оптимізації контролю за надходженнями та витратами громадян.
При чому, окремий інтерес приділяється доходам і витратам:
— публічних осіб,
— державних діячів і пов’язаних із ними особам,
— а також кінцевим реальним бенефіціарним власникам бізнесу.
Окремо прийняте законодавство щодо разової податкової амністії як для держави, — не буде мати ані економічного, ані політичного ефекту (і не важливо — позитивного чи негативного).
А от прийняття законодавства щодо застосування непрямих методів визначення доходів громадян — це буде актом державної (в тому числі політичної) волі, що дійсно буде мати як економічні, так і політичні наслідки.
Що таке непрямі методи?
Це визначення сум податкових зобов’язань платників податків за оцінкою їхніх витрат. Водночас визначення цих сум здійснюється за допомогою інформації, джерелом одержання якої є не тільки звітність та первинні документи.
До чого ж тут податкова амністія, та який зв’язок між податковою амністією та застосуванням непрямих методів визначення доходів громадян?
Непрямі методи визначення доходів громадян застосовуються для того, щоб встановити факт відповідності чи невідповідності витрат окремо взятого громадянина його доходам. Відтак, якщо витрати перевищать доходи, держава отримає право застосувати заходи контролю та примусу у зв’язку з ухиленням від оподаткування доходів.
Застосування податкової амністії дозволяє державі визначити:
— рівень заможності громадян;
— розмір доходів;
— та обсяг активів, які належать окремому громадянину станом на певну дату.
Отже, які висновки:
Застосовувати окремо тільки податкову амністію або окремо тільки непрямі методи визначення доходів громадян — нелогічно. А тому після прийняття закону щодо податкової амністії наступним кроком — не через рік чи два, а одразу — має бути законодавче впровадження застосування непрямих методів визначення доходів громадян.
31 травня профільний комітет надав порівняльну таблицю з поправками до другого читання після аналізу зауважень Головного юридичного управління. Тож очікуємо вже скоро на розгляд оновленого законопроєкту та рекомендуємо слідкувати за експертними матеріалами на цю тему
Порада: будьте уважні, пильнуйте за оподаткуванням ваших доходів та правильно рахуйте витрати!
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 12425
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
9015
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 8463
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 7351
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 5819