Діалог між бізнесом і владою. Нонсенс чи запорука успіху?
Про місцеві "особливості" ринку зовнішньої реклами в Україні.
Якось Ернест Хемінгуей сказав: «Більшість людей ніколи не чують один одного». Мабуть, саме в цьому висновку митця криється головна причина всіх людських непорозумінь і конфліктів. Можна говорити, а можна кричати, можна писати і стукати, та коли тебе слухають, але не чують – все буде марним.
«Нас не чують» – із такими словами часто виходять люди із владних кабінетів. «Нас не почули» – часто лунає після отримання чергової відповіді на запит до високопосадовців із боку громадськості. І мова йде зовсім не про вади слуху чиновників, а їхню здатність сприймати інформацію без вуалі приватного інтересу та ширми особистої вигоди.
Не так давно Асоціація операторів зовнішньої реклами України (далі – Асоціація) писала про «театри абсурду» у Дніпрі, коли оператори, які працюють у правових рамках, отримують припис на демонтаж, а одночасно, нікому не відомі фірми – «зелене світло» на встановлення конструкцій. Коли ж Асоціація написала лист із проханням дати пояснення такій конкретній ситуації, то отримала відповідь із перерахованими нормами Конституції України, Законів України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та «Про місцеве самоврядування в Україні». То невже для дніпрянських чиновників визначення, що таке регуляторний акт, є відповіддю на наше конкретне запитання? Невже відповідь на чіткий запит із зазначенням номерів рішень виконавчого комітету - це перелік повноважень виконавчих органів влади? Виявляється, так…
У Мелітополі оператори теж намагалися пояснити, що правила розміщення рекламних конструкцій прийняті з порушенням законодавства. Їх теж не почули. А після того, як вони виграли справу в суді, влада Мелітополя анулювала всі дозволи, які були прийняті на підставі тих правил, і демонтувала конструкції. Ось тільки така доля спіткала не всіх операторів, а лише тих, які подавали позов до суду. Решта операторів залишилися поза «гнівом».
Позовом до суду закінчилось спілкування операторів і з олександрійськими чиновниками (Кіровоградська обл.). Тут ключову роль відіграв «великий вседержитель міста», себто мер, якому не сподобалася реклама, оскільки вона йшла врозріз з ЙОГО політичною силою. У результаті таких «недочувань» були анульовані дозволи, а рекламні конструкції передані у власність міста.
Почують чи не почують, а в нашому випадку дадуть дозвіл чи не дадуть – головне хвилювання операторів Білої Церкви та Житомира.
У Білій Церкві місцева влада не подовжує дозволи, посилаючись на те, що не знає, як у місті розміщуватимуть зовнішню рекламу. А ось на пропозицію допомогти їй розібратися в цьому питанні в неї відразу «з’являються пробки у вухах». Тому замість того, щоб думати, як розвивати свій бізнес, підприємець змушений ходити колами за погоджувальними документами, адже дозволи видають на термін від декількох місяців до року.
Так, існує колізія між законом «Про рекламу», законом «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» і Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Кабміном. Так, існує незліченна кількість норм і правил, затверджених ще тоді, коли єдиним рекламним носієм був щит. Так, це ідеальні умови для ручного управління. Та хіба не можна, до того (о прекрасного!) моменту законодавчого урегулювання всіх нюансів, просто дослухатися та ЧУТИ про потреби галузі ринку зовнішньої реклами? Чути, а не просто слухати. Адже якщо це вдалося одному, це до снаги і решті. Так, це вдалося Києву! Владі, бізнесу та громадськості в процесі довготривалого діалогу, узгодження інтересів і ризиків удалося дійти спільного консенсусу заради спільного блага. Тоді влада почула операторів і зараз не шкодує про це, – отриманий двосторонній кредит довіри виправдав себе! Відповідальний бізнес – завжди сусід порядної та доброчесної влади. Отже, приклад такий є, а вже слідувати йому чи ні – це вибір кожної окремої місцевої влади…
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 702
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 408
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 128
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 102
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 14856
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 11886
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 6742
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4819 -
Батьки першокласників отримають по 5000 грн від держави: деталі
Фінанси 4212