День народження народного гімну «Червона калина»
З історії пісні, яка упродовж понад трьох століть має невмирущу і життєдайну силу...
Сьогодні зранку телефонує з Вінниці відомий українськийписьменник-історик Микола Рябий.
- Типривітав, - запитує, - нині зі світанку червону нашу калину?
- Це жяк і чому? – щиро дивуюся цій довідці прославленого літературного побратима.
-А піснею: «Гей у лузі червона калина…» Так ось, сину, у ніч проти Воздвиження, споборникиБогдана Хмельницького поспіль з божими людьми – кобзарями, Богом даного 1648року, під Пилявцем, у нас на Поділлі, створили пісню «Червона калина». А вже всереду зранку її співало все українське військо, вирушаючи на битву з поляками…
- І якто все виглядало? – справляюся мимохіть.
- Про це вперше, ще в тридцяті рокиминулого століття написав львівський учений-дослідник Іван Тиса в книзі «БоїБогдана Хмельницького». По обіді перед Святом Воздвиження гетьман БогданХмельницький, супроводжуваний генеральним обозним (тепер би – начальником артилерії–О.Г.) Іваном Чернатою, оглядав у тузлуку понад Пилявою викопані козацькі окопи.Гетьман задивився на калину край лугу, і сказав Чернаті «ти поглянь, яка пишна,а вже похилилася». Цієї миті на змиленому коні підлетів до них уманськийполковник Іван Ганжа. Не промовив, а, здається, болісно прохрипів: «Гетьмане,сунуть! Ляхи хмарою на нас сунуть! З боку Старокостянтинова, вози скриплять навсю околицю. Їх не менше ста тисяч. Ляхи вибрались на війну як на весілля. Дорогоюпогрожують розігнати наш козацький табір, як курник…»
-Що ж, нехай спробують розігнати, - спокійно і врівноважено відповів гетьманХміль. А повернувшись до Чернати, холоднокровно і врівноважено сказав: «Нам бисвою пісню створити. Таку, знаєш, Іване, щоб усіх запалювала, кликала до бою. Криладавала козакам…»
Уранці,немов би, виконуючи волю свого ватажка, полки понад Іквою (дехто її називає Пилявою - О.Г.) зграйно і доладноспівали:
Не хилися,червона калино,
Все в гору рости!
Не журися, славнаУкраїно,
Ми – твої сини.
А ми тую червону калину
Підіймемо,
А ми нашу славнуУкраїну,
Гей-гей, розвеселимо!
Принагіднозазначу, що створюючи свою ліричну повість «Золота колиска», видану 2011 року, своєрідну антологію української пісні, МиколаРябий історії народження «Червоної калини» приділив цілий розділ. Він доводить,що коріння цього твору починається не з 1914 року, як стверджують деякі історики,а, казати б, на два з лишком віки раніше. Микола Олександрович, зокрема, посилається і на ФрідріхаБоденштедта,, видатного німецького поета середини дев’ятнадцятого століття,автора книжки «Поетична Україна», виданої у Штутгарті, який свого часу визнавав:«Ніде у світі древо народної поезії недавало такого доброго плоду, ніде народний дух не відображався так барвисто йсонячно, як відбився він у піснях українських…»
Зновим поривом духу українців залунала «Червона калина» чверть віку тому, колими заходилися будувати (вже вкотре заново!) свою державу. Мерзенна раша не можезаспокоїтись, полишити свої ординські втіхи – з мечем і вогнем лізе в наші поляй городи, рветься танками й «Градами» в наші неозорі степи, завела свої кораблів акваторії наших морських вод. Стріляє без попередження на українське слово,не кажучи вже про пісню.
-Якщо будешписати про роковини пісні, - каже Микола Рябий, - скажи нинішнім вождям і правителям з Банкової, що від часів народження «Червоноїкалини» в українських козаків завжди була наступальна тактика. А несмертельного для нас гнилого «перемир’я», в ході якого щодня гинуть безневинно,а головне без помсти наші герої. Москалівукраїнці успішно били вже неодноразово в минувшину. І під Жовтими Водами, і підКонотопом. Скажімо, Іван Виговський 1658 року на голову розтрощив стотисячнемосковське військо на Сумщині. Наші герої тоді йшли у бій на устах із піснеювід Богдана Хмельницького «Червона калина». І нині вона з нашими бійцями наблокпостах АТО…
Я всіх вас щировітаю, друзі, з роковинами народного гімну українців. І дарую вам виконанняцієї пісні. СЛУХАЙТЕ.
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко вчора о 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова вчора о 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак вчора о 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин вчора о 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк вчора о 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 700
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 405
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 127
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 102
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 13373
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 10574
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 5121
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4811 -
Батьки першокласників отримають по 5000 грн від держави: деталі
Фінанси 4156