Моніторинг фінансового законодавства (1 - 7 листопада)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо недопущення знищення підприємництва)»
На розгляд Верховної Ради України 1 листопада 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо недопущення знищення підприємництва)» (№ 2373).
Мета: урегулювання проблемних питань діяльності суб’єктів господарювання та використання фіскальної техніки.
Проєктом пропонується збільшення граничної межі обсягу доходу платника податків, що використовує спрощену систему оподаткування. З метою забезпечення постійного актуального розміру граничної межі пропонується визначити її по відношенню до розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Зокрема, пропонується визначити граничний дохід:
- для першої групи – 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- для другої групи – 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- для третьої групи – 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Крім того, запропонованими змінами пропонується виключення з-під обов’язкового застосування касового апарата суб’єктів господарювання, що здійснюють певні види діяльності, а також надання права платнику податків зменшувати свої податкові платежі (податок на прибуток або єдиний податок) на суму реально понесених витрат на придбання та використання касового апарату – так як державне зобов’язання застосування касового апарату має бути реалізовано за рахунок держави. З метою недопущення зловживання з вартістю РРО – пропонуються обмеження таких сум на місяць (не більше 85 гривень на 1 програмний касовий апарат та/або 340 гривень на 1 касовий апарат).
Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з реалізації вимог Конституції та міжнародного права щодо питань мінімальних гарантій в оплаті праці»
На розгляд Верховної Ради України 5 листопада 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з реалізації вимог Конституції та міжнародного права щодо питань мінімальних гарантій в оплаті праці» (№ 2378).
Мета: виведення працюючої людини із зони бідності через забезпечення купівельної спроможності низькооплачуваних категорій працівників в умовах ринкових цін на товари та житлово-комунальні послуги, а також мінімізації потреби працівників і членів його сім'ї у державних субсидіях і допомогах як малозабезпечених.
Законопроєктом передбачається запровадження підвищувальних галузевих коефіцієнтів до заробітної плати, які будуть обов’язковими для галузевих угод та колективних договорів незалежно від форми власності та господарювання.
Для подолання «зрівнялівки» в оплаті праці законопроєкт передбачає визначення розміру найнижчої тарифної ставки(посадового окладу) працівника, що виключає потребу доплат до рівня мінімальної заробітної для працівників наступних тарифних розрядів(посад).
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо вимог до розміру статутного капіталу банку)»
На розгляд Верховної Ради України 6 листопада 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо вимог до розміру статутного капіталу банку)» (№ 2385).
Мета: приведення законодавчих вимог до мінімального розміру статутного капіталу діючих банків в Україні у відповідність до економічних реалій.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи», прийнятим Верховною Радою України 04.07.2014, були суттєво підвищені вимоги до мінімального розміру статутного капіталу новостворюваних банків – зі 120 мільйонів гривень до 500 мільйонів гривень. При цьому, згідно з розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону діючі банки було зобов’язано протягом десяти років з дня набрання ним чинності привести розмір статутного капіталу у відповідність до вимог вищевказаного Закону, а Національний банк України – у місячний строк з дня набрання Законом чинності розробити поетапний (протягом десяти років) план приведення статутного капіталу банків у відповідність із такими вимогами.
Зазначені зміни мали на меті збільшення рівня капіталізації банків та подолання кризи, спричиненої погіршенням економічної ситуації в країні та посиленням ризиків у банківській діяльності.
Відповідно до визначеного Національним банком України графіку, у строк до 11 липня 2017 року банки зобов’язані привести статутний капітал до розміру, не меншого, ніж 200 мільйонів гривень.
На сьогодні можна констатувати факт, що ситуацію у банківській системі стабілізовано, а якість банківського нагляду кардинально підвищено. Натомість, законодавчі вимоги щодо подальшого нарощування статутного капіталу діючими банками вже не виконують роль системного компенсатора ризиків, а витискання невеликих життєздатних банків з ринку може призвести до зменшення рівня конкуренції на ньому.
З огляду на це пропонується встановити вимоги до статутного капіталу банків на рівні не менше ніж 200 мільйонів гривень.
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко вчора о 23:41
- Gaming в Онтаріо, або як Операторам успішно отримати ліцензію Ольга Ярмолюк вчора о 17:48
- Аудити безпеки в громадах: інноваційна методика для громад Галина Скіпальська вчора о 14:22
- Що приховала влада у державному бюджеті 2024 року? Любов Шпак вчора о 13:05
- "Гостомельська пастка" для місцевого самоврядування Володимир Горковенко вчора о 10:25
- Топ 5 податкових порушень у 2025 році Сергій Пагер вчора о 08:57
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 19.05.2025 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 19.05.2025 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 19.05.2025 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук 18.05.2025 17:58
-
Андрій Портнов: історія, що починалась в кримінальному Луганську, а закінчилась у Мадриді
43751
-
Зумери поступово відмовляються від навички, яка супроводжувала людство протягом 5500 років
Життя 19798
-
Новий формат переговорів. Про що Трамп дві години говорив з Путіним
10033
-
Зеленський-2025 проти зразка 2019 року. Як шість років та війна змінили президента України
6827
-
Політичний покер. Як CША програють підготовку до війни з Китаєм, а Путін цим користується
4898