Україна готується до сучасного європейського регулювання сфери захисту рослин
Мінагрополітики презентувало проект Закону про державне регулювання сфери захисту рослин
На сьогодні чинне законодавство України у сфері здоров’я рослин включає дві базові галузі: карантин і захист рослин, які врегульовані законами України «Про захист рослин», «Про карантин рослин», «Про пестициди та агрохімікати». При цьому закони України «Про захист рослин» і «Про карантин рослин», які було прийнято у 1998 та 1993 році відповідно, подекуди містять дублюючі положення. Закон України «Про пестициди і агрохімікати» було прийнято у 1995 році та відтоді він не піддавався системному перегляду в частині сталого та безпечного поводження із засобами захисту рослин з урахуванням динаміки розвитку суспільних відносин у цій сфері. Таким чином, чинне законодавство, на жаль, є фрагментованим і застарілим та, відповідно, вимагає перегляду й уніфікації.
Більш того, ключові положення зазначених законів не повною мірою відповідають основним положенням законодавства ЄС у цій сфері, зокрема в частині реалізації пункту 65 Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони. Відповідно до статті 64 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами (далі – Угода про асоціацію) Україна має наблизити своє законодавство про санітарні та фітосанітарні заходи до законодавства ЄС.
Таким чином, державне регулювання сфери карантину і захисту рослин доцільно переглянути, уніфікувати, осучаснити та привести у відповідність до законодавства ЄС.
На засіданні Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики що відбулося 13 березня представниками Міністерства аграрної політики та продовольства України презентовано проект Закону про державне регулювання сфери захисту рослин (реєстр. № 8340 від 09.01.2023). Проект Закону підготовлено із залученням експертів проектів міжнародної технічної допомоги ЄС «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики», «Вдосконалення законодавства, контролю та поінформованості у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин в Україні», TWINNING «Наближення законодавства України до законодавства ЄС у сфері засобів захисту рослин та здоров’я рослин і посилення відповідних інспекційних та лабораторних служб».
Документ спрямований на те, щоб імплементувати вимоги 17 актів права Європейського Союзу та консолідувати Закони України «Про захист рослин», «Про карантин рослин» і частину Закону України «Про пестициди та агрохімікати», яка стосується поводження із засобами захисту рослин (крім державної реєстрації та поводження з відходами), в один єдиний закон; надати сфері захисту рослин сучасного європейського регулювання; по максимуму її цифровізувати та дерегулювати; розв'язувати проблеми з обігом засобів захисту рослин. Також удосконалюється захист території нашої держави від шкідливих організмів. Крім того, його норми встановлюють додатковий захист для бджіл.
У напрямі демонополізації та дерегуляції передбачено прозорі та чіткі механізми делегування на:
• видачу паспортів рослини;
• здійснення техогляду обладнання для застосування ЗЗР;
• навчання щодо поводження з ЗЗР;
• здійснення лабораторних досліджень;
• маркування дерев’яного пакувального матеріалу.
Скасовується карантинний сертифікат та за прикладом ЄС запроваджується паспорт рослини для простежуваності при її переміщенні територією України.
Система державного контролю буде комплексною (по всьому ланцюгу обігу рослин, насіння і ЗЗР); прозорою (всі оператори ринку зареєстровані та підконтрольні); з ризикоорієнтованим підходом (ефективна, без надлишкових перевірок бізнесу).
Передбачено створення інформаційно телекомунікаційної системи для обробки та автоматизованого обміну даними щодо державного контролю. Така система буде ідентичною за своєю метою до інформаційно-комунікаційної системи щодо перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України. Це в результаті дасть змогу створити єдину комплексну інформаційно-комунікаційну систему компетентного органу (Держпродспоживслужби).
Фінансування програмного забезпечення та утримання цієї системи здійснюватиметься за кошти проекту технічної допомоги Європейського Союзу.
Законопроектом також пропонується змінити підходи до контролю на кордоні при імпорті рослин, насіння та ЗЗР, аби його осучаснити, посилити та привести у відповідність до правил ЄС.
Запроваджується обов’язковий облік та звітність щодо обігу й застосування ЗЗР. Буде створено електронну систему завчасного сповіщення про застосування ЗЗР.
Крім того, законопроект створює можливість виявити та відреагувати на фальсифіковані ЗЗР на будь-якому етапі їх обігу.
До обладнання для застосування ЗЗР, що понад п’ять років, як введене в експлуатацію, буде застосовуватися обов’язковий техогляд.
Також проект закону вводить заборону на авіаційний метод внесення ЗЗР, крім окремих чітко визначених випадків та обов’язкового отримання дозволу на це. Врегульовується можливість внесення ЗЗР дронами.
Законопроект № 8340 перезавантажує сферу захисту рослин. Він одночасно матиме позитивний вплив і на фітосанітарну безпеку, і на ведення бізнесу та створення для нього нових можливостей, і на розвиток технологій, і в цілому на здоров’я рослин та людей. Важливою стратегією документа є ідентичне з ЄС регулювання цієї галузі та державний контроль, що спростить українським аграріям вихід на зовнішні ринки.
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук вчора о 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення Андрій Павловський 04.07.2025 22:05
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні Дана Ярова 04.07.2025 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 04.07.2025 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 04.07.2025 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 04.07.2025 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина 03.07.2025 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська 03.07.2025 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Готують підвищення тарифів для населення 609
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася 592
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 367
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 177
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 99
-
Що обрати замість моря – найкращі місця для відпочинку в Україні, ціни та тренди 2025
Життя 15781
-
Перевтілення Будди та нагляд партії. 90 років боротьби далай-лами з Китаєм – що далі
8434
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 4776
-
Ідеальний формат харчування у готелі чи круїзі – гід для мандрівників
Життя 3584
-
Батьки першокласників отримають по 5000 грн від держави: деталі
Фінанси 3217