Надходження від грального бізнесу вже в 2023 році мають фінансувати соціальні цілі
В 2023 році гроші від грального бізнесу повинні використовуватись на охорону здоров’я, освіту, культуру, фізичну культуру, спорт, наукову діяльність
Продовжуючи тему важливості соціальної відповідальності бізнесу, зазначимо, що в кінці 2022 року було прийнято зміни до Бюджетного кодексу України, згідно з якими кошти, отримані від плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей вже в 2023 році повинні спрямовуватись до спеціального фонду і використовуватись на чітко визначені цілі. Це на: реалізацію програм та заходів на охорону здоров’я, освіту, культуру, фізичну культуру і спорт, наукову і науково-технічну діяльність за бюджетними програмами, визначеними законом про Державний бюджет України.
За даними, оприлюдненими КРАІЛ у звіті на засіданні профільного комітету Верховної Ради України, з початку діяльності КРАІЛ (з 2021 року та станом на 01.05.2023) загальна кількість виданих ліцензій на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор становить 4 633 ліцензії, сплачено за ліцензії 3,351 млрд грн.
Лише за січень-квітень 2023 року до бюджету сплачено 605 млн грн платежів за ліцензії, ще на близько 300 млн. грн. подано заяви на отримання ліцензії, які КРАІЛ не могла розглянути через відсутність кворуму, але вже цієї п’ятниці (07 липня) Кабмін призначив ще одного члена комісії, тому очікуємо нових рішень.
Таким чином, до кінця року можемо очікувати більше 1 млрд грн надходжень від ліцензій у сфері азартних ігор. Ці кошти підуть на соціальні цілі, що є дуже важливим в умовах війни. Як вони будуть розподілені, допоки невідомо, адже не передбачено чітке цільове спрямування за видами грального бізнесу. Звісно в перспективі необхідним є прийняття окремого законопроекту і створення окремого фонду в складі спецфонду державного бюджету, тоді можна буде чітко прослідкувати, куди саме пішли ці кошти. Але початок вже є і це дуже добре.
Крім того, від легалізації грального бізнесу «виграють» і місцеві бюджети, адже 50% плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино і за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням відповідного закладу.
Наприклад, ліцензія на казино коштує близько 2 млн дол США для Києва і 1 млн дол США для інших міст на рік. Ліцензія на зали гральних автоматів – близько 250 тис дол США на рік. Доволі непогане поповнення місцевого бюджету, як компенсація за «соціально шкідливий» гральний бізнес.
Також не забуваємо, що гральний бізнес також платить податки, які зараховуються також до державного та місцевих бюджетів. Наприклад, лише за червень організаторами було сплачено до бюджету 562 млн грн різних податків, в травні – 850 млн грн.
Все це було б неможливим без легалізації грального бізнесу в 2020 році, адже нелегальні організатори грального бізнесу нічого не платять державі, а лише розвивають і підтримують корупцію в правоохоронних органах. Тому держава досить непогано «виграла», прийнявши свого часу складне і на той час непопулярне рішення.
- Корпоративна безпека під час війни: як управляти ризиками в умовах невизначеності Тетяна Андріанова 16:49
- Аргентина відкриває правду про нацистів і диктатуру Дмитро Зенкін 14:59
- Заповіт під вибухами: як військові передають останню волю без нотаріуса Світлана Приймак 13:47
- Цивільна відповідальність за дитину: суд присудив відшкодувати збитки за пожежу Артур Кір’яков 12:59
- Блекаут Іберії 28 квітня 2025: уроки для енергоринку Ростислав Никітенко 12:33
- Офіс повертається Алеся Карнаухова 10:21
- "Давайте вже після Паски": як працює самосаботаж Людмила Євсєєнко 10:00
- Російська федерація приречена на крах Сергій Пєтков вчора о 19:28
- Євроінтеграція та реальність: діяти негайно Юрій Щуклін вчора о 14:20
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України Нісар Ахмад вчора о 13:33
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка вчора о 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна вчора о 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький вчора о 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль вчора о 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер вчора о 08:40
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 512
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України 175
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 135
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого 98
- 100 днів, які не повернули мир в Україну 94
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 31597
-
Запорізька кондитерська фабрика збанкрутувала
Бізнес 19377
-
Парад перемоги над здоровим глуздом – Путін оголосить про "звільнення" Курщини 9 травня
Думка 17886
-
Десять найбільших армій у 2025 році за витратами на армію — хто потрапив до рейтингу
Інфографіка 11396
-
Мирного рішення не буде: умовляння не працюють, а застосовувати силу Захід не бажає
Думка 8560