В даній статті розглядається доцільність гарантуванняя права на заповітнеповнолітній фізичній особі, яка зареєструвала шлюб.
Загальновідомо,що окремі учасники цивільно-правових відносин володіють правом на складаннязаповіту. Чи можуть вчиняти вищевказаний правочин неповнолітні особи, щозареєстрували шлюб?
На мою думку, вказані учасникицивільно-правових відносин володіють правом на складання заповіту. Даний підхідя обґрунтовую такими доводами.
По-перше, право на заповіт гарантовано невсім учасникам правовідносин. Зокрема відповідно до ч. 1 ст. 1234 ЦК Українивчиняти вказаний правочин можуть тільки фізичні особи, що володіють повноюцивільною дієздатністю. Така здатність виникає з обов’язковим настанням певнихюридичних фактів. Тобто, ч. 1 ст. 34 ЦК України закріплює в собі безпосереднювказівку про те, що повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досяглаповноліття. Однак не треба забувати про те, що даному правилу властиві істотнівинятки. Наприклад, як закріплено ч. 1 ст. 34 ЦК України, повну цивільнудієздатність набуває фізична особа, що, не досягши повноліття, зареєструвала шлюб.
По-друге, шлюб виступає достатнімпідґрунтям для створення міцної сім’ї. Належний рівень її матеріальногодобробуту перебуває в істотній залежності від ефективного вчинення безпосереднімисуб’єктами цивільних відносин, завдяки яким вона була створена, різноманітнихза своєю суттю правочинів. Наприклад, згаданіособи можуть вчинити договір найму житлового будинку, договір купівлі-продажулегкового автомобіля, а також інші легальні діяння. Переважну більшість вказаних дій самостійноможуть вчиняти фізичні особи, які володіють повною цивільною дієздатністю.
По-третє, як відомо, одна ззагальновизнаних юридичних формул гласить: «всі є рівними перед законом».Чоловіки та жінки, які зареєстрували шлюби, неє якимось винятком зі вказаного правила. Зокрема, будь-якому подружжюнадається рівні можливості в реалізації гарантованих їм прав та в дотриманнізакріплених за ними обов’язків. Те або інше порушення зазначеного правила можнатрактувати як своєрідну дискримінацію, суть якої полягатиме в тому, щоповнолітні фізичні особи, якими зареєстровано шлюби, будуть володіти повноюцивільною дієздатністю, а неповнолітні – ні.
По-четверте, чим більший в особи обсяг правта свобод, які гарантовані їй, а також обов’язків, що покладені на неї, тимвищий рівень її відповідальності перед іншими особами і громадянським суспільством,членами якого вони є. Не є якосьвинятком з вищевказаного правила й повна цивільна дієздатність. Її беззаперечнанаявність в тієї фізичної особи, яка, будучи неповнолітньою, зареєструвалашлюб, повинна позитивно впливати на зазначеного суб’єкта. Зокрема учасникправових стосунків, який має повну цивільну дієздатність, забезпечуючи високийрівень матеріальних та духовних статків своєї родини, з великою старанністю будездійснювати права й свободи, якими він володіє, та виконуватиме покладені нанього обов’язки. Вказана поведінка обумовить неминуче настання відповіднихнаслідків. Дане судження пояснюється тим, що сім’я, членом якої є неповнолітняфізична особа, що зареєструвала шлюб, всукупності з іншими сім’ями буде міцною основою ефективної розбудови незалежноїУкраїни, як правової та демократичної держави.
