Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
25.04.2017 23:11
Про обіг сільськогосподарських земель в Україні
Розробка урядового законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення на фінальній стадії і протягом двох місяців він буде оприлюднений. Про це на прес-конференції заявив директор департаменту землеустрою, використання та охорони земель Держа
А хтось пам’ятає приватизацію за приватизаційні сертифікати, що ваучерами називалися у народі, та які скуповували фарцовщики у Києві перед універсамом Україна на площі Перемоги?
Можливо отой шлях переходу від державної власності до приватної був самим справедливим за увесь час переходу від соціалізму до капіталізму.
Нажаль, за усі роки існування незалежної України будь-яка влада намагалася стати власником якомога більшої кількості державної власності. На сьогоднішній день у державних масштабах держава є власником лише землі та корисних копалень, та і тут є багато питань. Згадаємо хоча б ситуацію із видобутком бурштину чи «чорних» копачів вугілля на Донбасі.
Приватизація 90-х років минулого століття породила олігархат України, який до цього часу є справжнім власником держави. Після того, як в Україні сформувалися сім’ї та групи впливу, та були «приватизовані» державні підприємства настав час перерозподілу власності. При цьому загострилася боротьбі за владу, і для багатьох депутатський мандат став оберегом його бізнесу, свободі та життю. Епоха насильницького захвату 90-х змінилася на епоху рейдерських захватів. Ця епоха теж закінчилася, політичні сили врівноважили усі важелі впливу сильних миру цього.
Так як новітній український маховик отримання грошових капіталів для своїх власників так і не навчився заробляти на виробництві, сервісі, науці, інфраструктурі та не створив конкурентне середовище для свого ж розвитку, його єдиний шлях – поглинання вже існуючих активів. І так вже сталося, що на сьогоднішній день крупним та не розприватизованим лишився актив землі.
Урядовим законопроектом передбачається, що придбати землі може виключно держава, територіальні громади та громадяни України, а обмеження на концентрацію сільгоспземель в одних руках складе 200 га. Дуже цікаво було б дізнатися з яких джерел держава буде фінансувати купівлю земель? Як ми усі знаємо бюджет в Україні дефіцитний. То можливо фінансування буде за рахунок позик від міжнародних донорів? А які державні гарантії надасть держава своїм міжнародним кредиторам? Землю? Три крапки…
А щодо громадян України: мабуть, що навіть фермерам, котрі вимушені брати кредити під 20% річних для сезонних покупок паливно мастильних матеріалів, запчастин до сільськогосподарської техніки, добрив, гербіцидів та задля оборотних засобів купівля земель буде непосильним тягарем. А от чиновники, судді, прокурори які офіційно задекларували мільйони доларів готівкою – майже цільова аудиторія для інвестицій у товар, якого вже не виробляють на планеті Земля.
На звершення хочу зазначити, що справедливий старт ринку землі можливий при умові наявності справедливої влади у країні та чесної, законної та незалежної судової системи. І лакмусовим папірцем цих умов є рівень довіри народу до усіх гілок влади.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
Топ за тиждень
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 231
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 184
- Пристань для Ocean-у 145
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 137
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 133
Популярне
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9890
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 5855
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5040
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3804 -
Помада в сховищі, манікюр після тривоги: історії українців, для яких бʼюті — це акт сили й виживання
Життя 2337
Контакти
E-mail: [email protected]