В статті описані основні положення податку на виведений капітал, який може бути запровадженний в Україні в найближчий час.
В мережі Інтернет активно обговорюється питання щодо запровадження податку на виведений капітал.
В 2017 році урядом було презентовано основні аспекти запровадження вказаного податку, а 1 грудня Президент України констатував про можливість запровадження такого податку уже в 2019 році.
В чому суть податку і його відмінність від податку на прибуток?
Відповідно до статті 134.1 об’єктом податку на прибуток являється саме прибуток, тобто база оподаткування «доходи – витрати». Ставка податку на прибуток в Україні становить 18%. Проте, коли прибутки розподіляють у формі дивідендів приватним особам, також стягується податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 5% плюс військовий збір (доплата до стандартного ПДФО) у розмірі 1,5%. Фактично, прибуток обкладається податком за ставкою 23,3%, якщо він отриманий фактичними власниками компаній.
На відміну від податку на прибуток, головною ідеєю податку на виведений капітал є відсутність оподаткування прибутку до моменту виведення капіталу у формі виплати дивідендів або здійснення інших прирівняних платежів. Таким чином, фінансовий результат не є об'єктом контролю, відпадає необхідність в бухгалтерії на стадії отримання прибутку і в бухгалтерії на стадії виплати дивідендів.
Щодо світових аналогів: податок на виведений капітал був впроваджених в Естонії (2000 рік запровадження), Грузії (2017 рік запровадження), Латвії. Більшість світових країн використовує стандартну конструкцію: податок на прибуток. Найбільша перевага для держави при введені податку на виведений капітал – стимулювати людей інвестувати накопичений прибуток у подальший розвиток бізнесу. Введення податку можна також розглядати як черговий крок до детінізації бізнесу. Ймовірно, також така реформа буде приваблювати іноземні компанії структурувати свій міжнародний бізнес через Україну.
Бачимо, що введення податку має ряд переваг для бізнесу, однак в умовах української економіки введення такого податку, що є в плані податкового навантаження на платника податків більш ліберальним, може мати наслідком недоотримання державним бюджетом грошових коштів і як наслідок погіршення рівня економіки. Серед одних із основних цілей введення податку на виведений капітал також є посилення позицій держави у сфері контролю за операціями по трансфертному ціноутворенню (стаття 39 ПКУ).
Наводимо основні положення, що передбачені законопроектом, яким передбачено введення податку на виведений капітал.
ОПОДАТКОВУЮТЬСЯ (база оподаткування):
1. Операції з виведення капіталу,
2. Операції, що прирівняні до операцій з виведення капіталу,
3. Донарахування по ТЦО (стаття 39 ПК України).
ОПЕРАЦІЇ З ВИВЕДЕННЯ КАПІТАЛУ ВКЛЮЧАЮТЬ:
а) виплата дивідендів неплатнику
б) виплата у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі з повернення (виплати) внесків власнику корпоративних прав
в) виплата у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі, яка здійснюється державним некорпоратизованим, казенним або комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування.
ОПЕРАЦІЇ, ПРИРІВНЯНІ ДО ОПЕРАЦІЙ З ВИВЕДЕННЯ КАПІТАЛУ:
а) виплата процентів, комісій, інших подібних платежів, що пов’язані із залученням та/або використанням коштів, в тому числі штрафів та пені, нерезидентам, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, або пов’язаній особі – нерезиденту за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов'язаннями за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями;
б) виплата коштів, які перераховуються страховиками або іншими резидентами на користь нерезидентів у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, включаючи страхові платежі;
в) виплата фінансової допомоги неплатнику податку;
г) передача майна неплатнику податку без висування вимог щодо компенсації його вартості (в тому числі безоплатно надані товари, роботи, послуги).
ґ) виплата, що здійснюється у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі неприбутковою організацією для цілей інших, ніж передбачені підпунктом 1331 .3.2 пункту 1331 .3 статті 1331 розділу ІІІ1 цього Кодексу;
д) виплата, що здійснюється у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі у зв’язку з вкладенням в об’єкти інвестицій, які знаходяться за межами території України;
е) виплата коштів та/або передача вартості майна платником податку – резидентом, який провадить діяльність від імені, за рахунок та за дорученням нерезидента, на користь такого нерезидента в межах відповідного договору комісії, доручення, агентського договору чи аналогічних договорів;
є) виплата роялті неплатнику податку в сумі, визначеній за правилами;
ж) виплата, що здійснюється у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі у зв’язку з внесенням до статутного капіталу або в спільну діяльність, в довірче управління, якщо отримувачем таких коштів та/або майна є особа – неплатник податку;
з) виплата, що здійснюється у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі у зв’язку з придбанням товарів, робіт, послуг у неплатника податку – пов’язаної особи, що перебуває на спрощеній системі оподаткування;
і) господарські операції, які визнаються контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ, якщо їх умови не відповідають принципу “витягнутої руки”.
СТАВКА ОПОДАТКУВАННЯ:
· З огляду на вищевикладене, встановлено, що для операцій з виведення капіталу(дивіденди, платежі державними підприємствами) ставка податку становитиме – 15%.
· Для операцій, прирівняних до виведення капіталу (крім відсотків пов'язаній особі-нерезиденту у разі, якщо співвідношення боргових зобов'язань та власного капіталу перевищує 1,5 рази, але менше ніж 3,5 рази) ставка податку становитиме – 20%.
· Для операцій сплати відсотків пов'язаній особі-нерезиденту у разі, якщо співвідношення боргових зобов'язань та власного капіталу перевищує 1,5 рази, але менше ніж 3,5 рази – 5%.
ПЛАТНИКИ ПОДАТКУ:
1. резиденти,
2. нерезиденти, що звернулися до контролюючого органу щодо реєстрації платником податку на виведений капітал,
3. постійні представництва нерезидентів, які провадять діяльність на території України.
З огляду, на вищевикладене, підсумуємо основні аспекти запровадження податку на виведений капітал та наслідки:
1. Основна ідея запровадження Податку на виведений капітал полягає в тому, що податком обкладаються тільки сумми, що «виводяться» із бізнесу.
2. Посилення контролю за оподаткуванням виведених коштів з країни.
3. Запровадження умов для відходу від спрощеної системи оподаткування.
4. Наслідок - значні втрати державного бюджету від недоотримання грошових коштів, порівняно іщ періодом дії податку на прибуток.
5. Крок на шляху до залучення іноземних інвестицій, в тому числі структурвання бізнесу через Україну.
6. Капіталізація бізнесу в рахунок невилучених коштів.
7. Відступ від основних світових практик – зараз діє система оподаткування прибутку підприємств, яка, в цілому, відповідає міжнародним стандартам («корпоративний податок»), запровадження податку на виведений капітал – не традиційний для світової спільноти податок.
8. Податок на прибуток станом на сьогодні не є основним бюджетно-формуючим податком; так надходження від податку на прибуток у 2016 році станоили лише 2,5% ВВП.
9. Запровадженян податку на виведений капітал - як наслідок нерівні умови оподаткування міжнародних грошових операцій у порівняні із внутрішніми операціями.
