Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон
Після повномасштабного вторгнення 2022 року український бізнес пережив справжню трансформацію: від режиму виживання – до активної експансії за кордон.
Майже 90 000 українських компаній відкрили в сусідній Польщі за останні 3 роки. Також популярні напрямки – країни Балтії, Румунія, Німеччина та Північна Америка. Українські бізнеси не планують зупинятися. 14% компаній хочуть вийти за кордон у 2025 році. Але чому наші підприємці успішні на нових для себе ринках? На мою думку, причина – специфічний набір якостей, сформований десятиліттями роботи у надскладних, часто непередбачуваних умовах.
1. Адаптивність у середовищі тотальної невизначеності
Українські бізнеси формувалися в умовах: девальвації, регулярних змін податкових норм, корупційних бар’єрів, війни та енергетичних криз.
Підприємець, який збудував компанію попри це – володіє рідкісною гнучкістю. Він мислить не у форматі “стратегія – на рік”, а блискавично приймає рішення і переплановується на льоту.
Такій гнучкості не можна навчитися в найпрестижніших університетах. Навичку виховує середовище. Але саме вона критично важлива при виході на нові, часто зарегульовані ринки.
2. Працьовитість: дисципліна та концентрація на результаті
Багато українських підприємців працюють у режимі 24/7 365 днів на рік. Це про фокус на результаті.
Приклад: наша компанія три місяці підбирала зразки для тунельного будівництва у Греції. Клієнт прагнув відповідного рівня якості. Ми хотіли отримати контракт, а тому йшли на поступки, оптимізували формули, адаптували під їхні специфікації і постійно працювали. Поки нарешті отримали замовлення на партію для досліджень клієнтом.
Такий підхід рідко зустрічається у більш усталених економіках, де "тайм-менеджмент" часто важливіший за "результат".
Готовність закрити задачу будь-якою ціною – вигідно виділяє українців на фоні обережних європейських компаній.
3. Емоційний інтелект + прямолінійність: нова модель комунікації
Середній термін підписання контракту в Європі – від року, в США – 2 роки. Комунікація – лише через електронну пошту. Українські підприємці вміють бути одночасно людяними та прямими. Вони не бояться швидких домовленостей і повідомлень в месенджери. Водночас поспішаючи укласти угоду, варто пам’ятати, що дійсно важливі документи та домовленості все ж варто погоджувати електронною поштою. Це захистить вас, якщо партнерство не складеться і доведеться звернутися до юридичних установ. Що заважає українським підприємцям, але не зупиняє масштабуватися:
повільна бюрократія в ЄС
страх потенційних партнерів вести бізнес з компаніями з країни у стані війни
репутаційні виклики.
Україна – країна з молодим бізнесом і підприємницькою культурою. На жаль, корупційні скандали, недосконале законодавство та економічна нестабільність часто викликають занепокоєння у потенційних партнерів за кордоном. Проте українці впевнено долають ці бар’єри – завдяки якості сервісу, працьовитості і швидкості прийняття рішень. Водночас неймовірна вмотивованість стає найбільшим важелем для досягнення результату. Ми не унікальні генетично. Але наше покоління підприємців сформувалося в найекстремальніших бізнес-умовах. І саме тому:
Ми не чекаємо, поки ринок зміниться – ми адаптуємось.
Ми не віримо в стабільність – ми завжди готові змінити стратегію.
Ми не шукаємо зручності – ми шукаємо можливості.
Адже розуміємо, що бізнес – опора економіки. А кожен український підприємець за кордоном – дипломат, який представляє нашу країну на міжнародній арені.
- Участь другого з батьків у вихованні дитини після розлучення: що каже закон? Арсен Маринушкін вчора о 20:46
- Електронний документообіг: інструкція до впровадження з юридичної та бізнес-позиції Олександр Вернигора вчора о 17:51
- Особисті заощадження під час війни: чому важливо продовжувати інвестувати Антон Новохатній вчора о 15:48
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра вчора о 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв 03.06.2025 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко 03.06.2025 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький 03.06.2025 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська 03.06.2025 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш 03.06.2025 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко 03.06.2025 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна 03.06.2025 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів 03.06.2025 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 370
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 359
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 245
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 201
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості 86
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
69008
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 28514
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22567
-
Якщо РФ вважає Україну загрозою, то навіщо світу, заснованому на правилах, така Росія
Думка 21428
-
У Ахметова знайшли другу родину, яка володіє елітною нерухомістю – Слідство.Інфо
Бізнес 10468