Участь батьків у вихованні дитини після розлучення: правові механізми та обов’язки
Що робити, якщо один із батьків уникає участі у вихованні дитини? Огляд законодавчих механізмів і судової практики в Україні.
Розлучення — не кінець батьківства. Але що робити, коли один із батьків «зникає з радарів», а другий змушений займатися вихованням дитини самостійно? Чи можна зобов’язати мати або батька в примусовому порядку брати участь у вихованні своєї дитини?
Що каже Закон?
Так, у статті 157 Сімейного Кодексу України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
А якщо згоди немає?
Якщо домовитися «на словах» не вдалося, закон пропонує застосувати наступні юридичні інструменти:
Договір між батьками. За ст. 157 СК, батьки можуть укласти письмовий нотаріально посвідчений договір про те, як саме здійснюватимуть батьківські права. Це може бути графік побачень, участь у навчанні, відпочинку, рішення щодо медичних питань тощо.
Звернення до органу опіки та піклування. Якщо домовленість неможлива — можна звернутися до органу опіки. І, як свідчить норма закону, це може зробити будь-хто з батьків — не лише той, хто проживає окремо. Мати або батько, з ким дитина проживає, цілком може ініціювати визначення участі іншого в житті дитини.
Звернення з позовом до суду. Якщо орган опіки не може врегулювати ситуацію — наступна інстанція це суд, який визначає способи участі у вихованні дитини.
Цікавим є те, що зустрічі в певних випадках мають проводитись в присутності другого з батьків, з ким дитина проживає та має більш стійкий зв'язок.
Так, Верховний Суд сформулював позицію (Постанова ВС від 23.06.2020 року у справі №754/9026/16-ц) в якій зазначив, що якщо між дитиною та батьком немає психологічного зв’язку й дитина з огляду на її вік і тривале проживання з матір’ю повноцінно не сприймає його як батька, зустрічі батька з дитиною доцільно розпочати проводити у присутності матері.
Проведення зустрічей батька з дитиною без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв’язок та дитина, враховуючи її вік та тривале проживання з матір’ю, повноцінно не сприймає позивача як батька. Для налагодження довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив’язаності дочки до батька.
Розмежування понять: «спосіб участі» та «усунення перешкод»
Стаття 159 Сімейного кодексу України передбачає, що один із батьків, який проживає окремо, має право на участь у вихованні дитини, а інший не має чинити цьому перешкод. У разі спору суд визначає способи участі — форми та порядок, у яких один із батьків буде реалізовувати своє право.
Позов про усунення перешкод — це вже реакція на протиправну поведінку іншого з батьків, який перешкоджає спілкуванню з дитиною. Такий позов спрямований на заборону певної поведінки, наприклад: не дозволяти бачитися, змінювати місце проживання дитини без згоди тощо.
Важливо підкреслити: закон не вимагає наявності перешкод як умови для визначення способу участі у вихованні. Якщо між батьками немає конфлікту, але є непорозуміння або відсутність чіткого механізму, батько чи мати цілком правомірно можуть звернутися до суду з позовом про визначення способів участі — навіть без конфлікту.
Цей підхід був також підтриманий і об’єднаною палатою КЦС ВС у контексті участі інших родичів — бабусі чи дідуся. Саме тому розмежування конструкцій — ключ до правильного розуміння предмета позову і захисту прав.
Ключовий критерій — системність участі
Закон не лише передбачає право на участь у вихованні, але і наголошує на необхідності регулярності та передбачуваності такої участі. Саме тому системність способів участі — основна вимога, яка прямо не зафіксована як окреме поняття у законі, але випливає з його змісту.
Частина друга статті 159 СК зазначає, що суд може встановити такі форми участі:
періодичне чи систематичне спілкування;
спільне проведення відпусток або канікул;
участь у святкових чи інших подіях;
відвідування дитиною місця проживання іншого з батьків;
визначення місця, часу і тривалості спілкування.
Як бачимо, вся конструкція спрямована на побудову графіку спілкування, який стане орієнтиром для обох сторін.
При визначенні такого графіка суди враховують комплекс чинників, зокрема:
ставлення кожного з батьків до виконання своїх обов’язків;
прихильність дитини до кожного з батьків;
вік дитини (для прикладу, дитина 3–4 років потребує іншого ритму спілкування, ніж підліток 12–13 років);
стан здоров’я дитини;
наявність конфліктів або психологічного тиску.
Таким чином, участь у вихованні — це не разове відвідування дитини на свято, а системна і прогнозована присутність у житті дитини, оформлена у вигляді чіткого механізму, що враховує не лише бажання батьків, а насамперед інтереси дитини.
Судове рішення в таких справах — це не вирок чи компроміс, а інструмент забезпечення балансу між правом дитини на обох батьків та її безпекою, стабільністю й добробутом.
- Перемога в Лондоні вартує оплесків! Георгій Тука вчора о 15:28
- Як прибрати "шум" і побачити головне: вправа, яка змінює фокус і життя Олександр Скнар вчора о 13:01
- Транспортна стратегія України: результати URC Юлія Маліч вчора о 12:49
- Data-driven в HR: як аналітика ментального стану допомагає зберегти команди Максим Рабінович вчора о 10:19
- Новий закон від Президента: стара схема з ручним керуванням Дана Ярова 30.07.2025 13:54
- Структура, що тримає ваше життя Олександр Скнар 30.07.2025 13:12
- Проблема доказування у справах про позбавлення батьківських прав Леся Дубчак 30.07.2025 10:36
- Крах реформирования в Украине. Менять не форму, а содержание реформ Вільям Задорський 29.07.2025 21:54
- Психологія управління в умовах невизначеності: чому лідери починають усе контролювати Юлія Буневич 29.07.2025 15:57
- Усиновлення під час мобілізації: як суди зважують інтереси дітей і мотиви заявників Леся Дубчак 29.07.2025 14:19
- FITS і Babel: коли театр перетинає кордони – від VR до війни Ірина Голіздра 29.07.2025 13:30
- Головна причина низької ефективності Олександр Скнар 29.07.2025 13:11
- Світ не чекає – як освіта (не) встигає? Вадим Друмов 29.07.2025 12:59
- Боти біснуються, фото зносять: влада тестує країну на терпіння і…програє Дана Ярова 29.07.2025 12:07
- Стара система безпеки більше не працює: нова професія як відповідь на виклики Ігор Шевцов 29.07.2025 09:43
- Перемога в Лондоні вартує оплесків! 2578
- "Санкційна диктатура": як в Україні узаконюють позасудову розправу під прикриттям війни 739
- Обшуки без ухвали: законопроєкт №13533 може відкрити нові правові шпарини 371
- Стара система безпеки більше не працює: нова професія як відповідь на виклики 68
- Психологія управління в умовах невизначеності: чому лідери починають усе контролювати 67
-
Систему водогону до Миколаєва почали заповнювати водою – фото, відео
Бізнес 15829
-
"Міжнародні партнери тиснуть, щоб формувати владу в Україні" – Олена Дума про відставку і майбутнє
Бізнес 10844
-
"Дослухалися до пасажирів". УЗ внесла зміни в пілот з верифікацією через Дія.Підпис
Бізнес 4567
-
У Львові розпочалося будівництво нового великого ТРЦ Kvartal City – фото
Бізнес 3948
-
Що таке двоїна і чому ми досі кажемо "очима"
Життя 3626