Покарані за дискримінацію в рекламі
Сексизм і дискримінація в рекламі. Як суди вирішують подібні спори і чи реально отримати штраф.
2019 рік, який підходить до свого завершення, ознаменувався численними сексистськими та дискримінаційними рекламними кампаніями.
Однак кожен «орден» знаходить свого «героя» чи, радше, «антигероя».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 140/2490/19 було повністю відмовлено в позові про визнання протиправним та скасування рішення від 08.04.2019 № 102 «Про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу».
В протоколі було зазначено про те, що в місті Луцьку розміщено зовнішню рекламу на наземному щиті, яке містить зображення оголеного тіла жінки як сексуального об’єкта. Дане зображення включає натяки на сексуальність людей, що немає прямого зв’язку із рекламованим продуктом, послугою. Тіло жінки зображено принизливо, зневажливо через позування та пофарбування її тіла невідомою речовиною червоного кольору, що може натякати на тортури, асоціальну поведінку, агресію, насильство чи нетерпимість. Дискримінаційні ознаки цієї реклами очевидні та порушують частину 1, частину 3 статті 7 та пункту 2, пункту 4 частини 1 статті 8 Закону України «Про рекламу».
Експертним висновком №17-2019 від 03.04.2019 Громадської організації «Українська Асоціація Маркетингу» у вказаній справі також підтверджено, що реклама ТзОВ «Оздоровчо-реабілітаційний комплекс "Фізіофіт Компані" є дискримінаційною та порушує вимоги частини 3 статті 7 Закону України «Про рекламу» (реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності»), частини 1 статті 8 Закону України «Про рекламу» (реклама не може вміщувати твердження, які є дискримінаційними»), а також пункту 5.2.8 (а) статті 5 Стандарту «Недискримінаційна реклама за ознакою статі» - СОУ 21708654-002-2011 (реклама вважається дискримінаційною за ознакою статті та порушує добросовісну маркетингову практику, якщо зображує або описує жінку і чоловіка як прикрасу чи сексуальний об`єкт, включаючи натяки на статеві стосунки і сексуальність, які нічим не пов`язані з рекламованим продуктом, і не мають прямих асоціацій з споживанням рекламованого продукту, товару, послуг тощо) не пояснює змісту пропонованої послуги, не створює прямого інформаційного або емоційного зв`язку із послугою, яка рекламується.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 8 Закону України «Про рекламу» у рекламі забороняється використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами.
У експертному висновку Громадської організації «Українська Асоціація Маркетингу» зазначено, що надпис «Подаруй здоров`я та красу своїм коханим та близьким» зроблено значно меншим шрифтом та знаходиться не в зоні фокусування зору, а основним об`єктом уваги є зображена гола жінка в сексуально-звабливій позі з чітким зазначенням того, що є абонементне обслуговування, та з 8-го березня надається знижка 15%.
Тому, дана реклама впливає на формування свідомості в дітей та молоді, формує тендерні стереотипи, показує жінку як людину меншовартості через невербальні натяки.
Суд погодився із висновком відповідача про те, що розміщена позивачем зовнішня реклама із зображенням оголеної жінки як сексуального характеру. Реклама не пояснює змісту пропонованої послуги, не створює прямого інформаційного або емоційного зв`язку із послугою яка рекламується. Позування та пофарбування тіла жінки невідомою речовиною червоного кольору, асоціюється із пропонуванням сексуальних послуг. Таку рекламу можна розглядати скоріше як рекламування проституції, а ніж інших послуг. Зображена гола жінка в сексуально звабливій позі з чітким вказанням на те, що є абонентське обслуговування, а 8-го березня надається знижка 15%. Надпис «Подаруй здоров`я та красу своїм коханим та близьким» зроблена значно меншим шрифтом та знаходиться не в зоні фокусування зору. Зважаючи на той факт, що реклама розміщена на вулиці вона впливає на формування свідомості в дітей та молоді гендерні стереотипи, показує жінку як людину меншовартості через принизливе позування та невербальні натяки. Вказана реклама є дискримінаційною, оскільки реклама не може містити дискримінаційні твердження та інформації чи зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності (Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/81331778).
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 року у справі № 2340/4985/18 теж було накладено штраф у розмірі близько 7 тисяч гривень й власника щитових установок, на яких була розміщена реклама домашнього 4G інтернету від провайдера "Фрегат" у м. Черкаси.
Згідно з експертного висновку № 19/05-2018 від 23.05.2018 наданого ГО «Українська Асоціація Маркетингу» та Індустріальним Гендерним Комітетом з Реклами, реклама провайдера «Фрегат» має максимально відвертий та провакаційний характер, є стовідсотково тізерною, тобто такою, що привертає увагу, дражнить. 80% площі біг-борду займає фотографічне зображення чотирьох сідниць у нижній білизні червоного кольору, під якими на червоному фоні написано « 4G» і більш дрібними буквами синього кольору пояснюється, що мова йде про інтернет і надається посилання на офіційний сайт компанії. Переважна кількість експертів та пересічних споживачів реклами провайдера «Фрегат" (65 з 82 опитаних) визнали її неестетичною та відштовхуючою, що свідчить про низький рівень професіоналізму, як розробників, так і виробників даної рекламної продукції. Також у висновку вказано, що стосовно рекламної кампанії у м. Черкаси, то це вже не перший випадок розміщення відверто дискримінаційної реклами провайдера «Фрегат» в цьому місті. Як зазначено в судовому рішенні, навесні 2016 року громадськість обурила інша зовнішня реклама: із зображенням оголених чоловіка та жінки у дитячих надувних кругах. Тому, зважаючи на той факт, що компанія «Фрегат» взяла собі за правило та норму розміщення подібного рекламного матеріалу низької якості та дискримінаційного соціального значення, експерти наголошують на необхідності припинення демонстрації рекламного матеріалу та санкційному втручанні.
З огляду на наведене реклама інтернет-провайдера «Фрегат» визнана дискримінаційною та такою, що порушує Розділ II ч. 3 ст. 7 Закону України «Про рекламу», Стандарт «Недискримінаційна реклама за ознакою статті» СОУ 21708654-002-2011 Пункт 5.2.9, оскільки зображує оголені фрагменти жіночого тіла, що ніяким чином не пов'язані із об'єктом реклами, описує жінку як сексуальний об'єкт, включає натяки на статеві стосунки та сексуальність людей.
Крім того, в рішенні згадується, що така реклама інтернет-провайдера «Фрегат» зображує оголені фрагменти жіночого тіла, що ніяким чином не пов'язані із об'єктом реклами, описує жінку як сексуальний об'єкт, включає натяки на статеві стосунки та сексуальність людей. (Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/81331778).
Одеський окружний адміністративний суд задовольнивши позов у справі № 420/3081/19 від 04.07.2019 року за позовом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до інтернет-магазину "Цитрус" (ТОВ "Померанч") вирішив стягнути з відповідача майже 7 тисяч гривень штрафу. Судом було встановлено, що реклама, яку розповсюджував інтернет-магазин, містила дискримінацію за ознакою статі.
Дана реклама впливає на формування свідомості в дітей та молоді, формує гендерні стереотипи, показує жінку як людину меншовартості через невербальні натяки.
В умовах сучасності, більшість рекламодавців з корисливих мотивів, в погоні за комерційною вигодою, вдаються до відкритих принижень людини. Питання навіть не в тому, кого зображено на рекламному продукті: чоловіка чи жінку, а питання в тому як їх зображено та які при цьому норми закону порушено.
- Поки ППО в дорозі — шахед вже у вікні Дана Ярова 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 607
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 280
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 210
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 142
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви 96
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12356
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11642
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
7632
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 6317
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
5778