Про мову
Яке має бути відношення українців до своєї мови та інших мов.
Мене дивує відношення деяких українців до української мови. Деякі громадяни нашої держави принципово розмовляють російською мовою навіть тоді, коли з ними розмовляють українською; відстоюють ідею російськомовних шкіл; закликають щодо можливості не використовувати українську мову у публічних сферах суспільного життя; а дехто з громадян відверто висловлює нелюбов і презирство до своєї мови.
У мене виникає питання: чому? Адже це мова не чиясь чужа, а своя!
Доречі, я не розумію, як можна відчувати презирство до мови взагалі? Адже мова – це засіб спілкування. Я, наприклад, нічого не маю проти будь якої з існуючих мов і поважаю людей, які знають їх багато. Сам, окрім української, досконально знаю російську і досить часто нею спілкуюсь, а також трохи знаю англійську, якою також спілкуюсь, коли у тому виникає потреба.
Але ж у нас є своя держава – Україна і нашою державною мовою є українська. І мені здається правильним та й більш логічним розвивати саме свою мову. А мова більше всього розвивається та поширюється тоді, коли нею користуються.
Я вважаю, що для того щоб зрозуміти природу тих чи інших речей, необхідно дивитись в корінь. Держава – це складна організація суспільства. Однак, згідно однієї з теорій походження держави – патріархальної, до якої я схиляюся, держава виникла в процесі поступового об’єднання нескладних організацій – сімей (родів) у більш складні – селища (племена), а далі – у ще більш великі та складні організації. Навіть чинне на сьогодні законодавство України, зокрема ст. 3 Сімейного кодексу України визначає сім’ю первинним та основним осередком суспільства.
Тому на прикладі сім’ї легше зрозуміти деякі речі, які складніше розуміються стосовно держави. У кожної сім’ї є свої звичаї, свій лад, свої цінності, які склалися у процесі існування сім’ї (роду) і було б дивно, у такому разі, підглядати до сім’ї сусіда та користуватись його сімейними звичками та цінностями, відмінними від своїх, а тим паче, при цьому, ще й зневажати свої, чи не так?
Українська мова є частиною того суспільного ладу, який виник в результаті об’єднання спільних звичаїв, цінностей, традицій тих сімей, результатом організації яких є сьогоднішня Україна. Наші пращури обрали засобом спілкування – Українську мову. Тож давайте поважати їх вибір.
Однак, вважаю, що питання мови не має викликати конфліктів. Якщо громадянину більш зручно розмовляти російською – це нормально, це його право. І жодних нарікань з цього приводу бути не може.
При цьому, як встановлено в ст. 10 Конституції України органи державної влади зобов’язані забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
А в деяких сферах життя, зокрема в публічних, використання української мови має бути обов’язковим, як-то: при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування; у навчальному процесі; на загальнонаціональних телеканалах тощо.
Разом з цим, з огляду на все більшу глобалізацію світу, держава повинна також підтримувати та допомагати громадянам України у вивченні інших мов, зокрема мов міжнародного спілкування.
- Поки ППО в дорозі — шахед вже у вікні Дана Ярова 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 607
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 280
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 210
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 142
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви 96
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12366
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11642
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
7754
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 6365
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
5793