Комунікація із суспільством як один із стандартів поведінки суддів
Про роль комунікації між суддями та громадськістю у рамках кампанії "ЧЕСНО. Фільтруй суд!"
Кампанія «ЧЕСНО. Фільтруй суд!» започаткована з метою очищення суддівських лав від недоброчесних суддів та утвердження справедливого суду в Україні.
Вважаємо, що неможливо утвердити справедливе судочинство у нашій державі без належної комунікації між представниками громадянського суспільства та самими суддями.
Саме тому у ході створення профайлів суддів апеляційної інстанції командою кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!» було запроваджено нову практику, яка полягала у тому, щоб до моменту оприлюднення надавати суддям інформацію, яка буде міститися у їхньому профайлі. У зв’язку із цим не пізніше ніж за три робочі дні на електронну пошту відповідного суду направлялася уся інформація про суддів цього суду, яка була зібрана аналітиками кампанії.
З моменту запровадження цієї практики ми отримали 41 лист від суддів апеляційної інстанції з поясненнями відносно інформації, яка містилася у профайлах. У 18-и випадках командою кампанії було прийнято рішення про повне врахування пояснень суддів та, відповідно, видалення або коригування зібраної інформації. Ще в 10-и випадках було частково враховано пояснення суддів.
У 13 випадках пояснення суддів не було враховане. Проте, навіть у таких випадках у профайлі суддів у відповідному розділі оприлюднювалися пояснення судді без зміни змісту. Тобто, у цьому випадку користувач веб-сайту має право ознайомитися з оцінкою певної події чи факту як із боку громадськості, так і з боку самого судді. У результаті людина може для себе самостійно та зважено прийняти рішення як ставитися до оприлюдненого факту чи події.
Безумовно право комунікувати чи просто промовчати – це право будь-якої людини. Але у випадку із представниками Феміди вбачається, що комунікація – це спосіб взаємодії із суспільством, який спрямований більше для захисту репутації самих суддів. Адже, як показала практика кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!», майже у половині випадків комунікація дозволяє запобігти оприлюдненню некоректної інформації, що може бути викликана неповнотою інформації, яка міститься у деклараціях, інших публікаціях, описками у тексті тощо, а не бажанням свідомо публікувати негатив відносно суддів.
Більше того, навіть у випадку розбіжностей щодо оцінки подій чи фактів, комунікація дозволяє забезпечити оприлюднення різних поглядів, що має наслідком цивілізоване спілкування, а не висловлювання взаємних емоційних звинувачень.
Також варто додати, що, відповідно до Бангалорських принципів, підтримання високих стандартів поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів є обов’язком суддів.
Поведінка, яка спрямована на комунікацію із суспільством, показує відкритість судді, можливість діалогу, а не бажання приховати певні факти. Зворотня ж поведінка (наприклад, втеча від журналістів, відмова у наданні пояснень чи просто мовчання) завжди породжуватиме сумніви щодо доброчесності судді. Тому комунікація із суспільством – це і є той стандарт поведінки, який також дозволяє укріплювати суспільну довіру до суду.
Підсумовуючи викладене, вважаємо, що суддям слід звернути увагу на можливості комунікації як одного зі способів відновлення довіри до суду та надавати пояснення у тих випадках, де у суспільства виникають питання щодо відповідності поведінки судді нормам закону та суддівської етики.
- Поки ППО в дорозі — шахед вже у вікні Дана Ярова 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 607
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 280
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 210
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 142
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви 96
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12366
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11642
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
7754
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 6365
-
"Шахедів" побільшає. Як змінились російські удари дронами та як Україна може зупинити їх
5793