Діти під прицілом
Про те, ЩО необхідно прибрати з вітрин, прилавків, стелажів українських магазинів, і чому ЦЕ полює на малечу
Використовуючи дедалі складніші та приховані форми реклами тютюнова промисловість пов’язує свою продукцію з успіхом, веселощами, гламуром. А в останні десятиліття – ще й з діджиталізацією.
У країнах по всьому світу численні форми реклами створюють ілюзію того, що тютюн — звичайний споживчий, а не смертельний продукт (який убиває до половини його споживачів).
Історія тютюнового маркетингу показує, як компанії розробляли свої маркетингові стратегії протягом десятиліть. І цей шлях пролягав від реклами тютюну в нью-йоркських газетах спортивних колекційних карток, «визволення» молодих жінок, завоювання телебачення до прихованої реклами в соціальних мережах.
Але принципи вибору маркетингових тактик незмінні:
більша привабливість для молодшої аудиторії, використання яскравих образів, пам’ятних повідомлень і подарунків.
Проведені дослідження в Сполучених Штатах Америки підтверджують, що демонстрація тютюнових виробів у місцях продажу підвищує обсяги реалізації такої продукції на 12–28 %.
Тобто рекламні тенета тютюнової індустрії продовжують «розтягувати» свої щупальця від фізичних рекламних носіїв до віртуальних, постійно вдосконалюючи прийоми, що своєю чергою кидає виклик чинному регулюванню різних щаблів суспільних правовідносин.
За даними аналітичного звіту КМІС 73 % молодих людей спостерігають рекламу тютюнових виробів, пристроїв для нагрівання, електронних сигарет, нікотинових снюсів.
А дані соцопитування ВООЗ демонструють, що кожен третій українець стикався впродовж місяця з рекламою спрямованою на стимулювання продажу електронних сигарет, девайсів, рідин («IQOS», «glo», «ELF BAR», «JUUL» тощо), навіть попри законодавчі заборони та обмеження.
Наразі третина країн світу (включно з Україною), що становить чверть населення Землі, повністю заборонила всі форми реклами цієї отрути.
Проте як демонструють дані аналітичного дослідження ЦЕДЕМ у 2024 році в Україні:
— у 100% місць торгівлі присутня реклама тютюнових виробів;
— в 45 % випадків застосовується прийом розміщення носіїв реклами на «дитячій» висоті до 1 метра;
— кожне четверте зафіксоване порушення не карається через законодавчу колізію.
Сама пачка (девайс) є однією з форм реклами та стимулювання продажу.
І коли магазини розміщують на своїх прилавках, вітринах ці пачки, або тютюнові девайси – це називається викладка.
Більш ніж 50 країн світу (серед яких Нова Зеландія, Ірландія, Шотландія, Австралія, Канада) заборонили сигаретну викладку.
Наприклад, у Фінляндії після введення заборони частка підлітків, які помічають тютюнові вироби у магазинах, зменшилася з понад 80% до 5,6%.
Водночас у жодній із країн, де заборонена викладка тютюнових виробів, не було зафіксовано зростання нелегальної торгівлі у зв’язку з впровадженням норми.
Наразі в парламенті вже зареєстровано законопроєкт № 12091, який допоможе Україні впровадити досвід успішних держав світу, а також захистить українських дітей від прицілу маркетингових стратегій індустрії.
- Поки ППО в дорозі — шахед вже у вікні Дана Ярова 19:14
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 605
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 278
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 208
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 140
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви 96
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 17651
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12278
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11624
-
Американська зброя на паузі: звідки вітер віє і до чого тут Китай
6820
-
Бій-реванш Усик – Дюбуа: де та о котрій дивитися
Життя 6077