3526 млрд грн збитків довкіллю: як притягнути агресора до відповідальності?
Право людини на чисте, безпечне та здорове довкілля має стати невід’ємною частиною європейського правового простору та бути визнаним на міжнародному рівні.
Це стало ключовою темою парламентського семінару “Роль національних парламентів у захисті права на чисте, безпечне та здорове довкілля”, що відбувся в парламенті Нідерландів за участі представників Постійної делегації України у Парламентській асамблеї Ради Європи.
Для України це питання не теорії, а виживання. Війна спричинила екологічну катастрофу безпрецедентних масштабів. За 1090 днів широкомасштабного вторгнення зафіксовано 7569 подій, що спричинили шкоду довкіллю. Загальні нараховані збитки становлять 3526,6 млрд грн, з яких:
- 1207,3 млрд грн – засмічення земель та забруднення ґрунтів;
- 776,7 млрд грн – шкода від забруднення повітря, зокрема 139 млрд грн – через горіння нафтопродуктів та 631,6 млрд грн – від лісових пожеж;
- 93,0 млрд грн – забруднення та засмічення водних об’єктів і морських вод;
- 1449,5 млрд грн – шкода природно-заповідному фонду.
Крім того, викиди парникових газів, спричинені війною, оцінюються у 180 млн тонн СО2. Потенційні викиди через реконструкцію зруйнованої інфраструктури можуть сягнути ще 54,7 млн тонн СО2.
Екологічна безпека є одним із десяти ключових пунктів Формули миру Президента України Володимира Зеленського. Війна спричинила безпрецедентне забруднення, руйнування екосистем та знищення біологічних видів не лише на території України, але й у регіональному та глобальному масштабах. Завдання шкоди довкіллю заборонено міжнародним кримінальним правом, а отже, агресор має нести відповідальність за спричинену екологічну катастрофу.
Міжнародне співтовариство може підтримувати Україну у таких напрямках екологічної безпеки:
- Оцінка шкоди
- Притягнення до відповідальності
- Відновлення та реконструкція
Окремим фокусом для обговорення із нашими партнерами стали дискусії щодо зміцнення міжнародних механізмів відповідальності за екологічні та воєнні злочини. Ми формуємо юридичне підґрунтя, яке дозволить притягувати до відповідальності за екологічні злочини, скоєні внаслідок збройних конфліктів не лише в Україні, а також роль екологічних судових процесів у формуванні політичних рішень.
Висновок після зустрічей із парламентарями та з Другим віцепрезидентом Палати представників Генеральних Штатів Королівства Нідерланди Томом ван дер Лі, короткий: необхідно посилення правових механізмів для притягнення до відповідальності за екологічні злочини та визнання екологічної безпеки ключовим пріоритетом європейської політики.
Екологічна справедливість має бути пріоритетом не лише в мирний час, а й у періоди конфліктів. Відбудова України повинна ґрунтуватися на принципах сталого розвитку та збереження природних ресурсів. За оцінкою Світового банку, для відновлення системи зрошення, дренажу та гідротехнічних споруд знадобиться щонайменше 7,71 млрд євро.
Окупація Чорнобильської зони тривала 35 днів, що спричинило 3,2 млрд грн прямих збитків, а шкода, завдана Каховською греблею, оцінюється у 146,4 млрд грн. Підтоплення та зневоднення торкнулися 64 000 га лісу, а під загрозою знищення опинилися 160 територій Смарагдової мережі.
Питання екологічної безпеки сьогодні виходить за межі національних кордонів і стає загальноєвропейським викликом. Саме тому міжнародна співпраця та ефективні правові механізми є запорукою екологічної стійкості та сталого розвитку майбутнього покоління.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3411
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 151
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 89
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 82
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
8333
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 7400
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7254
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6550
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5737