Війна і смертність на дорогах: цифри
Чи дійсно на українських дорогах гине та травмується менше людей?
“Кількість ДТП на дорогах України зменшилась”, – не раз казали нам посадовці 2022 року. Дійсно, офіційна статистика Національної поліції України вказує, що у порівнянні з довоєнним 2021 роком, кількість ДТП у 2022 зменшилася на 24%, смертей на дорогах поменшало майже на 14%, а травми отримали на 22% менше українців. Та чи дійсно дороги стали безпечнішими у 2022?
Якщо ви аналізуєте статистику ДТП за минулий рік, то не можна спиратися лише на цифри і забувати про контекст. Адже повномасштабне вторгнення росії вплинуло (і продовжує впливати) на кількість ДТП по всій Україні.
У східних та південних областях – Харківській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській – статистику не можна вважати повною. Адже частини цих регіонів пережили багатомісячну окупацію, деякі – й досі захоплені ворогом, і ми не знаємо, скільки ДТП сталося там минулоріч, скільки людей загинули та травмувалися.
А західні регіони України продовжують активно приймати внутрішньо переміщених осіб. Частина переселенців приїздять своїми автівками, транспорту на Волині чи Львівщині стає більше – а отже, більший і ризик потрапити у аварію.
Тож якщо уважно проаналізувати статистку ДТП по місяцях, яку Національна поліція надала на запит ЦЕДЕМ, стає зрозуміло, що аварій не поменшало – лише змінилася їхня географія.
Так, у березні минулого року на Київщині та у столиці різко зменшується кількість ДТП, смертей та травм на дорогах.. Адже росіяни стоять на підступах до Києва, багато мешканців столиці та області евакуювалися, чимало доріг надто небезпечні, аби їздити ними.
Водночас, у Львівській області на дорогах загинули та травмувалися на 36% та 15% більше людей відповідно. Згодом українські захисники звільнили Київщину, частина мешканців повернулася додому, і вже в грудні 2022 року столиця та Київська область наздогнали, ба навіть обігнали довоєнну статистику. За той місяць в області сталося на 7% більше ДТП, ніж минулого грудня. А на київських дорогах гине вдвічі більше людей.
Незмінним у офіційній статистиці з року в рік залишається одне – надмірна швидкість є головною причиною ДТП в Україні. У 2022 році не менше 43% аварій сталися саме через перевищення швидкості, і на такі ДТП припадає 62% смертей на українських дорогах. 1733 людини втратили свої життя – життя, які могло б зберегти якісне законодавство та свідома поведінка водіїв.
Недосконалість української системи покарань за порушення Правил дорожнього руху (зокрема за “перегони” на дорогах) щороку призводить до тисяч трагедій по всій країні. Одна з причин трагічної статистики – в Україні досі не карають за перевищення швидкості до 20 км/год понад встановлене обмеження, а штрафи непропорційні загрозам, які створює порушник собі та іншим учасникам руху.
Відповідно до кращих європейських практик, вирішити цю проблему може запровадження детальної градації покарань за перевищення швидкості – що швидше ганяв порушник, то більший штраф. Така система працює у Німеччині, Польщі, Словаччині та більшості інших європейських країн. Систематичних порушників та тих, кого штраф не зупиняє, має переконати система штрафних балів – кожне порушення наближає водія до втрати права керувати автівкою.
Щодня українці та українки гинуть від рук, ракет та куль окупантів. І так само, як наша незалежність та суверенітет, наші життя на дорогах – у наших руках. Якісні зміни політики та соціальних норм дійсно можуть зробити наші дороги безпечнішими.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3358
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 215
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 149
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 74
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 74
-
Ціни на оренду зросли майже на 30%: де в Києві та передмісті найбільше дорожчає житло — інфографіка
Інфографіка 16287
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 6967
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 6757
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
6737
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6284