Як працює "машина часу" в бізнесі
Будьте пильними! Вчасне розпізнавання та розуміння впливу певних світових трендів на економіку приносить відчутну користь як для бізнесу, так і для політикуму тієї чи іншої країни.
Упродовж багатьох років я спостерігаю процеси розвитку та еволюції світових ринків, зокрема європейських, де можна відзначити явище, яке я визначила як "машина часу" в бізнесі.
Це явище полягає в тому, що існують економічні та соціальні тенденції, які рухаються в часі, залежно від їхньої специфіки – або із західних ринків на східні, або навпаки.
Ці тренди спричинені певними чинниками і навряд чи з'являться самі по собі, якщо не буде певної змінної. З іншого боку, якщо ця обставина спостерігається, то з високою ймовірністю можна очікувати певної тенденції, яка зазвичай істотно трансформує місцевий ринок. Усвідомлення цього явища є важливим для бізнесу, оскільки передбачуваність виникнення нових віянь дозволяє компаніям заздалегідь підготуватися до їх настання та вжити відповідних заходів, що в кінцевому підсумку може створити значні конкурентні переваги.
Протягом останніх кількох років ми дуже сильно відчуваємо "машину часу" в Польщі.
Щоб ліпше зрозуміти цей феномен, наведу декілька прикладів.
Приблизно 10-15 років тому ми із захопленням спостерігали за розвитком компаній у Західній Європі, наприклад, у Німеччині чи Франції. Автоматизація та оцифрування багатьох бізнес-процесів або бурхливий розвиток ІТ-індустрії здавалися дивовижними. У той час, з польської точки зору, такий технологічний прогрес здавався чимось важкодосяжним. Ми захоплювалися здалеку, але не були готові до цих рішень. І хоча деякі компанії дуже прагнули впроваджувати цікаві рішення у сфері інноваційних технологій на місцях, коли справа доходила до етапу реалізації, зазвичай виявлялося, що ринок не готовий.
Виникає запитання: чому? Чому західні країни змогли розвивати технології, а Польща не була готовою?
За моїми спостереженнями, окремі ринки поводяться так само, як і люди, котрі їх створюють, тобто вони не роблять того, чого не мусять робити, і лише правильний тиск запускає мотивацію до змін, до дій.
І саме тут з'являється концепція "машини часу", адже одним із ключових факторів швидкого розвитку технологій, оцифрування та автоматизації процесів є зсув від легкого та дешевого доступу до людських ресурсів до їх нестачі.
І це саме той випадок, який ми мали в Польщі. Поки в країні були доступні працівники, а вартість робочої сили була відносно низькою, бізнес у більшості випадків не мав стимулу замінювати людську працю технологіями, які в конкретному випадку просто виявлялися дорожчими, тому клієнти раціонально обирали дешевший варіант. Таким чином, ринок не мав достатніх мотивацій для широкомасштабного впровадження нових рішень. У той час як у Німеччині чи Франції ситуація з технологічним розвитком була просто провокована набагато раніше високими зарплатами і витратами, пов'язаними з залученням та утриманням фахівців. У Польщі ця тенденція просто запізнилася.
Однак, коли вона настала, ринок поводився так само, як і західні аналоги раніше. Почалося масове оцифрування та автоматизація процесів, оскільки це виявилося оптимальнішим і просто дешевшим рішенням у довгостроковій перспективі.
Ще одним цікавим трендом є міграція. Ця тенденція є прямо протилежною - зі сходу на захід, або, точніше, з бідніших до більш економічно розвинених країн. Ця тенденція була надзвичайно помітною, коли нові країни-члени приєдналися до Європейського Союзу. Наприклад, після вступу Польщі до ЄС у 2004 році відбулася велика хвиля трудової міграції. За оцінками, з 2004 року і приблизно до 2020 року з Польщі виїхали приблизно 2 мільйони осіб, переважно до західноєвропейських держав, таких як Велика Британія, Німеччина, Ірландія та Нідерланди. Подібна картина спостерігалася в кожній країні, яка приєдналася до ЄС, і громадяни отримали можливість заробляти більше грошей у багатших регіонах. У свою чергу, цей тренд зумовив інший, який полягає в тому, що, згідно з аналітичними дослідженнями, економічні мігранти повертають в економіку своєї країни (фінансово підтримуючи сім'ю, яка залишилася на батьківщині), як правило, значно більше коштів, ніж сума всіх іноземних інвестицій в цю державу.
Крім того, деякі мігранти готові повернутися на батьківщину, коли рівень її економічного розвитку починає відповідати рівню країни, де вони зараз живуть і працюють. І, що важливо, саме тоді повертаються люди, котрі зазвичай володіють додатковою мовою, мають відповідні компетенції та вміють функціонувати в іншій культурі, а це має вплив – залежно, звісно, від масштабу повернення – на загальний рівень соціально-економічного розвитку краю.
Україні варто було б узяти до уваги цей аспект у контексті її намірів приєднатися до Європейського Союзу після війни.
Таких трендів чимало, і їх розпізнавання та розуміння їхнього впливу на економіку, безсумнівно, приносить відчутну користь як для бізнесу, так і для політикуму тієї чи іншої країни.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3411
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 151
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 89
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 82
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
8333
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 7400
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7254
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6550
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5737