У відносинах з НАТО Україна мусить позбутися ілюзій
Україні треба уживатися з очевидною істиною – ніхто ззовні нас не захищатиме і на 100% не гарантуватиме нашої безпеки. Досвід останніх років довів це беззаперечно.
Багато наших політиків, громадських діячів і журналістівчас від часу, коли мова заходить про відносини Україна-НАТО, нарікають нанеготовність Альянсу бачити нашу країну членом євроатлантичного блоку. Звідси інав’язлива ідея про те, що Київ має лізти зі шкіри, аби тільки вибороти собібодай перспективу членства в організації.
І справді, якщо у недалекому 2008-му під часБухарестського саміту Україні і Грузії принаймні обіцяли членство в Альянсі вмайбутньому, то вже в ході цьогорічного саміту НАТО у Варшаві підтвердиласялише грузинська перспектива. Натомість про вступ України сьогодні категоричноніхто не говорить. В цій ситуації нам замість обурення і засмучення треба пильнішедивитися реальності в очі. На даний момент і, очевидно, в середньостроковій перспективіприйняття України до військово-політичного союзу – це крок до прямоїконфронтації з Росією з абсолютно непередбачуваними наслідками. Ніхто й нізащоцього не робитиме за наявних умов. Україні треба уживатися з очевидною істиною –ніхто ззовні нас не захищатиме і на 100% не гарантуватиме нашої безпеки. Досвідостанніх років довів це беззаперечно. Але вказаний факт є не стільки приводомдля відчаю, скільки вихідним пунктом нашої оборонної стратегії і тактики. Українане має іншого виходу, окрім як навчитися гарантувати власну безпеку, виходячи зтого, що ми маємо, а не з того, чого б нам хотілося. Звісно, сьогодні нам би, м’якокажучи, не завадив статус якоїсь Литви, Польщі чи Румунії, за яких в разіагресії третьої сторони зобов’язані вступитися союзники по НАТО. Але наразі –це лише мрії без шансу швидкого перевтілення в реальність.
Відтак перед Україною сьогодні стоїть два надважливихзавдання. Перше – зрозуміти об’єктивний стан речей і не витрачати час і зусилляна боротьбу з вітряками. При цьому варто пам’ятати: неважливо, наскількиреформованою і відповідною стандартам НАТО буде українська безпекова і обороннасфера; НАТО за жодних умов не розширюватиметься до настільки проблемногокордону з РФ, яким нині є гарячий схід України. Друге – налагодити ефективниймеханізм реалізації наявних оборонних можливостей. На даний момент ми маємокілька стратегічних документів, зокрема Стратегічний оборонний бюлетень іСтратегію нацбезпеки України, якими визначено ключові напрямки і механізмирозвитку оборонного сектору. З іншого боку, попри відсутність перспективи статичленом НАТО, Україна отримала насправді небувалий пакет допомоги і доволіоригінальну програму взаємодії від Північноатлантичного альянсу. Такихпреференцій, які союзники надали Києву, ніколи не мала і не має жодна країна,що не належить до складу НАТО. «8 трастовихфондів, 40 напрямків взаємодії, новий механізм координації допомоги від НАТО такраїн-членів, безпосередня робота радників з Альянсу в Генштабі, в Міноборонита в інших відомствах, спільна розробка і проведення реформ, яке гарантувалоби, що ті відбуваються за стандартами Альянсу» - це лише частина з того,що затверджено тільки в ході останнього саміту НАТО у Варшаві. Тепер заукраїнською стороною постає завдання органічно вплести всі ці можливості увласну стратегію з тим, щоб допомога союзників змогла посилити досягненняпоставлених цілей. Ми повинні робити все для того, аби євроатлантичний скепсисвнаслідок втрати перспектив членства у блоці був повністю витіснений максимальнопродуктивним використанням тих можливостей, які надає новий етап відносин Україна-НАТО.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3425
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 151
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 95
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 85
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
8869
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 7777
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7318
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6662
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5796