Дорожня карта нового валютного регулювання
Давайте поговоримо про нове валютне регулювання!
Давайте поговоримо про нове валютне регулювання! Певно, багато з вас вже чув чи бачив новини щодо того, що НБУ затвердив нову систему валютного регулювання і вже навіть встиг оприлюднити дорожню карту валютної лібералізації.
Про нові правила валютної лібералізації говорять ще з минулого року і неодноразово згадували вирвані з контексту новели. Отже, сьогодні я хочу поговорити про деякі конкретні заплановані зміни, описати деякі пункти у дорожній карті від регулятора, аби знати і розуміти, як буде далі та у якому векторі слід рухатись, аби не виходити за рамки дозволеної валютної лібералізації.
Перше, про що варто пам’ятати – нове регулювання передбачає низку послаблень на валютному ринку. В НБУ вважають, що це має полегшити ведення бізнесу і поліпшити інвестиційну привабливість України. Ці «послаблення» містяться у восьми основних постановах Нацбанку, і вони замінили попередню базу з 56 НПА у сфері валютного регулювання.
Друге – це послідовність дій, якій планує слідувати НБУ одразу після того, як нові правила на валютному ринку будуть введені в дію з 7 лютого 2019го. Так, регулятор передбачає покрокове зняття усіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічної ситуації в Україні. І перше, що буде зроблено з дорожньої карти – валюту з лютого можна буде придбати на пошті, у терміналах і банкоматах.
Далі – скасування вимоги щодо резервування гривні для купівлі іноземної валюти і скасування заборони на репатріацію дивідендів. Тоді ж планують скасувати і граничні строки закриття контрактів, але не раніше запровадження плану BEPS (законопроект щодо протидії BEPS «Про імплементацію Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування»).
Потім регулятор дозволить купівлю валюти за кредитні кошти і проведення взаємозаліку валютних зобов’язань, далі буде збільшено ліміт на купівлю валюти. І вже потім регулятор дозволить форварди під будь-які операції і скасує обмеження на репатріацію коштів від продажу облігацій та нелістингових цінних паперів і обмеження щодо купівлі валюти лише під зобов’язання, а також будь-які обмеження щодо валютних свопів.
Усі наступні дії щодо валюти регулятор дозволить не раніше впровадження плану дій BEPS та прийняття Закону про SPLIT (законопроект про «SPLIT», зареєстрований у Раді під №2413а), а саме: скасують обмеження щодо здійснення інвестицій нашими громадянами і компаніями за кордон, скасують заборону кредитувати нерезидентів у гривні, нададуть доступ небанківським фінансовим установам до валютного міжбанку і дозволять онлайн купівлю валюти у фінансових установ.
Саме ці покрокові дії з дорожньої карти повинні трансформувати сьогоднішній режим валютних обмежень у режим вільного руху капіталу.
Але є низка заходів, які вже після 7 лютого встановлять певне послаблення на валютне регулювання в Україні. Це 23 пункти, які варто просто занотувати або зберегти собі в якості пам’ятки, аби чітко знати, що саме зміниться. Цей перелік тут:
- збільшується граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами – до 365 днів;
- скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями на суму до 150 тисяч гривень;
- дозволяється вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном (крім операцій з переказів коштів з України);
- скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції – їх замінить система е-лімітів (2 млн євро/рік для юридичних осіб, 50 тис. євро/рік для фізичних осіб);
- скасовуються санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків;
- скасовується обмеження на дострокове погашення зовнішніх зобов’язань;
- дозволяється укладання валютних форвардів для хеджування експортно-імпортних та боргових операцій;
- дозволяється здійснення операцій за рахунками юридичних осіб-нерезидентів у банках України;
- скасовується процедура реєстрації зовнішніх запозичень;
- дозволяється оnline-купівля іноземної валюти фізичними особами (в межах ліміту купівлі готівкової валюти – до 150 тис. грн/день в еквіваленті);
- дозволяється банкам продавати своїм клієнтам державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, за іноземну валюту;
- дозволяється укладання банками валютних свопів з резидентами та нерезидентами;
- дозволяються безлімітні інвестиції банків в цінні папери інвестиційного класу;
- збільшується ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб – з 15 до 150 тис. грн/рік;
- збільшується ліміт на купівлю банківських металів фізичними та юридичним особами з 3,21 тройської унції на тиждень (100 г) до еквіваленту 150 тис. грн/день (без обмежень для юридичних осіб, що ведуть діяльність, пов’язану з використанням банківських металів);
- дозволяється юридичним особам ввезення-вивезення банківських металів, якщо це передбачено їх статутом;
- дозволяється резидентам внесення платежів у іноземній валюті під час страхування життя;
- дозволяється здійснювати інвестиції та кредитувати резидентів з рахунку ЛОРО в гривнях банку-нерезидента;
- банкам-нерезидентам дозволяється купувати валюту на всю суму залишку в гривнях на рахунку ЛОРО;
- дозволяється купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунку для виплат за зовнішніми запозиченнями;
- скасовується подвійний контроль за операціями з експорту продукції – валютний нагляд здійснюватиме лише той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію;
- дозволяється здійснення інвестицій в Україну не тільки у валютах першої, а й другої групи класифікатора валют;
- уніфіковано обов’язкове декларування валютних цінностей через кордон вартістю від 10 тис. євро.
Для чого все це? Кінцева мета регулятора – це не просто зняття всіх наявних обмежень, а і перехід до режиму вільного руху капіталу, який в перспективі стане підґрунтям для спрощення ведення бізнесу та поліпшення загального інвестиційного клімату в країні, ну і, як наслідок, – припливу іноземного капіталу, стійкого економічного зростання України. Тож маю сподівання і надію, що все вдасться!
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков вчора о 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
- Инструкция для семей: как проверить статус военного и оформить необходимые выплаты Віра Тарасенко 30.04.2025 23:25
- Схеми "золотих паспортів" у ЄС під забороною: удар по російських олігархах Володимир Горковенко 30.04.2025 23:08
- Захист прав національних спільнот – основний критерій вступу України в Європейський Союз Сергій Пєтков 30.04.2025 18:12
- Час убезпечувати тил Євген Магда 30.04.2025 15:36
- Шанс або вирок: як бути бізнесу в епоху цифрової трансформації Богдан Данилко 30.04.2025 15:16
- Звільнення багатодітних батьків від оподаткування на об’єкти житлової нерухомості Юрій Стеценко 30.04.2025 13:39
- Це не працює в B2B-маркетингу: як уникнути найпоширеніших помилок Алла Болоховська 30.04.2025 11:46
-
Сотні КАБів щодня, евакуації з області та весна. Як живуть прифронтові Суми і Сумщина
11362
-
Anti-age міфи: що насправді працює, а що — просто маркетинг
Життя 6617
-
Україна не допустить союзників Росії до відбудови. У "нейтральних" не буде пріоритету
Бізнес 4730
-
Країни ОПЕК+ у червні суттєво збільшать видобуток нафти
Бізнес 4084
-
Перший англомовний альбом від Ziferblat. Десять музичних новинок тижня
Життя 2355