Викрадачам електронних грошей збираються посилити покарання
Часи поціновувачів тренування рук, щоб вправно витягнути гаманець – відходять у минуле.
Шахрайство з віртуальними банківськими рахунками та безготівковими розрахунками виходить на такий рівень, що законотворці вимушені реагувати на цей виклик часу. Мова йде про зміни до Кримінального кодексу України та посилення відповідальності за злочинні схеми із заволодіння чужими банківськими коштами.
У Верховній раді вже зареєстрований проєкт закону № 10190 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство».
Кримінальна відповідальність за такі дії була запроваджена і раніше, так за шахрайство шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки особи притягуються до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 190 КК України або за ст. 361 КК України. Водночас, необхідно визнати, що статистика розкриття відповідних злочинів та притягнення винних до відповідальності є вкрай низькою.
За офіційною статистикою – з січня по жовтень 2023 року є лише 3 справи за відповідною частиною статті 190 КК України та 0 вручених підозр конкретним особам.
Новий законопроект має на меті зробити механізм притягнення винних осіб до відповідальності більш дієвим та реальним, шляхом доповнення Кримінального кодексу України ст. 190-1. Діяння, кваліфіковані за вказаною статтею, передбачатимуть відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. У випадку повторного вчинення вказаних дій або за попередньою змовою групою осіб, позбавлення волі може сягати десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. В умовах воєнного або надзвичайного стану або якщо злочин вчинено організованою групою, розробники законопроекту пропонують карати позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Наразі цей законопроект опрацьовується в Комітеті Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності та його подальша доля невідома.
Тим часом випадки електронного шахрайства ширяться та знаходять все більш витончені форми виразу. Щодня українці стикаються з випадками несанкціонованого зняття коштів з власних рахунків, вчинені без взаємодії з власником банківського рахунку. Прості українці й досі лишаються незахищеними, адже вони не лише втрачають свої кошти, а ще й стикаються з тим, що банки у таких випадках починають нараховувати відсотки та штрафні санкції на суму, викрадену з рахунку клієнта.
Цікаво, що деякі банки пропонують окремий вид послуги, який передбачає страхування карткового рахунку клієнта. Така ініціатива викликає неоднозначне відчуття, адже виходить, що інші карткові рахунки клієнтів не застраховані від злочинних дій? Тож при аналізі цієї ситуації виникають питання до банківської системи безпеки, якій ми довіряємо власні кошти.
Гарна новина в тому, що актуальна судова практика в цьому питанні займає сторону клієнта та визначає, що крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями або бездіяльністю сприяв утраті, незаконному використанню інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції, клієнт не може відповідати за здійснення платіжних операцій, якщо картку використовували без його фізичної участі або електронної ідентифікації. Більше того, в таких випадках клієнт банку не лише не повинен повертати борг, який утворився не з його вини, а й може вимагати від банку відшкодувати кошти, зняті під час незаконної операції.
За будь-яких обставин, навіть якщо ви стали жертвою шахраїв – важливо оперативно дотримуватися алгоритму певних дій, щоб не погіршити ситуацію. А саме – повідомити в банк про подію, щоб засвідчити свою добросовісну поведінку та непричетність до злочинних дій та зафіксувати звернення до правоохоронних органів.
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 705
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 414
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 137
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 126
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 16791
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 9464
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6416
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4828 -
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 3772