Неопублікована передмова Олені Герасим’юк
Я писав цей текст впродовж червня-липня 2019 року на прохання поетеси Олени Герасим’юк, як передмову до її нової книжки «Тюремна Пісня», рукопис якої Олена люб’язно мені надіслала
Згодом батько Олени, поет Василь Герасим’юк, з яким маю дружні взаємини, звернувся до мене, що рекомендує Олені не публікувати цю «претензійну», на його думку, передмову, звісно, якщо я буду «не проти». Я ввічливо був не проти. Але була проти, як довів час, історія української літератури. Отже, оригінал неопублікованої передмови, надісланої на адресу видавництва:
Ми знайомі трохи довше, ніж Олена звільнилася з роботи і вирушила на війну. Згодом у листі до неї писатиму: «Не бери надто близько до серця, у такий спосіб тобі укладаються чернетки». Вочевидь важливі кроки робляться саме так, коли у відповідь вона прошипіла, мов кішка, яку просять посунутися зі спального місця. Достеменно не знаю з якої країни ви читатимете передмову (і книжку!) через сто років, сподіваюся – з України.
Сьогодні пишу цей текст на руїнах Парфенона у самому центрі історичних Афін. Можливо, Гомер є найвидатнішим автором, який описав війну. Вочевидь Одіссей є найвидатнішим воїном, що зумів повернутися з війни. Гадаю, для Олени Герасим’юк війна може стати оркестровою ямою поезії і надихатиме її у творчості – наскільки диктатори останніх чотирьохсот років є натхненними учнями Мак’явеллі. Але мусимо розуміти, що Афінський Акрополь зводився на честь перемоги греків над персами при Марафонській битві. У моїй з Оленою країні на місці видатної перемоги зводять харчевні.
Без конфлікту не буває поезії, в окремих випадках особистісного, коли вибухи під шкірою і атакований болями мозок просто немає куди евакуювати. І наскільки ревниві чоловіки замикають вродливих дружин у клітках, настільки історія, кохаючи поетів, найвидатніших заковує у тюрми. Я не хочу побажати Олені тюрми. Поети й без того замкнені між духовного мракобісся народу, який панічно боїться свобод і по-дитячому необдумано демонструє за нагоди взірець жорстокості в експериментальних пісочницях культурного зламу. Назву «Тюремна пісня» можна інтерпретувати по-різному, мені подобається ніцшеанське «народження трагедії з духу музики».
Не переконаний, що інституція сім’ї залишиться у часі, але маю певність, що шлюб війни і поета – це останнє, що наша цивілізація вихаркає з кров’ю перед загибеллю. Можливо, поема «Тюремна пісня» стане найважливішою поезією цієї російсько-української війни. Мовлено не для красного слова. Я особисто переслав тюремну поему двом театрам і просив поставити. На відміну від культурної кон’юнктури, мистецтво – це не біблейська Ревека, що підкладає сліпому Ісаку закутаного у телячі шкури хитрого Якова. Мистецтво – мов золота середина між геніальним глядачем і геніальним автором.
Олена Герасим’юк є, без перебільшення, найбільш очікуваним поетичним голосом нового тисячоліття, що долинатиме з далеких берегів моєї країни. І вона ще тільки почала набувати форму. Якось, у подорожі з Афін до Риму, зокрема біля пам’ятника Марку Аврелію, мені спала до голови одна думка... Німеччина Гітлера програла війну, бо не змогла створити власної форми в архітектурі – цій основі імперської величі. Нацисти і близько не дібралися пафосу Риму з його монументальністю, базиліками, площами. Імперія, яка не має форми – приречена на загибель. На жаль, поезія без форми стала вельми популярним жанром у плебейських харчевнях Києва.
Трохи знаю Олену і можу провести паралель за психотипом митця, порівнюючи нашу авторку з Лені Ріфеншталь. Такий самий надрив і віра у велич держави. Якби Герасим’юк народилася одразу після Рільке – вона могла б стати одним з видатних співців Третього Рейху; мова не про моральність, мова про мужність створювати нові символи на руїнах задля відродження і слави нації. Олена у побуті конфліктна і це нормально. У християн ключовий епізод з «деревом пізнання» зіпертий на конфлікт Бога і людини. Творчість є конфліктом митця і людини в одній особі, звісно якщо мова про творчість.
Епоха постмодернізму з її всебічною глухотою, де єдиновірним символом стали комічні штиблети перестарілого сера Чарлза Спенсера Чапліна, – критично потребує слухового апарату. Колись я вже казав, що під час нелінійних воєн мислити лінійними моделями – примітивно і небезпечно. Хтось для себе обирає комфортний соціальний реп, як данину моді до спрощення смислів. На жаль «Епітафія тирану» В. Г. Одена є давно забутою, хоча – великий розумник і найвидатніший поет минулого століття застерігав Європу щодо приходу Гітлера. У нашому часі Європа знову проґавила диктатора, Путіна, і скуплені олігархами телеканали роблять вибори, політики обирають між Сирією та Україною, а голос поета потрібен виключно як голос поета з автоматом в руках.
Ми не хочемо еволюції, ми сором’язливо замовчуємо Сковороду і Бажана. Сковорода – атеїст і філософ, а не Сковорода – поет: от що нас цікавить. Пафос Ліни Костенко і реп молодшого покоління надто сильно заступив наші цивілізаційні смаки; як наслідок ми не хочемо воювати, ми стібаємо, хоча стьоб допустимий виключно у контексті інтерпретації війни. Стьоб замінив нам релігію, він робить нас сліпими, глухими і безборонними. Мені довелося неодноразово чути поетичні виступи Олени та її тихий надрив, властивий Долорес О'Ріордан в епоху зомбі, коли від терактів продовжують гинути діти. Саме такий надрив виокремлює поетесу Олену Герасим’юк поміж усіх інших – випещених і прилизаних видавничою кон’юнктурою хлопчиків і дівчат академічного середовища з їхніми котиками, песиками і лексемою «коїтус» замість метафори.
Я категорично проти того, аби біографія робила поета. Джон Максвел Кутзее, нобелівський лауреат і шанувальник улюбленого мною грека Константіноса Кавафіса виписав цілий роман на одній метафорі цього великого автора. Найгірше, що може спіткати народ – це хліб-сільна безоборонність його влади перед приходом «варвара» і трапиться узагалі велика халепа, коли варвари не прийдуть… Якщо варвари не прийдуть, автор відкладе зброю, а писарі досліджуватимуть біографії, – я б дуже не хотів, щоб жалість за бойові заслуги стала найвдячнішим читачем поета.
У цій книжці поетеса написала:
якщо я заплющу очі і перестану дивитись – мистецтво зникне
У фіналі зроблю найкращий комплімент: я думатиму про Олену Герасим’юк та її поезію, курячи марихуану на узбережжі Середземного моря.
Олег Короташ,
липень 2019 р.,
Мадрид, Іспанія
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков вчора о 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
- Инструкция для семей: как проверить статус военного и оформить необходимые выплаты Віра Тарасенко 30.04.2025 23:25
- Схеми "золотих паспортів" у ЄС під забороною: удар по російських олігархах Володимир Горковенко 30.04.2025 23:08
- Захист прав національних спільнот – основний критерій вступу України в Європейський Союз Сергій Пєтков 30.04.2025 18:12
- Час убезпечувати тил Євген Магда 30.04.2025 15:36
- Шанс або вирок: як бути бізнесу в епоху цифрової трансформації Богдан Данилко 30.04.2025 15:16
- Звільнення багатодітних батьків від оподаткування на об’єкти житлової нерухомості Юрій Стеценко 30.04.2025 13:39
- Це не працює в B2B-маркетингу: як уникнути найпоширеніших помилок Алла Болоховська 30.04.2025 11:46
- Проєкт регулювання криптоактивів в UK Олександр Черних 30.04.2025 11:00
-
Сотні КАБів щодня, евакуації з області та весна. Як живуть прифронтові Суми і Сумщина
8993
-
Кульмінаційний пункт позаду. Росія втратила останній шанс закінчити війну внічию
Думка 8622
-
Anti-age міфи: що насправді працює, а що — просто маркетинг
Життя 5295
-
Нерухомість генерала РФ Капашина передали в управління компанії українського ветерана
Бізнес 5038
-
Україна не допустить союзників Росії до відбудови. У "нейтральних" не буде пріоритету
Бізнес 4507