Вакцинація від COVID-19 в Україні: право чи обов’язок?
Пандемія COVID-19 призвела до переосмислення необхідності отримання щеплень.
Після появи різних вакцин на медичному ринку та неоднозначних заяв щодо їх ефективності, ймовірно, кожен запитує себе: чи потрібно робити щеплення проти COVID-19? Право це чи обов’язок?
Особливо актуальним постає це питання після того, як Україна отримала партію вакцини AstraZeneca і почала поетапну вакцинацію. Так, розпочалася вакцинація медиків, далі – військовослужбовців, працівників соціальної сфери, літніх людей із супутніми захворюваннями, правоохоронців, освітян. Пересічні громадяни зможуть отримати вакцину приблизно восени 2021 року.
Чимало представників органів влади заявляють, що щеплення не є обов’язковим в Україні. При цьому, відбуваються публічні обговорення для спонукання населення до вакцинування від COVID-19 (введення паспорту вакцинації чи заборони виїзду за кордон тощо).
Чинне законодавство передбачає обов’язок громадян проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення (стаття 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 року № 2801-XII зі змінами та доповненнями). При цьому законодавець розділяє осіб, яким надається медична допомога (у тому числі у вигляді щеплення) за віком та встановлює різні механізми її надання. Так, надання медичної допомоги фізичній особі, яка досягла чотирнадцяти років, відбувається за її згодою. Повнолітня дієздатна фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, має право відмовитися від лікування (частини 3 та 4 статті 284 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями).
Однак, право відмовитися від лікування нівелюється у випадку загрози виникнення особливо небезпечної інфекційної хвороби або масового поширення небезпечної інфекційної хвороби на відповідних територіях та об'єктах. За таких умов можуть проводитися обов'язкові профілактичні щеплення проти цієї хвороби за епідемічними показаннями (частина 3 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 року № 1645-III зі змінами та доповненнями).
Фактично COVID-19 є особливо небезпечною інфекційною хворобою, має масове поширення, а тому, враховуючи положення Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», профілактичне щеплення від коронавірусу може носити обов’язковий характер. Крім того, проведення такого профілактичного щеплення пов’язане з інтересами суспільства, а отже, не виключено введення певного державного примусу.
Законодавством не передбачено конкретну відповідальність громадян за відмову від вакцинації, утім, вона може виражатися в обмеженні їхніх прав (у випадку, наприклад, заборони відвідувати певні заклади чи виконувати окремий вид діяльності). Так, дітям, котрі не отримали профілактичних щеплень заборонено відвідувати дитячі садки та школи (Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 року № 1645-III зі змінами та доповненнями).
У свою чергу, медики, військовослужбовці, працівники соціальної сфери, правоохоронці, освітяни зобов’язані вакцинуватися (частина 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 року № 1645-III зі змінами та доповненнями). У разі відмови законодавством встановлена відповідальність у вигляді відсторонення їх від виконання службових обов’язків.
Очевидно, процес вакцинування також залежатиме від рішень уряду для заохочення громадян чи примусу, а також від судової практики: чи нестимуть відповідальність ті, хто відмовиться від щеплення.
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 703
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 413
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 136
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 125
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 16628
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 9339
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6400
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4827 -
Батьки першокласників отримають по 5000 грн від держави: деталі
Фінанси 4307