Автоматична фіксація порушень ПДР - знову на ті ж граблі?
Встановлення адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі як неконституційний приклад правила "все нове - добре забуте старе"
14 липня 2015року Верховна Рада України 267 голосами «за» проголосувала законопроект ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодовдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Безумовно такийзаконопроект був логічним в світлі реформи органів внутрішніх справ, створеннянаціональної поліції і мав би вирішити ті проблеми з регулюванням правовідносинв сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що існували досі.
Однак, очевидно,що як і автори, так і ініціатори прийняття такого закону в світлі законодавчоїініціативи не хотіли створити нічого нового і знову наступили на ті ж «граблі».Напевне, в цьому випадку керувались народною мудрістю – «все нове – добре забуте старе».
Загаломпередбачено чимало змін. Це і введення системи штрафних балів за порушенняправил дорожнього руху, це і встановлення «статичних» розмірів штрафів усанкціях статтей КУпАП, що передбачають відповідальність за порушення правил дорожньогоруху і багато іншого.
Але законодавцізнову вирішили повернутись до всім забутої проблеми адміністративноївідповідальності у випадку фіксування порушень правил дорожнього руху вадміністративному режимі.
Данимзаконопроектом КУпАП доповнюється статтею 14-2 «Відповідальність за адміністративні правопорушення у сферізабезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі».
Частина 1 цієїстатті гласить:
Адміністративнувідповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожньогоруху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів, щодають змогу здійснювати фотозйомку та/або відеозапис та функціонують згідно іззаконодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційнихсистемах), несуть юридичні та фізичні особи, за якими зареєстрованотранспортний засіб.
Чекайте, це вжеколись таке було. Дежавю? – спитаєте ви. Так було. В 2008 році КУпАП булодоповнено статтею 14-1 з назвою «Відповідальністьвласників (співвласників) транспортних засобів».
Давайте в такомувипадку порівняємо ці дві статті – 14-1 та 14-2:
14-1 | 14-2 |
До адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. | Адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку та/або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несуть юридичні та фізичні особи, за якими зареєстровано транспортний засіб. |
Як бачите змістпрактично аналогічний. Підміна понять «власник»та «особа, за якою зареєстрованотранспортний засіб» є оманливою. Ці поняття є тотожними, адже відповідно до«Порядку реєстрації транспортних засобів», затвердженого Постановою КМУ №1388від 07.09.1998 р. здійснюється реєстрація транспортних засобів саме за їхвласниками.
Продовжуючи дану тему, варто зазначити, що РішеннямКонституційного Суду України від 22.12.2010 р. положення ст. 14-1 КУпАП визнанонеконституційними.
Як зазначено вп.4.1. даного Рішення, - Конституційний Суд України на підставінаведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедурапритягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційнихпринципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенстваправа в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та іншінормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повиннівідповідати їй.
Принцип правовоївизначеності означає, що «обмеження основних прав людини та громадянина івтілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваностізастосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеженнябудь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особівідокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичнінаслідки своєї поведінки».
Головненауково-експертне управління Верховної Ради України у висновку до згаданогозаконопроекту зазначило, що
«Вказаніположення проекту є юридично неприйнятними з огляду те, що на запропоновані уданому законопроекті зміни також створюють правову невизначеність у даному питанні й ще більшеускладнюють практичне застосування низки статей Особливої частини КУпАП, якимипередбачається адміністративна відповідальність у сфері забезпечення безпекидорожнього руху. Запропонована у проекті презумпція вини власника транспортногозасобу або особи, яка його ввезла на територію України, й перекладення на нихобов’язку доведення своєї невинуватості суперечать презумпції невинуватостіособи у вчиненні адміністративного правопорушення і тому, на нашу думку, єнеприйнятними»(абзаци 1 та 2пункту 1 Висновку).
Крім Головногонауково-експертного управління «в дзвони били» й у Головному юридичному управлінніВерховної Ради України, які зазначили у зауваженнях до законопроекту наступне:
«Враховуючивищевикладене, вважаємо, що проект не містить достатніх і завершених правовихмеханізмів реалізації його положень, як того вимагає конституційний принципправової держави і на недопущення чого неодноразово зверталася увагаКонституційним Судом України (рішення від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від30 вересня 2010 року №20-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010). Єнезрозумілою пропозиція щодо розгляду справ про адміністративні правопорушенняу сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичномурежимі, в закритому режимі (нова редакція частини першої статті 249 проекту).На нашу думку, це є порушенням принципу гласності та відкритості» (пункт 1Зауважень).
Звершуючи,хочеться задати питання, яке однак є в цьому випадку риторичним – «А чипотрібна Україні така реформа, яка повторює старе та не відповідає КонституціїУкраїни?».
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 16:22
- Как оформить наследство, если я за границей Віра Тарасенко 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
-
Ціни на оренду зросли майже на 30%: де в Києві та передмісті найбільше дорожчає житло — інфографіка
Інфографіка 16272
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 6865
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 6640
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
6191
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6189