Вакцинація в Україні: не все так просто
Останній рік ми прожили з відчуттям постійної тривоги, тому що живемо в період всесвітньої пандемії корона вірусу. Пандемія внесла багато корективів у наші плани, подорожі тощо.
Коли рік тому, в 2020 році, ми зустрілися з COVID-19, ми були налякані. Будь-які розмови про вакцину сприймалися як рожеві мрії, які так далеко від нас.
Пройшов рік і в березні 2021 року, ми як країна, вже протягом більше місяця ведемо дискусії з приводу вакцинації населення. В кінці лютого 2021 року, в країну було привезено першу партію вакцини проти коронавірусної хвороби AstraZeneca (CoviShield). Хочу відмітити, що любителі всесвітніх змов скептично ставляться до самого факту існування хвороби, навіть якщо перехворіли самі. Тема вакцин та вакцинації звичайно стала топ темою для спекуляцій різних груп населення. Відповідно зараз маємо ситуацію, коли в країні є вакцина, але в суспільства великий скепсис, щодо індійської вакцини.
Яку вакцину привезли в Україну
22 лютого 2021 року в Україні була зареєстрована вакцина проти Covid-19, того ж дня Всесвітня організація охорони здоров’я схвалила вакцину для екстреного застосування й дала "зелене світло" на її використання в усьому світі в межах ініціативи COVAX.
Розробником даної вакцини виступає Оксфордський університет та британсько-шведська компанія AstraZeneca. Тобто вакцина CoviShield (яка налякала частину українців, які не зрозуміли, що ж нам везуть) від Serum Institute of India є похідною вакцини від Oxford-AstraZeneсa, або як прийнято називати такі речі – дженерик. Тобто вакцина CoviShield пройшла повний етап випробування та відповідність вихідному препарату.
В Індії вакцину AstraZeneca виробляють у місцевому Інституті сироватки крові (Serum Institute of India) під назвою Covishield. Установа є найбільшим виробником вакцин у світі. Повідомляють, що він виробляє понад 50 мільйонів доз на місяць. Коли в нашому суспільстві багато людей насміхаються з індійської вакцини, потрібно розуміти, що Serum Institute of India найбільший виробник вакцин у світі загалом.
Основною перевагою препарату називають умови зберігання. Її безпечно можна зберігати при температурі від +2 градусів за Цельсієм до +8-ми.
Тобто якщо почати розбиратися в ситуації, то можна сміливо сказати, що в Україну поступила вакцина від світового виробника. Проте в державі повністю провалили інформаційну компанію по вакцинації. У всьому світі активно борються з фейками про COVID-19. Наприклад, мережа фейсбук активно видаляє профілі людей, котрі поширюють фейки в мережі на цю тематику.
Недовіра до вакцин
В нашій країні протягом останніх кількох років різко впала кількість бажаючих вакцинуватися від різних інфекційних хвороб, які нас оточують. Це насправді велика проблема, адже держава повинна набагато краще здійснювати комунікацію з громадянами. Наприклад вакцинація від звичайного сезонного грипу дає людині можливість пережити зиму без втрати працездатності на 5-7 днів. Проте за підсумками епідемілогічного сезону 2019 – 2020 років проти грипу вакциновано 238 079 людей, що складає 0,6% від загального населення. Насправді це капля в морі.
Показовою є статистика захворюваності на кір. Кору можна «майже повністю уникнути» в разі повної вакцинації (дві дози) щонайменше 95% населення регіону і протягом, як мінімум, 3-х років поспіль. Проте якщо подивитися на відсоток загальної кількості вакцинованих в Україні від кору, то він складає 85% станом на 2018 рік. Відповідно захворюваність в Україні одна з найвищих в Європі та країнах колишнього СРСР.
Тому зовсім не дивно, що в нас велика кількість людей не хоче вакцинуватися проти Covid-19, не важливо якою вакциною. Велика проблема – це довіра населення до вакцин. З цим необхідно щось робити. Потрібно слухати лікарів спеціалістів, а не людей які пишуть і коментують все що у нас відбувається в країні.
Особисто моя думка така, вакцинуватися потрібно. Коли в мене з’явиться можливість вакцинуватися, я обов’язково це зроблю. Тому що це набагато краще, ніж перехворіти складною хворобою.
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 705
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 414
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 137
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 126
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 16791
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 9464
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6416
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4828 -
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 3772