Wesola Pani та Pan Smaczek: Чи можна запобігти кризі між франчайзером та франчайзі?
Медіація — це не «мир заради миру». Це — пошук рішення з поглядом у майбутнє.
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ! Це аналіз публічної ситуації на основі відкритих джерел, він не є ствердженням фактів, не є позицією жодної зі сторін, не є юридичною або будь-якою іншою порадою. Це запрошення до роздумів і діалогу. Якщо ви є стороною цього конфлікту і вважаєте щось недоречним — напишіть, ми відкриті до корекції.
В українському часописі Forbes Ukraine була опублікована стаття «Неефективна бізнес-модель», яка розповідає про ситуацію, що склалася в Польщі між компанією Wesola Pani (WP) та шістьма її франчайзі, які створили новий бренд — Pan Smaczek (PS).
Обидві сторони зробили емоційні публікації із взаємними претензіями. Спільна історія перетворилася на конфлікт і публічний розрив.
Франчайзинг — це форма ліцензійної угоди, за якою компанія надає право іншій компанії використовувати свою бізнес-модель, торгову марку, рецептури, іноді — дизайн, стандарти та технології. Такий формат дозволяє швидко масштабувати бізнес, однак передбачає й ризики.
Погляньмо на ситуацію з очима медіатора — фахівця з вирішення конфліктів, не для того, щоб когось звинуватити, а щоб побачити, як конфлікт виникає, загострюється і чи можна спробувати його вирішити або не допустити виникнення в майбутньому.
Отже, як розвивалися події між партнерами. У відкритих джерелах ми можемо побачити лише загальні штрихи до картини:
Позиції сторін
Wesola Pani(WP)вважає, що франчайзі порушили умови договору, не сплативши роялті, а також використали елементи інтелектуальної власності при створенні нового бренду. На думку WP, такі дії є неприпустимими, і колишні партнери не мають права надалі використовувати їх бізнес-модель.
Довідка: Торгова марка Wesola Pani — міжнародний проєкт, що належить співвласникам української мережі «Галя Балувана», Аллі та Олександру Телігам. Операційне управління здійснюють їхня донька Діана та зять Władysław Azowski. У WP франчайзі готують як українські, так і польські страви.
Колишні франчайзі (КФ), які зараз працюють під брендом Pan Smaczek, заявляють, що модель WP виявилась неефективною: франчайзер не надавав належної підтримки, ігнорував ініціативи партнерів, а фактичні витрати значно перевищували очікувані. Через збитковість бізнесу вони вирішили розірвати контракти й створити власний бренд, аби зберегти інвестиції.
Відповіддю WP на таку позицію КФ стали юридичні дії та залучення колекторів для стягнення боргів — імовірно, спроба повернути контроль над ситуацією. Проте для КФ це могло виглядати як агресія.
Потреби сторін
З огляду на медіацію, важливо не лише фіксувати позиції, а й досліджувати потреби — що стоїть за словами й діями.
WP зацікавлена у:
а) захисті бренду;
б) збереженні контролю над франчайзинговою мережею;
в) уникненні прецедентів, що можуть стимулювати подібні ситуації;
г) стабільному доході від франшизи.
КФ потребують:
а) фінансової стабільності;
б) гнучкої бізнес-моделі, адаптованої до локального ринку;
в) відкритої та ефективної комунікації з франчайзером.
Ключові запитання
- Чи дослухалася WP до запитів КФ до моменту розриву?
- Чи були пропозиції КФ конструктивними та реалістичними?
- Чи існувала внутрішня конкуренція між франчайзі через щільне розташування торгових точок?
- Чому фактичні інвестиції, за словами КФ, виявилися вдвічі вищими від задекларованих?
- Наскільки правомірним є використання візуального стилю, рецептів і обладнання WP в новому бренді?
Що могло піти не так?
1. Неузгоджені очікування. Франчайзі очікували активної підтримки, а франчайзер — самостійності. У результаті — взаємне розчарування.
2. Нечітко прописані правила взаємодії. Якщо в договорі відсутні конкретні положення щодо підтримки, стандартів, розподілу зон відповідальності — кожна сторона трактує їх по-своєму.
3. Накопичене незадоволення. Проблеми замовчувались, зростала недовіра, простір для партнерства звужувався.
4. Відсутність запобіжника. Якщо в контракті немає механізму мирного врегулювання, конфлікт легко переходить у публічну площину.
Чому конфлікт - це дорогий урок?
Коли конфлікти переходять у публічну площину, вони стають небезпечними для обох сторін. Окрім прямих витрат на юридичні послуги, сторони втрачають управлінський час, репутацію та енергію.
Репутаційні втрати. У публічному конфлікті обидві сторони втрачають довіру клієнтів і партнерів.
Емоційне виснаження. Порушено сподівання, зруйновано стосунки.
Фінансові витрати. Судові процеси, втрачені інвестиції, упущені можливості.
Медіація — інструмент, який варто було застосувати ще вчора
Досвід медіації показує, що навіть у складних, емоційно напружених конфліктах є можливість їх розв'язання.
Медіація — це не «мир заради миру». Це — пошук рішення з поглядом у майбутнє. У фокусі — інтереси сторін, їхня готовність до діалогу та взаємної відповідальності.
Можливості медіації в цій ситуації:
а) прояснення причин конфлікту;
б) узгодження взаємних очікувань;
в) домовленості про зобов’язання, збереження репутації та ресурсів;
г) розмежування інтелектуальної власності, використання обладнання, реструктуризація боргів;
д) уникнення судових витрат, скорочення часу й ризиків.
Навіть зараз сторони можуть розглянути можливість перемовин. Конструктивний діалог — це не слабкість, а стратегічне рішення.
І тепер запитання: Чи варто воювати роками — за бренд, за правоту, за принцип — якщо в результаті всі втрачають?
Які можливі варіанти рішень у цій ситуації:
- Суд (поточний стан).
- Медіація/Переговори: Врегулювання боргів (списання/реструктуризація). Угода щодо використання Інтелектуальної власності (чітке розмежування, можлива тимчасова ліцензія на рецептуру, використання обладнання тощо)? Умови не конкуренції (географічні/часові обмеження?). Фінансова компенсація (в один чи інший бік?) тощо.
- Залучення незалежної експертизи (фінансова, ринкова тощо).
- Діалог щодо "правил гри" на майбутнє (якщо обидва бренди залишаються на ринку).
- Мирова угода, що фіксує умови припинення партнерства.
Також можуть бути інші варіанти рішень, які Wesola Pani та Pan Smaczek будуть вважати за необхідним обговорити.
Висновок: В договорі варто прописувати обов’язкову медіацію або інший позасудовий механізм вирішення спорів, щоб можна було розв'язати конфлікт на ранньому етапі — без публічного розголосу, втрати репутації та судових позовів.
Якщо змоделювати, що конфлікт - є штучним
Варіант, який не можна ігнорувати: частина партнерів могла свідомо обрати шлях розірвання контракту, зберігши максимально те, що вважали вже своїм — команду, рецепти, обладнання, клієнтів. За цією логікою:
а) бізнес-модель уже частково запущена й протестована;
б) бренд ще не встиг сформувати потужної лояльності, тому перехід на нову назву — менш болючий;
в) а найголовніше — щомісячні роялті, маркетингові збори та інші регулярні платежі припиняються.
У конфліктах такого типу це класична точка напруги: франчайзер вважає, що партнери просто уникають сплати роялті, а франчайзі — що не отримали належної підтримки й змушені були рятувати бізнес.
Якщо люди справді кілька місяців билися за покращення і не отримали зворотного зв’язку, втрачали гроші — то для них вихід із франшизи був способом вижити. Однією з можливих інтерпретацій може бути запланований розрив і скоригованим під вигідний момент — це вже питання добросовісності.
У партнерських стосунках конфлікти будуть завжди, але це історія про взаємні помилки, підтримку, замовчування та неузгоджені очікування.
Чим закінчиться?
Сьогодні на польському ринку вже діє Pan Smaczek — із шістьма магазинами. Якщо його нова модель виявиться успішною, PS може стати конкурентом WP, Multi Cook та Frosty на польському ринку напівфабрикатів. Водночас затяжні судові процеси можуть виснажити обидві сторони.
Медіація — це пошук рішення з поглядом у майбутнє, коли у фокусі — інтереси сторін, їхня готовність до діалогу та взаємної відповідальності.
Медіація доступна
У Польщі та в Україні медіація є офіційним способом вирішення спорів. Вона регулюється національним законодавством і може застосовуватись у господарських, трудових, сімейних та комерційних спорах.
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 704
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 413
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 136
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 126
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 16728
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 9421
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6409
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4827 -
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 3714