"Азов", СБУ та інкасатори
Не хотілось вклинюватись у шквал емоційних звинувачень, які посипались на добровольців і, зокрема, на «Азов» після пограбування інкасаторів. Проте у мене, як і у більшості зацікавлених людей, було бажання з’ясувати, що ж сталось насправді і найбільше ? хто
Не хотілось вклинюватись у шквал емоційних звинувачень, які посипались на добровольців і, зокрема, на «Азов» після пограбування інкасаторів. Проте у мене, як і у більшості зацікавлених людей, було бажання з’ясувати, що ж сталось насправді і найбільше – хто ці нападники, що представились азовцями.
Безумовно, у час коли керівництво полку «Азов» та нашого цивільного руху застосовуючи усі можливості, намагається дотримуватись принципів системності та порядку у розвитку нашого військового підрозділу та цивільного крила, дії цих людей шкодять кожному із нас і перекреслюють нашу кропітку працю. Очевидно, що вони зазнають осуду не тільки з боку правоохоронної системи, а й з боку Азовського руху загалом і кожного його порядного члена особисто.
Та чи дійсно це зробили наші? Щоб з’ясувати це, потрібно розуміти, що у цього питання є як формальна, так і фактична сторона.
Азовці не є штампованими під кліше. Це соціальний організм. До нас дійсно час від часу потрапляють покидьки, мотивами яких є, зокрема, примітивне бажання швидкого та легкого збагачення. Проте за півтора роки моєї служби у батальйоні і полку та більш, ніж півроку роботи у Цивільному корпусі, я неодноразово ставав свідком того, як негідні люди з поміж наших рядів зазнавали привселюдної ганьби та вигнання з-поміж членів нашої спільноти.
Бути азовцем – честь та відповідність високим вимогами. Якщо ти банальний грабіжник, асоціальний тип чи бездарний пройдисвіт – ти не азовець. Наша система постійно очищується від тих, хто потрапляє сюди нечесним способом або випадково. Проте ексцеси, як бачимо, трапляються.
Великим питанням залишається те, чи дійсно нападники на інкасаторів були належні до «Азову», оскільки те, що вони стверджують, може бути лише прагненням, аби за них заступились саме очільники «Азову». Проте як я пересвідчився з чисельних прецедентів, покидькам розраховувати на допомогу марно. Водночас варто сказати, що, якщо бодай один із них формально належав до лав нашого військового підрозділу, то фактично азовцем він не був і не мав морального права ним називатись, здійснюючи подібний злочин.
Полк «Азов» – авангард Українського війська, його найпасіонарніша та найбоєздатніша частина. Прикрий, проте нікчемний випадок з цими нападниками не має плямити справжньої бойової слави нашого підрозділу і заслуговує на однозначний осуд, конструктивні висновки та справедливе забуття.
У здоровому націоналістичному середовищі полку та Цивільного корпусу не могла зародитись ідея щодо такого цинічного пограбування, яка іде врозріз з нашою ідеологією, нашими прагненнями та діями. Натомість у корумпованому та продажному середовищі СБУ залюбки могла з’явитись не тільки ідея, а й детальний план втілення подібних речей. Більше того, це могла бути цілеспрямована акція, метою якої є очорнення добровольчого руху і найбільш перспективної, сильної та відповідно небезпечної для антинаціональної влади її частини – Азовського руху.
Сумнозвісна служба безпеки неодноразово доводила нам та всьому Українському суспільству, що діє далеко не у національних інтересах та залюбки може організувати фізичну ліквідацію чи посадку за ґрати найактивніших громадських активістів з патріотичними поглядами. Це підтверджується чисельними випадками, про які ми знаємо і які завжди маємо на увазі.
З’ясований факт про причетність працівників СБУ до пограбування лише додає переконливих аргументів на користь сказаного. Чесні та патріотичні люди у середовищі цієї служби, яка часом фактично виконує функцію філіалу ФСБ в Україні, вкрай рідкісне явище. Та настане час, коли ми сконцентруємо досить можливостей та сили, щоб витягти назовні паскудні злодіяння посадовців та службовців усіх рівнів і правда проступить на поверхню, прибираючи останні плями з нашої слави та честі.
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков вчора о 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
- Инструкция для семей: как проверить статус военного и оформить необходимые выплаты Віра Тарасенко 30.04.2025 23:25
- Схеми "золотих паспортів" у ЄС під забороною: удар по російських олігархах Володимир Горковенко 30.04.2025 23:08
- Захист прав національних спільнот – основний критерій вступу України в Європейський Союз Сергій Пєтков 30.04.2025 18:12
- Час убезпечувати тил Євген Магда 30.04.2025 15:36
- Шанс або вирок: як бути бізнесу в епоху цифрової трансформації Богдан Данилко 30.04.2025 15:16
- Звільнення багатодітних батьків від оподаткування на об’єкти житлової нерухомості Юрій Стеценко 30.04.2025 13:39
- Це не працює в B2B-маркетингу: як уникнути найпоширеніших помилок Алла Болоховська 30.04.2025 11:46
- Проєкт регулювання криптоактивів в UK Олександр Черних 30.04.2025 11:00
-
Сотні КАБів щодня, евакуації з області та весна. Як живуть прифронтові Суми і Сумщина
9963
-
Anti-age міфи: що насправді працює, а що — просто маркетинг
Життя 5938
-
Нерухомість генерала РФ Капашина передали в управління компанії українського ветерана
Бізнес 5560
-
Україна не допустить союзників Росії до відбудови. У "нейтральних" не буде пріоритету
Бізнес 4626
-
Україна та Ізраїль наново вчать світ, що мораль вимагає протистояти злу
Думка 4117