Зміни у партнерстві з огляду на кризу
Шановні. Ось ще матеріальчик від мене. Чекаю ваших коментів :-)
Відповідь на запитання журналу "Український юрист"
1.Як змінився підхід до партнерства, розподіл функцій між партнерами та стосунки між партнерами у Вашій компанії з огляду на кризу?
Партнери стали більш вимогливими до себе особисто, а також до колег. Зараз всі гравці юридичного ринку працюють дуже активно, тому конкуренція стала ще більш вираженою. В нашій Компанії, з початком кризи, не було необхідності розподіляти функції між партнерами. Тобто партнери не стали виконувати якісь нових функцій. Розподіл обов’язків існував у Компанії завжди, але іноді обов’язки розподілялися між двома партерами, а іноді описання обов’язків не носило конкретного характеру. Але наприкінці 2008 року була здійснена реструктуризація управління Компанією. Після введення в дію, план реструктуризації чітко встановив, хто з партнерів виконує певні обов’язки. Це було дуже своєчасно. Коли виявилась потреба працювати у двічі більше ніж «до кризовий» період, партнери не стали витрачати час на вирішення цих питань.
Стосунки між партнерами не змінилися. З більшістю партнерів ми працюємо вже понад 15 років. Тому тимчасові труднощі не можуть змінити наші особисті стосунки. Змінився підхід до роботи, але не стосунки. У період кризи хтось втрачає, хтось находить.
2.Які є у Вашій фірмі «рецепти» щодо мінімізації ризиків, що виникають у зв’язку з виходом партнера з компанії? Як за таких умов не втратити певні юридичні практики, окремих клієнтів та співробітників або мінімізувати наслідки таких втрат?
У Компанії не має «рецептів». За весь час існування Компанії участь у партнерської угоді припинив тільки один партнер, який вирішив стати державним службовцем та працювати на державу. Це його вибір, якій підтримали партнери. Вихід партнеру відбувався поетапно, цивілізовано, з передачею практики, яку він очолював, іншим партнерам.
Але на запитання, я маю свою точку зору. Партнерство у юридичної компанії це колективна робота. Індивідуалізм партнера у роботі з клієнтом повинен бути узгоджений з іншими партнерами. Тому, у разі виходу партнеру з компанії, інші партнери повинні розуміти, якщо були погоджені «тісні» стосунки з клієнтом, є ризик того, що з партнером може піти клієнт з яким «тісно» працював цей партнер. Можлива ситуація навпаки. З клієнтом працюють декілька партнерів, тому ризик втрати клієнта мінімізується.
Іншими словами, мінімізувати втрату практик та клієнтів для юридичної компанії, у зв’язку з виходом партнера, можливо шляхом узгодження цих питання між партнерами. Це буває не легко.
3.Як Ви ставитесь до перспективи партнерства з неюристами у рамках юридичної компанії? Чи допустимі, на Ваш погляд, інвестиції у компанію та нові клієнти в обмін на неучасть партнера-неюриста у безпосередній роботі юрфірми?
Декілька разів я відповідав ЗМІ, що не бачу можливості працювати з людиною яка не є юристом та не працює в Компанії на постійній основі. Але зараз, коли кризові явища у економіці країни тривають, я змінив свою точку зору. Зараз, коли конкуренція на юридичному ринку вийшла на інший рівень ніж «до кризовий» період, можливість залучення клієнтів стає на перший план.
Партнер-юрист, який не працює у юридичної компанії, але який розуміє нюанси юридичного менеджменту, та який залучає клієнтів, може бути партнером. При цьому потрібно чітко встановити стосунки: винагорода, порядок входу, виходу, виплати при вступу до партнерства та при його припиненні та інші.
Між тім я переконаний, що партнер-неюрист це неможливо. Це неможливо як асистент-фармацевт у хірурга під час операції.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3413
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 151
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 89
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 82
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
8451
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 7474
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7267
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6566
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5752