Право на допит в кримінальному процесі
З назви даного матеріалу читач може зробити поспішний висновок, що мова піде про те, кого може, а кого не може допитувати слідчий. Але якраз навпаки – мова піде про право підозрюваного бути почутим стороною обвинувачення на стадії досудового слідства.
З назви даного матеріалу читач може зробити поспішний висновок, що мова піде про те, кого може, а кого не може допитувати слідчий. Але якраз навпаки – мова піде про право підозрюваного бути почутим стороною обвинувачення на стадії досудового слідства.
Якщо питання допиту обвинуваченого під час розгляду справи в суді Кримінальним процесуальним кодексом врегульоване чітко ( частина 4 статті 349 вказує на обов’язковість такого допиту, звичайно, якщо сам обвинувачений від цього не відмовився), то жодна норма кримінального процесуального закону прямо не зобов’язує слідчого допитувати підозрюваного. Ні після повідомлення про підозру, ні після її зміни. І обвинувачення цим користується. Мені довелось зіткнутись з тим, що в одному з проваджень слідчий заявив: «Якщо І. визнає вину, то я буду допитувати, якщо ні – допита не буде. Ми ж не зобов’язані і тепер часто так робимо». Така позиція сторони обвинувачення є неправомірною та неприпустимою.
На сторону обвинувачення покладений обов’язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Саме небажання виявити обставини, які виправдовують підозрюваного, часто і є причиною небажання слідчого допитувати підозрюваного. Адже з наявністю доказів часто проблеми, а якщо ще й дати можливість підозрюваному заперечити свою вину і надати логічні пояснення, то справа може стати проблемною. Дуже часто саме показання підозрюваного мають значення для кваліфікації. Щоб перетворити грабіж на розбій може бути цілком достатньо не допитати підозрюваного. Але ж кваліфікація має, і досить часто вирішальне, значення при, наприклад, обранні запобіжного заходу.
Однією з загальних засад кримінального провадження є забезпечення права на захист, яке полягає, зокрема, в наданні підозрюваному можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри. Пункт 5 частини 3 статті 42 Кримінального процесуального кодексу України надає підозрюваному право давати пояснення, показання з приводу підозри.
Отже, ухилення слідчого від допиту підозрюваного порушує право на захист останнього.
Звичайно, в тому випадку, якщо у підозрюваного є захисник, то питання з допитом досить легко вирішується за допомогою відповідного клопотання та скарги до слідчого судді, якщо в його задоволенні буде відмовлено. Але ж є провадження, де захисників немає. І людина, хоча й має бажання дати показання, але просто не знає як скласти клопотання до слідчого. Тому правильними будуть дії слідчого, коли після повідомлення про підозру або її зміни він буде пропонувати підозрюваному дати показання і складати протокол допиту. У випадку ж відмови давати показання – фіксувати її в протоколі. Саме такі дії слідчого будуть відповідати засадам кримінального провадження.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3358
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 215
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 149
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 74
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 74
-
Ціни на оренду зросли майже на 30%: де в Києві та передмісті найбільше дорожчає житло — інфографіка
Інфографіка 16287
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 6967
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 6757
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
6737
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6284