Причини коливання курсу валют
Допоки триватиме війна — люди не зможуть повністю покладатися на національну валюту, а панічні тенденції на ринку будуть мати місце через окремі причини, у цьому блозі розглянемо які саме.
Курс валют завжди коливався на ринку завдяки політичним та сезонним факторам, проте цей рік особливий через війну і наслідки, пов’язані з нею. Зараз ми бачимо ситуацію, коли оновлення історичних максимумів та період стабілізації гривні чергуються тиждень до тижня. Нацбанк та уряд намагаються заспокоїти ситуацію різними методами — від надання валюти у розпорядження системно важливих банків до заборони табло з обмінними курсами. Допоки триватиме війна — люди не зможуть повністю покладатися на національну валюту, а панічні тенденції на ринку будуть мати місце через окремі причини, у цьому блозі розглянемо які саме.
Після пікових значень, коли долар досягав 45 гривень в деяких пунктах обміну, його вартість вже за кілька днів відкотилася до 42-43 гривень. Причиною такої ситуації на ринку стала інформація про мобілізацію в росії та проведення так званих “референдумів” на окупованих територіях. Першими відреагували продавці валюти, а за ними зріс і попит. Панічні реакції ринку можна помітити завдяки порівнянню розриву між курсом купівлі та продажу: до цього він був близько 20 копійок, а після — майже 50 копійок. Існує доволі мала ймовірність того, що найближчим часом курс повернеться в межі 39-40 гривень за долар, адже населення очікує подальшої ескалації воєнних дій.
Крім панічних настроїв в очікуванні девальвації є й об’єктивні причини нестабільності національної валюти, наприклад, велика кількість гривні в обігу, що послаблює її позиції. Бюджет відчуває гострий дефіцит коштів в умовах війни, частково ця нестача покривається коштом емісії. Додатковим фактором є попит на іноземну валюту в банках для розрахунку платіжними картками поза межами України. Така тенденція буде продовжуватись через те, що кілька мільйонів наших громадян виїхали в результаті бойових дій. Нацбанк намагається збалансувати попит і пропозицію обміном валютних коштів для поповнення кас системно важливих банків. Помітна тенденція щодо зменшення кількості банків в аукціонах дозволяє припустити, що ситуація стабілізується.
Ще однією причиною зростання долара є сезонна діяльність аграріїв і придбання валюти на поточні витрати. Сюди слід віднести ціну доставлення продукції до покупців, адже завдяки відкриттю портів Україна отримала можливість наростити експорт зернових, олійних та інших продовольчих культур. Також до витрат аграріїв потрібно додати гроші на заготівлю добрив та засобів для захисту рослин від шкідливих факторів. Важливим чинником залишається імпорт пального для сільськогосподарської техніки, який також відбувається за допомогою іноземної валюти. За даними Forbes ця сума може сягати $200 млн щомісяця.
Інфляція стала загальносвітовим трендом, через що регуляторні органи США та ЄС підвищують ключові ставки для боротьби з нею. Тому не тільки вартість гривні знижується, але й вартість іноземної валюти збільшується, адже інфляція в країнах заходу набагато нижча, ніж в Україні. У проєкті бюджету на наступний рік закладена середньорічна ціна долара на рівні 42 гривень. Але мова йде про курс Національного банку, що буде на валютному ринку в обмінниках — передбачити важко. Все ж основними чинниками, які впливають на гривню залишаються: сезонні фактори в аграрному секторі, надмірний попит на валюту та її дефіцит у банках, тривога населення через негативний інформаційний простір, збільшення національної валюти в обігу та ризики щодо подальших воєнних дій.
Інфляцію, яка напряму впливає на курс, можна і треба сповільнити, але це не буде просто, враховуючи вплив війни. Грамотна фінансова політика та скоординованість дій Національного банку та уряду можуть стати впливовим інструментом в цій справі. Для прикладу, можна згадати про реструктуризацію державних запозичень — відстрочка виплат зекономить нам щонайменше кілька мільярдів доларів, які наразі необхідні українській економіці та армії. Вже зараз ідуть розмови про нову кредитну програму в межах співпраці між МВФ та України. Цілком ймовірно, що частина цих грошей буде застосована і для стабілізації стану валютного ринку.
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 704
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 413
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 136
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 126
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 16728
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 9421
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6409
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4827 -
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 3714