Залучення капіталу в економіку - завдання для держави чи бізнесу?
Про проблеми нестачі інвестицій та банківського кредитування, які необхідні сьогодні для розвитку економіки України та, відповідно, зростання добробуту населення – не говорив тільки ледачий. Називають різні причини, що вплинули на такий стан справ: від «не
Про проблеми нестачі інвестицій та банківського кредитування, які необхідні сьогодні для розвитку економіки України та, відповідно, зростання добробуту населення – не говорив тільки ледачий. Називають різні причини, що вплинули на такий стан справ: від «непідйомних» для бізнесу процентних ставок до неефективного державного управління в сфері грошово-кредитної та інвестиційної політики, ризиків, пов'язаних із війною і так далі.
Очевидно, що події 2014 року, привели до відтоку з країни іноземних інвестицій і зниження практично до нульової позначки банківського кредитування. Економіка країни отримала серйозний удар, більшість корпоративних позичальників втратили можливість обслуговувати свої кредити, в першу чергу валютні.
Так виникла перша і основна проблема, з якою і сьогодні український бізнес не може розраховувати на дешевий фінансовий ресурс, який міг би дозволити йому активно відновлюватися: з 2014 року в бізнес-колах вкоренилася фраза «борги платять тільки боягузи», яка чудово відображає реалії захисту прав кредиторів та інвесторів в Україні. Та що там права кредиторів, в країні, де відсутнє верховенство права, і як наслідок процвітає продажність судів і правоохоронної системи – базові права власності залишаються не більше ніж декларацією. 70 зафіксованих випадків силових захоплень агропідприємств у 2017 році (вдвічі вище за показники 2016 року) – яскрава тому ілюстрація. Сьогодні, на жаль, вже стало нормою, коли дрібні і великі фермери захищають свій урожай зі зброєю в руках.
Ці реалії отримують дзеркальне відображення в таких рейтингах як Doing Business, де зафіксовано найслабші точки України. Очевидно, інвестори, які знайомі з подібною аналітикою, або закладають високу премію на ризик інвестицій, або, що частіше, утримуються від планів вкладати свої капітали в регіон. Аналогічним чином діють і банки як західні, так і локальні – вони враховують всі можливі ризики в процентній ставці і фільтрують лише найнадійніших позичальників.
Але, заради справедливості, важливо відзначити, що не тільки корумпований чиновник стоїть на шляху надходження дешевих грошей в економіку країни. Власне бізнес-середовище в Україні завжди відрізнялася непрозорістю, практично всі галузі були представлені в «тіньовій» частини економіки, частка якої за різними оцінками становить від 40% до 60%. Управління бізнес-процесами лише в одиничних випадках здійснювалося за міжнародними стандартами, а самі бізнес-моделі компаній були побудовані, м'яко кажучи, на неконкурентних умовах. І якщо до 2013-2014 років і банки, і інвесторів – це певною мірою влаштовувало, то в 2017 році ситуація змінилася. Сьогодні українські банки заявляють про гостру нестачу якісного позичальника, для чого є низка причин.
Світові тенденції в регулюванні діяльності банків, в частині відповідності антикорупційним стандартам і вимогам організацій, які ведуть боротьбу з відмиванням грошей, призвели до того, що вимоги інвесторів і кредиторів до потенційного позичальника істотно посилилися. В Україні поступово впроваджуються загальноприйняті в світі бізнес-стандарти, і відбувається це, у першу чергу, завдяки інвесторам, які і диктують свої умови.
Власне бізнес виявився не готовим до нових вимог. З одного боку, продовжує процвітати «тіньовий» бізнес, заголовки новин в ЗМІ постійно рясніють історіями про афери в сфері державних закупівель, лобіювання інтересів великих монополістів і інші досягнення бізнесу «по-українськи». З іншого боку, кризові явища в економіці, падіння попиту та платоспроможності клієнтів, закриття ряду зовнішніх ринків, а також відсутність можливості залучення дешевих ресурсів на розвиток – змушують бізнес шукати можливості для оптимізації власних витрат і бізнес-процесів, виводити бізнес частково в тінь. Але необхідно розуміти, що це – глухий кут на шляху розвитку будь-якого бізнесу. Рано чи пізно на державному рівні будуть проведені необхідні реформи, які дозволять інвесторам і кредиторам оптимістичніше дивитися на Україну і включати її в свої стратегічні плани. До цього моменту бізнес повинен бути готовий перейти на нові, прозорі, зрозумілі для кредитора або інвестора стандарти. Він повинен відмовитися від подвійної бухгалтерії, зарплат в конвертах, непрозорої структури власності і управління, неринкових умов роботи. І той, хто зрозуміє це раніше і переналаштується швидше – зможе залучити дешевий ресурс, за рахунок якого проведе модернізацію, збільшить оберти і залишить за бортом своїх конкурентів.
Підбиваючи підсумки, можна сказати, що розвиток економіки, зростання зарплат, підвищення соціальних стандартів в Україні безпосередньо залежать від надходження зовнішніх інвестицій і масової доступності банківського кредитування, обсяги якого на сьогодні є незначними. При цьому фінансовий ресурс як в країни, так і за її межами є в достатку. За інформацією НБУ, банки очікують зростання кредитування у всіх сегментах протягом наступних 12 місяців, але об'єктивно навряд чи варто очікувати буму кредитування, так як є ряд невирішених системних проблем, про які йшлося вище. Виправити ситуацію цілком можливо, але домашнє завдання є як у держави, так і у бізнесу.
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 703
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 411
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 130
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 103
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 15852
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 12846
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 8415
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6246
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4819