Що не так з проєктом Водневої стратегії України-2050?
Детальний аналіз проєкту виявив низку суттєвих недоліків та упущень, які потребують невідкладного розгляду та коригування
Більше місяця тому закінчився строк громадського обговорення проєкту Водневої стратегії України на період до 2050 року та звіту про його стратегічну екологічну оцінку.
Україна прагне до енергетичної незалежності та сталого розвитку, але чи справді Воднева стратегія–2050 допоможе досягти цих амбітних цілей?
Маючи безпосереднє відношення до підготовки зауважень і пропозицій від громадського сектору до проєкту Водневої стратегії–2050, хочу поділитися зауваженнями та пропозиціями, які направлені до Міненерго, та спрямовані на вдосконалення стратегії та забезпечення її відповідності актуальним викликам, що постали перед країною.
Запропонована стратегія має ключове значення для забезпечення енергетичної незалежності, безпеки та сталого економічного розвитку країни. Воднева енергетика повинна стати основою для переходу до низьковуглецевої економіки, сприяючи зменшенню викидів парникових газів та підвищенню енергоефективності. Таким чином, аналіз покликаний критично оцінити запропонований проєкт Водневої стратегії–2050, виявити його слабкі місця та надати рекомендації для його вдосконалення, що дозволить ефективно реалізувати стратегічні цілі в умовах поточних та майбутніх викликів.
Беззаперечно, запропонований проєкт Водневої стратегії–2050 є важливим кроком у напрямку розвитку водневої економіки та досягнення цілей кліматичної нейтральності. Водночас детальний аналіз проєкту виявив низку суттєвих недоліків та упущень, які потребують невідкладного розгляду та коригування.
Одним з основних зауважень є відсутність чітко визначених принципів реалізації стратегії. Це ускладнює оцінку можливостей та перспектив впровадження стратегії, а також може призвести до значних труднощів у процесі її реалізації. Щоб забезпечити ефективність стратегії, необхідно розробити чіткі та зрозумілі принципи реалізації, які визначатимуть конкретні етапи та механізми досягнення стратегічних цілей. Крім того, проєкт Водневої стратегії–2050 не враховує актуальний стан енергетики та її інфраструктури, які зазнають значних руйнувань внаслідок широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України. Зокрема, не проводиться детальний аналіз поточного стану енергетичної інфраструктури та не передбачаються сценарії її відновлення або заміщення у післявоєнний період. Це суттєво знижує практичну цінність стратегії та її реалізацію в сучасних умовах.
Для того, щоб Воднева стратегія–2050 була ефективною, необхідно забезпечити її основу на реальних даних про стан енергетики та інфраструктури, а також враховувати попередній аналіз можливого стану енергетики у післявоєнний період. Це дозволить розробити більш реалістичний та практично здійсненний план дій, який враховуватиме всі виклики та можливості, що стоять перед Україною на шляху до енергетичної незалежності та сталого розвитку. Саме тому Воднева стратегія–2050 повинна містити два паралельні та не взаємовиключні сценарії її реалізації – військовий та післявоєнний.
Далі, наступним зауваженням до проєкту Водневої стратегії–2050 є те, що шляхи та механізми вирішення означених у стратегії проблем не відображені належним чином у Дорожній карті реалізації стратегічних цілей. Попри те, що у стратегії чітко визначені ключові виклики, такі як забезпеченість водними ресурсами, обмеженість використання водню, фінансування розвитку водневої енергетики та сертифікація і підтвердження походження водню, конкретні заходи та кроки щодо їх вирішення залишаються недостатньо конкретизованими та деталізованими в дорожній карті. Це створює ризики для ефективної реалізації стратегічних цілей через їх невизначеність та гальмує розвиток водневої галузі України в цілому.
Також, дорожня карта визначає середньо- та довгострокові етапи реалізації стратегії, проте за умов збройної агресії російської федерації проти України виникає нагальна потреба в радикальних та швидких заходах для досягнення стратегічних цілей, як то забезпечення генерації енергії та електропостачання. Україна зараз перебуває в критичному становищі, де швидка реалізація запропонованих етапів стає питанням національної безпеки. З огляду на екстремальні обставини, необхідно прискорити впровадження інноваційних рішень та технологій, які забезпечать енергетичну незалежність та стійкість.
Водночас важливо інтегрувати конкретні, чітко окреслені кроки щодо розв'язання проблем забезпеченості водними ресурсами, зниження вартості виробництва водню, фінансування водневої енергетики та створення ефективної системи сертифікації. Проєкт Водневої стратегії України до 2050 року потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням викладених зауважень. Необхідно розробити чіткі принципи реалізації, врахувати поточний стан енергетичної інфраструктури, деталізувати механізми розв'язання ключових проблем та забезпечити швидку реалізацію стратегічних цілей. Тільки в такому разі стратегія зможе ефективно сприяти досягненню енергетичної незалежності, безпеки та сталого розвитку України.
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 703
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 412
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 130
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 123
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 16333
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 13240
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 9045
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6368
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4824