Важливість міжнародного співробітництва у впровадженні водневої реформи в Україні
Міжнародне співробітництво у сфері водневих технологій може стати ключовим фактором, який допоможе Україні стати учасником глобального переходу від промислової до водневої енергетики
Україна стоїть на порозі нової енергетичної ери, яка відкриває широкі можливості для свого розвитку та просування на міжнародній арені. Міжнародне співробітництво у сфері водневих технологій окреслює маршрут, сповнений очікувань та оптимізму, де Україна має потенціал стати одним з ключових гравців в Європі під час переходу від викопної до водневої енергетики.
Але також є усвідомлення того, що цей шлях не буде простим. Технологічна відсталість, бюрократія та геополітичні реалії у вигляді військової агресії Росії ставлять перед Україною, на перший погляд, непосильний виклик.
Але проти цього можна протиставити аргумент, що сьогодні Україна має великий кредит довіри від світової спільноти. Цей кредит повинен бути використаний відповідально. Це шанс для України не лише стати надійним партнером, а й можливістю просунутися в напрямку сталого енергетичного майбутнього у цивілізованому світі.
Тому важко переоцінити важливість та значення міжнародного співробітництва, про яке йтиметься нижче, у впровадженні водневої реформи в Україні.
У контексті глобальної боротьби зі зміною клімату та необхідністю переходу до безвуглецевих технологій, водень вирішує безліч проблем, які стоять на шляху цієї трансформації. Водень може бути вироблений із різних джерел, зокрема з відновлюваних джерел енергії, і служити у виробництві засобом зберігання енергії.
Україна, володіючи значними природними ресурсами та унікальним географічним розташуванням, має всі шанси стати одним з ключових гравців на європейському водневому ринку.
Роль міжнародних партнерів у технологічному переході
Україні потрібна підтримка міжнародних партнерів у впровадженні водневої реформи. Розвинені західні країни, у тому числі Японія, мають у своєму арсеналі передові технології виробництва та зберігання водню, які вони можуть передати Україні через процедуру трансферу технологій.
Варто зазначити, що міжнародні партнери вже сьогодні в умовах розв’язаної Росією війни проти України передають військове озброєння, яке є похідною від військових технологій. Тому передача результатів своїх наукових розробок у вигляді водневих технологій, які не мають такого рівня секретності, як військові, має всі шанси стати реальністю.
Подібна співпраця може сприяти розвитку водневої інфраструктури в Україні, включаючи виробництво, транспортування та зберігання водню. Також міжнародне співробітництво може створити передумови для навчання та розбудови науково-технічної бази, що дозволить місцевим фахівцям вивчити та адаптувати ці технології.
Особливо це важливо саме зараз, оскільки водневі технології розвиваються досить швидко, і Україні потрібно тримати руку на пульсі цих тенденцій, щоб впроваджувати найбільш ефективні та стійкі рішення при реалізації водневої реформи.
Інтерес іноземних партнерів до енергетичної інфраструктури України
Ще один аргумент на користь важливості міжнародного співробітництва полягає в тому, що іноземні партнери зацікавлені в інкорпорації енергетичної інфраструктури України до Європи.
Україна є привабливою з точки зору географічного розташування, потенціалу виробництва водню та аміаку, а також з точки зору наявності площ для створення кластерів водневих проєктів на півдні України.
Враховуючи своє стратегічне географічне розташування між Східною та Західною Європою, Україна може використовувати свою енергетичну інфраструктуру, щоб виконувати функцію мосту між ефективними ринками.
Наприклад, відповідно до німецької національної водневої стратегії, яку було оприлюднено в червні 2020 року, ФРН потребуватиме до 90-110 ТераВатт водню до 2030 року. Німеччина планує побудувати суттєву кількість потужностей з гідролізу у своїй державі, але переважну більшість треба буде імпортувати.
Олаф Шольц з нагоди підписання канадсько-німецького Меморандуму щодо співробітництва в галузі використання водню зауважив, що розрахунки німецьких експертів базуються на прогнозах, зроблених до російської загарбницької війни проти України. Але з урахуванням нової ситуації, потреба ФРН у водні може буде більшою.
Співпраця з міжнародними партнерами у сфері водневих технологій може спровокувати втрату своєї “традиційної” енергетичної системи, яка залишилася у спадок від радянського союзу, але використання ресурсів та технологій у сфері водневої енергетики від міжнародних партнерів може допомогти Україні у переході від вуглецевої до водневої енергетики.
Така співпраця може також призвести до створення нових робочих місць у країні, підвищення її енергетичної безпеки та виконання завдань щодо кліматичної нейтральності Європи до 2050 року відповідно до Green Deal.
З іншого боку, міжнародні партнери також підтримують програму співпраці з Україною. Україна може стати постачальником водню для Європи, надаючи безвуглецеву енергію для промисловості та транспорту.
Проте, для успішного впровадження енергетичної реформи потрібна активна роль держави та дієві кроки на шляху до водневої енергетики. Бізнесу та громадськість також повинні брати активну участь у цьому процесі. Але в першу чергу, уряд повинен створити сприятливе законодавче та регуляторне середовище для інвестування бізнесу в нові технології та інфраструктуру, а також мотивації громадян підтримувати та використовувати ці нові технології.
Резюмуючи, міжнародне співробітництво у сфері водневих технологій може стати ключовим фактором, який допоможе Україні стати учасником глобального переходу від промислової до водневої енергетики. Все це дає надію для поміркованого оптимізму та віри в успішне майбутнє України у водневій ері.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3420
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 151
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 94
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 84
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
8786
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 7690
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7306
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6647
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5783