Як зміни в АРМА відображаються на доходах бюджету від управління активами?
Інституційні реформи в АРМА конвертуються у конкретні результати.
Цей рік АРМА почало з непомітної для широкого загалу роботи. Нова команда Агентства на старті свідомо не вдалася до пошуку управителів на резонансні активи чи продажу дорого арештованого майна. Ми почали зі зміни правил гри та інституційних нововведень, які мали стати основою для конкретних результатів. І стали.
З початку року ми ініціювали зміни до рекордної кількості нормативних актів, які завдяки рішенням уряду втілено в життя. Зокрема, впроваджено модель голландського аукціону при реалізації арештованого майна, що дозволяє в рази економити час і ресурси на продаж малоліквідного майна та обійтися без зайвих бюджетних витрат на його повторну оцінку. Для захисту прав покупців удосконалено порядок оформлення права власності на придбане з прилюдних торгів майно. Врегульовано питання продажу конфіскованого майна та перерахування коштів потерпілій стороні, що дасть змогу практично захистити права постраждалих інвесторів.
Деякі вкрай важливі правила довелося не змінювати, а створювати. Передусім йдеться про Порядок відбору управителів активами – документу, який визначає умови конкурсів, алгоритм дій АРМА при їх проведенні, вимоги до учасників та критерії їх відбору. Словом, відтепер управителі активами обираються за чіткими і зрозумілими правилами. Крім того, АРМА розробило порядок відбору оцінювачів, котрі визначають вартість активів, яку й належить зберегти і примножити в ході управління.
Для підвищення прозорості політики управління активами у дослідну експлуатацію впроваджено Реєстр арештованих активів. Усі без винятку конкурси з пошуку управителів є публічними, а інформація про переможців – відкритою і доступною для громадськості. До речі, з початку року ми оголосили 126 конкурсів з відбору управителів, взяти участь в яких могла кожна охоча компанія або ФОП.
Не обійшлося і без новацій у структурі: аби туалетний папір і управителів активами не обирав один тендерний комітет, ми створили окремий комітет спеціально для відбору управителів, до якого входять лише представники профільних підрозділів Агентства.
Ці та багато інших новацій спрямовані на вдосконалення діяльності АРМА, а також на підвищення довіри з боку суспільства та бізнесу. І сьогодні ця довга й виснажлива робота починає поступово приносити свої плоди.
Так, надходження до держбюджету від управління арештованими активами у вересні майже у три рази перевищили показники серпня. Завдяки цьому АРМА забезпечило державі найвищий місячний дохід за три роки свого існування. В той же час маємо інший рекорд – найбільшу суму бюджетних надходжень, сплачену одним управителем за місяць (1, 4 млн грн). Звісно, поки що мова не йде про мільярди, але показовою є динаміка, збереження якої дозволить суттєво поповнити бюджет в умовах непростих економічних реалій.
Не можна не згадати й про наші додаткові можливості. Як відомо, АРМА управляє також грошовими коштами, які розміщує на депозитних рахунках у державному банку за однією з найвищих процентних ставок. Цього року маємо рекордний депозитний портфель – близько 612 мільйонів гривень. Лише за 9 місяців 2020 року на них нараховано відсотків на суму понад 40 мільйонів гривень. І хоча ці кошти є в чистому вигляді доданою вартістю, створеною державним банком, діюче законодавство не дозволяє віддати на користь держави бодай частину з них. Виправити становище можуть лише народні депутати, ухваливши законопроект, в розробці якого АРМА також брало участь у цьому році. Та наразі політичної волі в парламенті бракує.
Загалом всі перелічені нововведення вдалося реалізувати або зусиллями АРМА, або завдяки підтримці уряду. Втім, без ухвалення необхідних законопроектів здійснити комплексну реформу діяльності Агентства неможливо. А поки Верховна Рада збирається з думками, ми зробимо усе від нас залежне, аби проблемні активи приносили якомога більшу користь бюджету Держави.
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 11031
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
8685
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 8095
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 7052
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 5327