Чим "Укрзалізниця" збирається тягнути вагони, придбані у Коломойського та Тігіпка?
Укрзалізниця
Днями вже коментував форум, присвячений “Укрзалізниці” (“УЗ”) – «Велике будівництво – нова залізниця».
Але в ньому торкнувся лише загального підходу щодо чергової піар-забавки Президента Зе.
Звертав увагу, що спочатку потрібно провести реформу залізничної галузі, у тому числі провівши демонополізацію, унеможлививши корупцію та тотальне розкрадання державної компанії, визначивши джерела і механізми субсидування пасажирських залізничних перевезень, напрямки та джерела інвестування у залізничну галузь.
Проте варто також звернути увагу на певні тези Президент Зе, проголошені на форумі. Він заявив, що на державну компанію чекають великі зміни, і обіцяв, що до кінця року компанія отримає три дизельні поїзди. Ще 20, як очікується, буде збудовано до 2023 року.
Звісно, ініціатива дуже достойна. Проте що таке 23 поїзди для компанії, де локомотивний парк зношений на 90%? Практично — нічого.
Щоби було зрозуміло, що означають на практиці ці нові придбання локомотивів, слід нагадати, що за даними самої “УЗ”, в інвентарному парку компанії наразі понад 1,6 тис. електровозів та майже 2 тис. тепловозів.
При цьому знос електровозів становить 94,4%, а тепловозів — 98,3%. Із загального інвентарного парку локомотивів лише 190 одиниць (або 5,3%) молодше 25 років!
Через це, за даними вантажоперевізників, обіг вагонів погіршився вже вдвічі — замість 10 діб вони їдуть уже 17-20. І головна причина — саме відсутність тяги. Тобто, вагони банально нічим везти – бо локомотиви зламані, а для ремонту немає деталей, бо їх років 50 ніхто вже не випускає.
Важливо нагадати, що на сьогодні локомотивна тяга — це законодавчо визначена монополія “УЗ”.
За таких обставин можна зрозуміти роздратування клієнтів “УЗ”. Тому що компанія вже підвищила тарифи на вантажні перевезення, і планує чергове підвищення у січні 2022 року. Проте з підвищенням вартості послуг має відбуватися покращення їх якості. А у нас все відбувається з точністю до навпаки: що дорожчі послуги “УЗ”, то вони гірші.
Але замість того, щоб, як казав Козьма Прутков, «зрити у корінь» і вирішувати ключову проблему УЗ — оновлення локомотивного парку — компанія вирішила провести кардинально іншу ініціативу. А саме — списати робочі вантажні вагони. Саме так виглядає програма щодо обмеження терміну експлуатації вантажних вагонів до нормативних 22 років.
Тобто вагони, які в змозі працювати і возити вугілля, руду або зерно, треба списати. А локомотиви — справа десята. При цьому, всі якось забули, що і старі, і нові вагони возити рейками просто нічим.
Причина, через яку “УЗ” відмовляється від закупівлі локомотивів для вагонів, дуже проста, і я про неї вже писав: лобізм вагонобудівних заводів, які належать олігархам, серед яких — Коломойський та Тігіпко. Саме вони в результаті отримають понад 100 мільярдів гривень на виконання програми, яка явно не є пріоритетом для “УЗ”.
Програму по оновленню локомотивного парку “УЗ” затвердила ще у серпні цього року. Вона передбачає, що компанія до 2033 року має закупити понад 300 одиниць тяги — електровозів і тепловозів, а також капітально відремонтувати 160 магістральних тепловозів. На ці цілі їй треба десь знайти понад 90 мільярдів гривень. І щось я дуже сумніваюся, що компанія зможе ці гроші викласти з власної кишені, враховуючи, що вона другий рік поспіль у мільярдних збитках, а інвестиційні програми вже сім років не виконуються.
Тепер же до цих 90 мільярдів можуть додатися понад 50 мільярдів, які необхідно буде витратити на оновлення вагонного парку. Тобто, їй доведеться влізти у ще більші борги — а їх у компанії зараз, нагадаю, майже мільярд доларів.
Сподіваюся, влада на хвильку зупиниться, і спитає себе — а навіщо нарощувати борговий портфель компанії, особливо у ситуації, коли у такому нарощуванні немає сенсу і логіки? Додавши грошенят пану Коломойському, який, як відомо, при нинішній владі бідує, можуть зупинитись самі залізничні перевезення. Від слова “взагалі”, бо просто не буде чим вагони і пасажирські, і вантажні тягнути.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 368
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 213
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 155
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 130
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 118
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
38260
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 12739
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
11996
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11966
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 11534