Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі

Кожен такий бізнес – це маленька перемога. І крок до тієї великої, на яку ми всі працюємо.

Ще кілька місяців тому кав'ярня ветерана Дмитра Целуйка могла зникнути. До повномасштабної війни, а якщо точно, то з 2012 року він є власником кав'ярні "Франсуа", яка 12 років успішно працювала на території Центрального залізничного вокзалу "Київ-Пасажирський". Сам власник кав'ярні – ветеран ЗСУ, для якого війна почалася ще у 2014 році.

Родинна справа, яка ледве не зникла

Поки військовий три роки воював на передовій, термін оренди приміщення, де була його кавʼярня-пекарня завершився, а приміщення перепрофілювали під іншу діяльність за новим "генпланом" вокзалу.

На місці кав'ярні тепер мала з'явитися книгарня, а новий орендар мав бути визначений на аукціоні. До учасників аукціону були певні вимоги: взяти участь у ньому могли лише компанії, які вже мали сайти з продажу книжок і хоча б одну книгарню в Києві. Це виключало можливість участі самого Дмитра – навіть попри його готовність адаптувати кав'ярню під новий формат.

Саме тоді, у листопаді 2024 року, він звернувся до Парламентської спецкомісії з питань захисту прав інвесторів. Ми оперативно підняли це питання перед керівництвом вокзалу та Укрзалізниці. Щиро вдячна Олександру Перцовському за те, що після нашого звернення він включився в процес, результатом якого стало відкриття ветеранського закладу в новій – ще кращій локації.

Укрзалізниця змогла знайти на київському вокзалі місце і для книгарні, яка стала переможцем аукціону, і для кав'ярні ветерана. Тож не на словах, а на діях "Укрзалізниця" продемонструвала наскільки соціально-відповідальними вони є.

І ось 15 квітня, за пів року після цих подій, кав'ярня Дмитра знову відкрилась на вокзалі – під новим брендом Lviv Croissants, у новому форматі, на новому місці. Це не просто кав'ярня. Це – потужний, цілодобовий простір із власною випічкою, з 28 посадковими місцями, з позицією в меню "Залізний круасан" – символом незламності українських воїнів, залізничників і підприємців.

Тут працюють військові, є знижки для військових і ветеранів.Ця історія про те, як бізнес, заснований ветераном, міг зникнути. Але завдяки своєчасній та правильній комунікації вдалося зберегти не просто точку продажу кави – а справу життя людини, яка захищала цю країну на передовій.

Ветеранський бізнес як явище

Чому це важливо? Бо після війни в Україну повернуться близько 1 мільйона ветеранів. Багатьом доведеться починати з нуля: шукати себе, своє місце в мирному житті, заново будувати плани. І дуже часто – долати психологічні травми, про які ми поки що говоримо ще занадто мало.

Можливість започаткувати власну справу для ветерана – це не просто економічна самореалізація. Для багатьох людей це може бути рятівним колом: і щоб забезпечувати себе та родину, і щоб відволіктися від спогадів війни, і щоб відчути, що ти знову живеш своє мирне життя.

Саме тому я є співавторкою законопроєкту N10258 про ветеранський бізнес і працюю над тим, щоби його ухвалили якнайшвидше. Одна з наших ключових ідей – дозволити ветеранам орендувати державне й комунальне майно без аукціонів, принаймні на період воєнного стану. Це невелика, але принципова перевага, яка може врятувати десятки і сотні таких історій, як у Дмитра.

У США ветеранське підприємництво давно є важливою частиною державної політики. Саме ветерани створили бренди, які ми сьогодні знаємо в усьому світі. Наприклад, FedEx – один з найбільших у світі логістичних гігантів, заснований Фредеріком Смітом, ветераном морської піхоти США.

До речі, у Дмитра є колеги серед американських ветеранів, які теж починали свій бізнес з відкриття кав'ярні по поверненні з війни. Пізніше ці бізнеси переросли в компанії загальноамериканського масштабу.

Наприклад, Black Rifle Coffee Company (BRCC) – заснована ветеранами спецпідрозділів США. Ця компанія перетворилася на справжній бренд культури та підтримки військових. Компанія вийшла на IPO, підтримує тисячі ветеранів через працевлаштування та благодійні ініціативи. Часто залучає ветеранів до роботи й реінтеграції. Або Fire Department Coffee – американський бренд кави, заснований колишнім пожежником і ветераном ВМС США.

У Штатах держава не просто каже "дякую", а дає реальні інструменти: пільгові кредити, доступ до держзамовлень, пріоритет у закупівлях. І ми маємо будувати таку ж систему в Україні – не на папері, а в реальному житті.

Тому продовжу робити все можливе для того, щоб законопроєкт про ветеранський бізнес в Україні був ухвалений якнайшвидше. Бо кожен такий бізнес – це маленька перемога. І крок до тієї великої, на яку ми всі працюємо.