"Передайте гроші на проїзд": нововведення для вантажоперевізників
Нова ініціатива групи депутатів зі збору платні за проїзд вантажних автомобілів дорогами загального користування
Для вантажівок з максимальною дозволеною загальною масою 12 т і більше пропонується запровадити плату за проїзд, встановити підхід до збору коштів на розвиток доріг від користувачів дорожньої інфраструктури за допомогою супутникових технологій (систем GNSS), забезпечити імплементацію європейського законодавства в частині плати за проїзд.
У порядку сплати визначатиметься максимальний розмір плати, її градацію, перелік автомобільних доріг загального користування та їх окремих ділянок, на яких справляється плата, а також органи і установи, відповідальні за функціонування системи справляння плати, та порядок їх взаємодії.
У чинному ЗУ "Про автомобільний транспорт" у Статті 27 визначено, що автомобільні дороги, окремі їх ділянки можуть бути віднесені до розряду платних лише за умови їх суттєвого вдосконалення, а також у разі будівництва (нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту) і подальшої експлуатації автомобільної дороги загального користування на умовах концесії та забезпечення альтернативного безоплатного проїзду транспортних засобів.
Тобто: плата на утримання платних та безкоштовних доріг стягується в загальному порядку та у порядку, передбаченому для транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Мова йде про законопроєкт №3544 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження плати за використання автомобільних доріг загального користування" https://bit.ly/3f6TBP4.
Як зазначають автори у пояснювальній записці, проєкт розроблений на виконання пункту 1813 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106 "Про виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони".
Запропоновані зміни стосуватимуться в т.ч. транспортних засобів, що не відносяться до великовагових, які не несуть такий руйнівний вплив і щодо якого відсутні на сьогодні обмеження для використання дорожньої інфраструктури.
До категорії великовагового транспорту включаються транспортні засоби з значно нижчими показниками, які встановлені на сьогодні чинним законодавством України та ЄС (наприклад автобуси для пасажирських перевезень).
Пропонується також визначити Оператора Системи та розробити Технічне Завдання на розробку. Відповідно до досвіду країн Європи, як вказано у пояснювальній записці, для функціонування такої Системи створюється компанія - Оператор, яка взаємодіє з державними органами та установами відповідно до їх компетенції. В Україні в якості Оператора може виступити одне з існуючих або новостворених державних підприємств або приватне підприємство, що буде функціонувати на умовах державно-приватного партнерства.
Тому варто у законопроєкті визначити повноваження державних органів щодо забезпечення дотримання справляння плати за користування, аби уникнути паралельних (дублюючих) повноважень.
Також варто зазначити, що розглядати справи про адміністративні правопорушення пропонується цілим двом органам: органам автомобільного транспорту та електротранспорту та, звісно, Національній поліції.
Для чого це?
Для забезпечення належного утримання та своєчасного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення та покращити їх технічний стан; виконати ремонт і реконструкцію існуючих мостів і шляхопроводів; здійснювати контроль і моніторинг вантажоперевезень в Україні.
Тому про штрафи: до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, розміром 85 тис. грн. за «порушення обов’язків автомобільного перевізника, визначених порядком внесення плати за використання автомобільних доріг загального користування транспортними засобами з максимальною дозволеною загальною масою 12 т і більше».
Як ми розуміємо, відповідальність повинна бути за конкретне правопорушення, що є визначене в законодавчій пропозиції, а не за порушення не визначених яких саме обов’язків.
Проте, відповідальність має передбачатися за конкретне правопорушення, наприклад, за своєчасне невнесення зазначеної плати, а не за порушення невідомо яких обов’язків. Із запропонованих змін до Статті 31-1 визначити суб’єкта оплати на практиці буде складно. Враховуючи, що невиконання є підставою для застосування адміністративно-господарської відповідальності (про яку вище зазначили), це свідчить про вади нормотворення, які сприятимуть на практиці особам уповноважених органів до можливого вимагання неправомірної вигоди за визначення розмірів стягнення чи від ухилення, а порушники можуть надавати неправомірну вигоду посадових особам.
Цікаво, що автори законопроєкту (завбачливо, не пригадую раніше таких формулювань в поясненнях) прямо вказують, що супротив його запровадженню очікується від автоперевізників.
Разом з цим, є і похідний законопроєкт №3545 "Про внесення змін до Бюджетного Кодексу України щодо впровадження плати за використання автомобільних доріг загального користування" https://bit.ly/2O1mfVP. До Бюджетного кодексу передбачається спрямування плати за використання автодоріг загального користування державного значення транспортними засобами з максимальною дозволеною загальною масою 12 т і більше, та коштів від санкцій (штрафи, пені тощо) за порушення порядку справляння такої плати, до державного дорожнього фонду, який створений у складі спеціального фонду Державного бюджету України.
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- Податки підняли, питання залишилися Любов Шпак 16.10.2024 11:54
- Стягнення моральної шкоди завданої невиконанням судового рішення Євген Морозов 16.10.2024 10:36
- "Джокер" залишається в рукаві 5536
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 717
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 370
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 213
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 31056
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 28731
-
Львівський автобусний завод вийшов з 10-річного банкрутства
Бізнес 24879
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8206
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 7345