Обов'язковість гуманітарної складової в інженерній освіті - це аксіома.
Наслідки відсутності такого поєднання спостерігаємо сьогодні в режимі реального часу у внутрішній та зовнішній політиці нашого найбільшого партнера. Ще більше історичних прикладів невдалого застосування суто раціонального підходу до управління великими економічними системами наводять Джеймс Робінсон та Дарон Аджемоглу в їхній відомій праці «Вузький коридор. Держави, суспільства і доля свободи».
Технократичний підхід, позбавлений гуманістичних цінностей та демократичного контролю, може мати руйнівні наслідки для народів. Очевидно це неприйнятно, якщо ми будуємо економіку та країну в цілому на засадах людиноцентричності, демократії та верховенства права.
На щастя, в наші дні дискурс на тему взаємодоповнення гуманітарної та інженерної освіти вже активно точиться як за кордоном, так і в Україні.
Низка тематичних досліджень доводить, що інтеграція гуманітарних наук не лише покращує «м'які навички» інженерів, але й сприяє розвитку їхнього етичного та соціального розуміння, стимулює творчість та інновації, робить їх більш адаптивними та допомагає створювати технології, орієнтовані на людину.
Тому багато університетів та технологічних спільнот у всьому світі все більше уваги приділяють включенню гуманітарних дисциплін до інженерних освітніх програм.
Як приклад, зовсім нещодавно, у 2024 році, Массачусетський технологічний інститут (MIT) ініціював проєкт «Вимірювання впливу гуманітарних наук на освіту, орієнтовану на STEM». Метою проєкту є аналіз причин зниження цікавості до гуманітарних дисциплін та оцінка їхнього впливу на STEM-освіту. Дослідники підкреслюють, що гуманітарні науки сприяють розвитку історичного розуміння, мовленнєвих та комунікативних навичок, що є ключовими для вирішення глобальних проблем. Крім того, MIT пропонує програму «Гуманітарні науки та інженерія», що поєднує інженерні курси з гуманітарними дисциплінами, такими як історія, література та філософія.
Що дає інтеграція гуманітарних наук в інженерні освітні програми:
Розвиток «м'яких навичок» (Soft Skills), таких як комунікація, критичне мислення, творчість, співпраця, лідерство та навички міжособистісного спілкування.
Розвиток етичного та соціального розуміння для усвідомлення соціального впливу їхньої роботи, кращого розуміння контексту проєктів, потенційних наслідків для суспільства та довкілля.
Стимулювання творчості та інновацій: міждисциплінарний підхід, який поєднує технічні знання з гуманітарними перспективами, може призвести до появи нових ідей та рішень, які не виникли б у чисто технічному середовищі.
Більша адаптивність та гнучкість: саме гуманітарна освіта розвиває гнучкість мислення та здатність до навчання протягом усього життя.
Повернення «людського фактору» в технології: це важливо для того, щоб зробити технології більш орієнтованими на потреби та цінності людини.
Саме тому, розвиваючи STEM (Science, Technology, Engineering and Mathematics), ми робимо акцент на інтегрованому підході, командній роботі, презентаціях проєктів - і часто використовуємо іншу абревіатуру - STEAM, маючи на увазі Art, тобто «Мистецтво», що є невід'ємною складовою будь-якого винаходу.
Яскравий приклад живого поєднання інженерії та мистецтва – виставка «Гривня. Більше ніж гроші», що триває до початку травня 2025 року в НЦ «Український дім» у Києві
Вона пропонує погляд на національну валюту не лише як на засіб платежу, але і як на символ державності, представлений через мистецькі твори та історичні артефакти. Експозиція занурює в контекст з першого погляду, гармонійно поєднує фінансові, культурні та художні компоненти, підкреслюючи важливість інтеграції мистецтва та інженерії в економіці.
Чому ми вважаємо, що STEAM-викладачам Києва та інших регіонів України сьогодні варто обов’язково організувати відвідування цієї події зі своїми студентами та учнями?
Жива українська історія
Виставка надає можливість студентам безпосередньо ознайомитися з історією національної валюти та її роллю в становленні державності.
Мистецька цінність
Представлені твори мистецтва та артефакти демонструють культурне багатство України та сприяють естетичному вихованню. Зокрема, на виставці представлені ескізи грошей таких видатних українських художників, як Олександр Богомазов, Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук, Мирон Яців, Василь Лопата.
Інженерна цінність
Автори виставки розкривають технологічні аспекти створення та захисту грошей, що є важливим для розуміння інженерних процесів.
Живе втілення української національної ідентичності
Експозиція сприяє відволіканню від воєнних реалій та зосередженню на нашій культурній спадщині та багатотисячній історії.
І головне, після відвідин цієї виставки ваші студенти та учні геть по-іншому поглянуть на банкноти та монети у своїх гаманцях. Хтось побачить історію, яку захоче дослідити глибше - і відкриє цілий світ. Інший закохається в ескізи - і, можливо, спробує створити свої власні. Когось зацікавить секрет захищеності грошей і він почне дослідження, яке стане справою життя…
Як вам така профорієнтація? Наука та технології, історія та мистецтво - вони завжди поруч, приховані в простих речах. Варто додати трішки креативності, поглянути під іншим кутом.
Щиро дякуємо «Українському дому» та Національному банку України за натхнення та свіжий погляд на історію нашої країни!
