Роботодавець не виплачує заробітну плату. Які строки звернення до суду працівником
Як працівнику розраховувати строки для подачі позову до суду, якщо його права були порушені. Чи враховуються при цьому строки запровадження карантину, воєнного стану та ін.
В цій статті детально розглянемо яким чином працівнику розраховувати строки для подачі позову до суду, якщо його права були порушені. Чи враховуються при цьому строки запровадження карантину, воєнного стану та внесення інших змін до законодавства.
У зв’язку з запровадженням карантину, а надалі і введенням воєнного стану на всій території України, було внесено відповідні зміни до трудового законодавства, а також прийняття нових законів, зокрема, Закону України «Про організацію трудових відносин в період воєнного стану», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1 липня 2022 року № 2352-IX.
У зв’язку з настаннями вказаних вище подій, для працівників неодноразово продовжувалися та змінювалися строки звернення до суду, особливо в частині стягнення з Роботодавця невиплаченої заробітної плати (середнього заробітку, премій, надбавок, коштів за затримку виплати заробітної плати та ін. виплат).
1. Строки для стягнення заробітної плати у відповідності до КЗпП України.
Основним законодавчим актом, який регулює трудові відносини є Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП).
Так, до 18.07.2022 у працівника було право звернутися до суду із заявою щодо виплати йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ч. 2 ст. 233 КЗпП).
Що ж змінилося для працівників з 19.07.2022.
Важливо. 01.07.2022 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1 липня 2022 року № 2352-IX, який набув чинності 19.07.2022 та яким внесено відповідні зміни до КЗпП, зокрема у ст. 233 КЗпП щодо строків звернення до суду працівником.
Так, відповідно до вказаного Закону було встановлено строк, протягом якого працівник може звернутися до суду, який становить 3 місяці. Такий строк починає свій відлік з того дня, коли працівник дізнався/міг дізнатися про порушення своїх трудових прав.
Начебто все зрозуміло, що з 19.07.2022 у працівника є 3 місяці для звернення до суду з метою стягнення своєї заробітної плати.
Але, в контексті внесення змін до КЗпП, доречно пригадати і норми Конституції України, а саме статтю 58 «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи».
Також і вказаний Закон від 01.07.2022 не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
Тобто, з врахування вказаної норми Основного Закону та за умови, що працівник почав працювати на підприємстві Роботодавця до набрання чинності вказаним Законом (наприклад, з 01 березня 2022 року), а надалі Роботодавцем було не виплачено заробітну плату, (наприклад, за період з 01.06.2022- 17.08.2022), строки на таку заяву мали б не обмежуватися, але виключно відносно вимог щодо виплати за період з 01.06.2022 по 18.07.2022 (тобто за період, коли до ст. 233 КЗпП були внесені зміни).
До таких висновків дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 21.03.2025 № 460/21394/23 (адміністративне провадження № К/990/45865/24) Верховний Суд,
«43. Водночас якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України(у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
44. Такий правовий підхід застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23».
Важливо. У Верховній Раді зареєстровано Проєкт Закону «Про внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України щодо забезпечення права застосування необмеженого строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати» №11107 від 22.03.2024, який пропонує скасувати обмеження у три місяці для звернення до суду з позовами про стягнення заробітної плати.
Це означає, що працівники зможуть звертатися до суду в будь-який проміжок часу, не обмежуючись строком 3 (три) місяці.
Але, на жаль, з 2024 року такий законопроєкт знаходиться лише на розгляді Верховної Ради. А, отже, достеменно не відомо чи буде взагалі його прийнято та в якій редакції.
2. Чи зупинялися/продовжувалися строки звернення до суду на період запровадження дії карантину.
Згідно з постановою КМУ від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на всій території України було встановлено карантин з 12.03.2020 (термін якого неодноразово продовжувався).
У пункті 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України додатково, із врахуванням норм ст.233 КЗпП закріплено, що під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
До такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у складі Об`єднаної палати КЦС у постанові від 11.12.2023 у справі №947/8885/21, що запровадження на всій території України карантину законодавець визначив безумовною правовою підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину. При цьому вирішувати питання поважності пропуску такого строку не потрібно.
Також, у своїй постанові від 21.03.2025 № 460/21394/23 (адміністративне провадження № К/990/45865/24) Верховний Суд дійшов висновку, що з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року».
Тобто, якщо роботодавцем було порушено права працівника у період з 12.03.2020 по 30.06.2023 включно, то відповідні строки для звернення до суду продовжуються на відповідний період часу.
ПРИКЛАД: Права працівника було порушено у період дії карантину, а саме 17.05.2023.
Карантин тривав до 30.06.2023. Оскільки права працівника було порушено у період дії карантину, строк на звернення до суду продовжується на період його дії, зокрема, починає свій відлік з 01.07.2023 та спливає 01.10.2023.
3. Чи зупинялися/продовжувалися строки звернення до суду на період дії воєнного стану в Україні.
Пунктом 2 глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України, встановлено, що під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".
Норми Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" не містять будь-яких положень відносно зупинення/продовження строків звернення до суду працівником у зв’язку з веденням на території України воєнного стану.
Інші законодавчі акти також не містять будь-яких норм щодо зупинення/продовження строків для звернення до суду працівника на період дії воєнного стану в Україні.
Тобто, на період воєнного стану в Україні, строки звернення до суду з трудових спорів не зупинялися.
А, отже, якщо з якихось причин працівником буде пропущено строк звернення до суду (незважаючи на предмет спору: стягнення заробітної плати, оскарження звільнення працівника та ін.) такій особі необхідно буде здійснювати відповідні дії для його поновлення та зазначати причини, чому такі строки були пропущені.
Висновок
З огляду на вищевикладене, при розрахунку строку звернення до суду працівник має враховувати не тільки норми, встановлені КЗпП України, але й законодавство з врахуванням коронавірусної хвороби COVID-19 та ін. факторів.
А, отже, при зверненні до суду, працівник повинен зважати на період, в який його права було порушено, а також врахувати інші обставини, що і будуть впливати на застосуваннях тих чи інших норм відповідного законодавства.
- Українці як антитела світу Олександр Черних 11:58
- Підсумки осені на ринку нерухомості: дефіцит, обережний попит і нові ризики Дан Сальцев вчора о 14:43
- Кожен другий підприємець робить ці помилки. Як масштабуватися і не згоріти Олександр Висоцький вчора о 09:15
- Прозорість як конкурентна перевага в будівництві: не модний тренд, а питання виживання Ангеліна Біндюгіна 12.12.2025 01:33
- Закон ППП: нові фінансові можливості для медицини Ірина Сисоєнко 11.12.2025 17:38
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років Георгій Тука 11.12.2025 16:30
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань Інна Бєлянська 11.12.2025 16:16
- Як перемогти прокрастинацію: "Закон задоволення" та переговори із власним мозком Олександр Скнар 11.12.2025 11:44
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників Андрій Лотиш 11.12.2025 10:41
- Англійська як нова вимога до держслужби: чому без неї вже неможливо працювати Інна Лукайчук 10.12.2025 18:26
- Саботаж мобілізації ув’язнених – злочин проти національної безпеки Микола Ореховський 09.12.2025 20:36
- Західний регіон у глобальному контексті: можливості та виклики Мар'яна Луцишин 09.12.2025 16:46
- Спонсорство громадських організацій: як залучати пряме фінансування від бізнесу Олександра Смілянець 09.12.2025 14:23
- Майбутнє клієнтського досвіду: передбачуване, персоналізоване та проактивне Станіслав Нянько 09.12.2025 11:44
- Списки справ vs тайм-блокінг: коли що працює і як уникнути хаосу Олександр Скнар 09.12.2025 09:37
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років 3029
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань 423
- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства 179
- Саботаж мобілізації ув’язнених – злочин проти національної безпеки 137
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників 123
-
"Цей сон, цей сон". Чому молодь в захваті від Степана Гіги та Іво Бобула
43862
-
Чому Україні не дають кредит під російські активи – простими словами
Думка 12133
-
Як обрати магній: чому одні форми діють, а інші – "гроші на вітер". Пояснює нутриціологиня
Життя 10540
-
Три країни підтримали Бельгію щодо "репараційного кредиту" Україні: не коштом активів РФ
Фінанси 8391
-
До водойм у чотирьох регіонах вселили понад 140 000 рибин
Бізнес 1846
