Роботодавець не виплачує заробітну плату. Які строки звернення до суду працівником
Як працівнику розраховувати строки для подачі позову до суду, якщо його права були порушені. Чи враховуються при цьому строки запровадження карантину, воєнного стану та ін.
В цій статті детально розглянемо яким чином працівнику розраховувати строки для подачі позову до суду, якщо його права були порушені. Чи враховуються при цьому строки запровадження карантину, воєнного стану та внесення інших змін до законодавства.
У зв’язку з запровадженням карантину, а надалі і введенням воєнного стану на всій території України, було внесено відповідні зміни до трудового законодавства, а також прийняття нових законів, зокрема, Закону України «Про організацію трудових відносин в період воєнного стану», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1 липня 2022 року № 2352-IX.
У зв’язку з настаннями вказаних вище подій, для працівників неодноразово продовжувалися та змінювалися строки звернення до суду, особливо в частині стягнення з Роботодавця невиплаченої заробітної плати (середнього заробітку, премій, надбавок, коштів за затримку виплати заробітної плати та ін. виплат).
1. Строки для стягнення заробітної плати у відповідності до КЗпП України.
Основним законодавчим актом, який регулює трудові відносини є Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП).
Так, до 18.07.2022 у працівника було право звернутися до суду із заявою щодо виплати йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ч. 2 ст. 233 КЗпП).
Що ж змінилося для працівників з 19.07.2022.
Важливо. 01.07.2022 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1 липня 2022 року № 2352-IX, який набув чинності 19.07.2022 та яким внесено відповідні зміни до КЗпП, зокрема у ст. 233 КЗпП щодо строків звернення до суду працівником.
Так, відповідно до вказаного Закону було встановлено строк, протягом якого працівник може звернутися до суду, який становить 3 місяці. Такий строк починає свій відлік з того дня, коли працівник дізнався/міг дізнатися про порушення своїх трудових прав.
Начебто все зрозуміло, що з 19.07.2022 у працівника є 3 місяці для звернення до суду з метою стягнення своєї заробітної плати.
Але, в контексті внесення змін до КЗпП, доречно пригадати і норми Конституції України, а саме статтю 58 «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи».
Також і вказаний Закон від 01.07.2022 не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
Тобто, з врахування вказаної норми Основного Закону та за умови, що працівник почав працювати на підприємстві Роботодавця до набрання чинності вказаним Законом (наприклад, з 01 березня 2022 року), а надалі Роботодавцем було не виплачено заробітну плату, (наприклад, за період з 01.06.2022- 17.08.2022), строки на таку заяву мали б не обмежуватися, але виключно відносно вимог щодо виплати за період з 01.06.2022 по 18.07.2022 (тобто за період, коли до ст. 233 КЗпП були внесені зміни).
До таких висновків дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 21.03.2025 № 460/21394/23 (адміністративне провадження № К/990/45865/24) Верховний Суд,
«43. Водночас якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України(у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
44. Такий правовий підхід застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23».
Важливо. У Верховній Раді зареєстровано Проєкт Закону «Про внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України щодо забезпечення права застосування необмеженого строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати» №11107 від 22.03.2024, який пропонує скасувати обмеження у три місяці для звернення до суду з позовами про стягнення заробітної плати.
Це означає, що працівники зможуть звертатися до суду в будь-який проміжок часу, не обмежуючись строком 3 (три) місяці.
Але, на жаль, з 2024 року такий законопроєкт знаходиться лише на розгляді Верховної Ради. А, отже, достеменно не відомо чи буде взагалі його прийнято та в якій редакції.
2. Чи зупинялися/продовжувалися строки звернення до суду на період запровадження дії карантину.
Згідно з постановою КМУ від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на всій території України було встановлено карантин з 12.03.2020 (термін якого неодноразово продовжувався).
У пункті 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України додатково, із врахуванням норм ст.233 КЗпП закріплено, що під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
До такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у складі Об`єднаної палати КЦС у постанові від 11.12.2023 у справі №947/8885/21, що запровадження на всій території України карантину законодавець визначив безумовною правовою підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину. При цьому вирішувати питання поважності пропуску такого строку не потрібно.
Також, у своїй постанові від 21.03.2025 № 460/21394/23 (адміністративне провадження № К/990/45865/24) Верховний Суд дійшов висновку, що з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року».
Тобто, якщо роботодавцем було порушено права працівника у період з 12.03.2020 по 30.06.2023 включно, то відповідні строки для звернення до суду продовжуються на відповідний період часу.
ПРИКЛАД: Права працівника було порушено у період дії карантину, а саме 17.05.2023.
Карантин тривав до 30.06.2023. Оскільки права працівника було порушено у період дії карантину, строк на звернення до суду продовжується на період його дії, зокрема, починає свій відлік з 01.07.2023 та спливає 01.10.2023.
3. Чи зупинялися/продовжувалися строки звернення до суду на період дії воєнного стану в Україні.
Пунктом 2 глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України, встановлено, що під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".
Норми Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" не містять будь-яких положень відносно зупинення/продовження строків звернення до суду працівником у зв’язку з веденням на території України воєнного стану.
Інші законодавчі акти також не містять будь-яких норм щодо зупинення/продовження строків для звернення до суду працівника на період дії воєнного стану в Україні.
Тобто, на період воєнного стану в Україні, строки звернення до суду з трудових спорів не зупинялися.
А, отже, якщо з якихось причин працівником буде пропущено строк звернення до суду (незважаючи на предмет спору: стягнення заробітної плати, оскарження звільнення працівника та ін.) такій особі необхідно буде здійснювати відповідні дії для його поновлення та зазначати причини, чому такі строки були пропущені.
Висновок
З огляду на вищевикладене, при розрахунку строку звернення до суду працівник має враховувати не тільки норми, встановлені КЗпП України, але й законодавство з врахуванням коронавірусної хвороби COVID-19 та ін. факторів.
А, отже, при зверненні до суду, працівник повинен зважати на період, в який його права було порушено, а також врахувати інші обставини, що і будуть впливати на застосуваннях тих чи інших норм відповідного законодавства.
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська вчора о 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв вчора о 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко вчора о 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар вчора о 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість – а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції Олексій Гнатенко 26.01.2026 13:52
- Пастка "швидких кіловат": Чому 10 ГВт розподіленої генерації можуть залишитися на папері Ростислав Никітенко 26.01.2026 09:03
- Як рятувати інших: психологічна стійкість адвоката та мистецтво підтримки Вадим Графський 25.01.2026 20:55
- Адвокат у сімейних справах: мистецтво захисту в найскладніших ситуаціях Вадим Графський 24.01.2026 20:45
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 95
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 87
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції 85
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 85
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 83
-
FT: Росія почала продавати окремі партії нафти в Індію за $22-25 за барель
Бізнес 7440
-
Ціна на мідь досягла нової рекордної позначки
Бізнес 6198
-
"Низька активність". Мобільні оператори перестали платити фізособам за генератори
Бізнес 4883
-
У Мілані знайшли мертвим українського банкіра Адаріча: справу розслідують як вбивство
Фінанси 2646
-
"Жорстока реальність". Телевізори та побутова електроніка подорожчають у 2026 році через бум ШІ
Бізнес 2240
