Особливості розгляду спорів у банкрутстві, стороною в яких є боржник
Порядок подання та розгляду спорів у провадженні про відновлення платоспроможності, судовий збір та особливості розгляду позовів.
При врегулюванні відносин неплатоспроможності законодавець відійшов від принципу їх розподілу за ознаками наявності у сторони (кредитора, боржника) владних повноважень чи свободи волевиявлення, що характерно для цивільних правовідносин, об’єднавши їх в одне провадження у справі про банкрутство з огляду на необхідність формування єдиного реєстру грошових вимог кредиторів та задоволення їх згідно з визначеною в законі черговістю та пропорційністю. Це дозволяє ефективно захистити право особи (кредитора, боржника) в межах одного судового провадження, уникаючи розподілу його на способи захисту, характерні для окремих юрисдикцій (адміністративної чи цивільної).
Тому, після відкриття провадження у справі про банкрутство спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України із врахуванням особливостей, які визначені в Кодексі України з процедур банкрутства.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України, а по результатам розгляду справи суд ухвалює рішення.
Досить часто до відкриття провадження про банкрутство у боржника є декілька майнових спорів, які перебувають на розгляді у судах. У такому випадку матеріали справи, в якій стороною є боржник надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Що стосується податкових спорів, то у вересні 2021 року Велика Палата Верховного Суду поставила крапку та визначила, що у правовідносинах щодо визначення розміру податкових зобов’язань боржника у справі про банкрутство шляхом оскарження рішення податкового органу з 21 жовтня 2019 року підлягають застосуванню положення Кодексу України з процедур банкрутства, які визначають юрисдикцію розгляду таких спорів у межах провадження у справі про банкрутство в господарському судочинстві.
Варто зауважити, що такий порядок розгляду спорів застосовується якщо стороною майнового спору є боржник. У разі якщо боржник не є стороною в майновому спорі або відсутні позовні вимоги до боржника та його майна, то такий спір розглядається в окремому позовному провадженні, а не в межах справи про банкрутство боржника.
Щодо оплати судового збору, то тут варто бути готовим до того, що судовий збір за подання заяв в основній процедурі банкрутства та позовів у межах банкрутства – різний.
За розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство,
позивачу необхідно обраховувати розмір судового збору із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру. У такому випадку судовий збір варто вираховувати відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4Закону України «Про судовий збір» (1,5 відсотка ціни позову майнового характеру або 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо позов немайнового характеру).
За подання заяв в основній процедурі банкрутства, судовий збір варто вираховувати відповідно до підпунктів 8-10 пункту 2 частини другої статті 4 вищевказаного Закону (наприклад, 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб при визнанні правочинів недійсними).
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан вчора о 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко вчора о 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв вчора о 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева вчора о 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер вчора о 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька 13.05.2025 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка 13.05.2025 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс 13.05.2025 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов 13.05.2025 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 17786
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11069
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
5922
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5460
-
Mercedes перенесе виробництво найпопулярнішого позашляховика у США через мита Трампа
Бізнес 5134