Фейки у соцмережах. 5 головних правил особистої гігієни
Найбільш ефективний спосіб протистояти інформаційним вкидам і маніпуляціям – це особиста інформаційна гігієна у соцмережах.
Песик і Раша
Трагічна історія про песика, який рятував господаря і отримав тяжкі опіки морди, зараз є одним із лідерів за кількістю репостів у українському сегменті Facebook. Нещодавно вона перетнула позначку 200 тисяч репостів. На картинці із зображенням тварини також повідомляється, що Facebook переказує по долару на лікування песика за кожен лайк і шер. Але якщо придивитися уважніше, ця історія виглядає набагато більш трагічною.
Насправді, на фото зображений песик із шинкою на морді. І все, що написано на картинці – це повна нісенітниця. Але десятки тисяч людей вирішили поділитися цією історією як справжньою. Якщо б їхні репости конвертувалися, приміром, в голоси, цей песик на останніх місцевих виборах гарантовано міг би стати мером будь-якого великого міста. Крім хіба що Києва та Харкова.
Пару місяців тому у соцмережах гуляв «скріншот новини» про призначення словенської дзюдоїстки Раші Сраки послом до Росії. І біда зовсім не в тому, що це жарт з розряду «попа-піся-кака». Достатньо було витратити 15 секунд на перевірку – і стало б зрозуміло, що послом Словенії в Росії був і лишається Брано Раковець, а смішна новина – є банальним фейком. Але купа розумних освічених людей цю новину не перевіряли, а одразу ділилися нею зі своїми друзями і підписниками в соцмережах. Я побачив скріншот фейкової новини у народного депутата, у священника, навіть у кількох журналістів і редакторів провідних ЗМІ.
Фейки як зброя
Випадки зі словенським послом і песиком з шинкою досить смішні і невинні. Але так само звичка довіряти будь-якому інформаційному повідомленню працює в інших випадках. Свідченням є тисячі репостів новини про те, що депутати від «Слуги народу» вкрали рушники після тренінгу у Ріксосі. Або, наприклад, інша частина електорату у березні захоплено репостила маніпуляцію, що Петро Порошенко тікав у Черкасах із зустрічі з виборцями.
Найгірше, коли фейки використовуються як елемент спланованої інформаційної кампанії. Так було під час Брекзіту. Коли багато британців повірили фейковому повідомленню, що буцімто перебування у ЄС коштує бюджету Об'єднаного Королівства 350 мільйонів фунтів на тиждень. Українцям теж не треба далеко ходити за прикладами. У вересні Facebook повідомив, що зупинив діяльність груп та спільнот, які вели скоординовані кампанії з дезінформації в Україні. За даними соцмережі, лише на рекламу они витратили близько $1,6 млн.
Як протистояти фейкам
Найбільш ефективний спосіб протистояти інформаційним вкидам і маніпуляцім – це особиста інформаційна гігієна у соцмережах. От її п’ять головних правил.
1. Знайдіть першоджерело. У більшості випадків новини, які поширюються в українському інформаційному просторі – це чиїсь заяви, цитати з інтерв’ю, чи розповіді очевидців. Насамперед варто пересвідчитися, що вони справді казали те, що їм приписують.
2. Власне, те саме стосується і картинок. Досить часто картинки, які використовуються для маніпуляцій, легко можна знайти через Гугл і подивитися, де і в якому контексті вони використовувалися раніше.
3. Відокремте факти від коментарів. Це теж не дуже складно. Факти – це те, що сталося. Їхні інтерпретації теж важливі, але можуть залежати від різних обставин й іноді бути заангажованими.
4. Якщо сумніви лишаються, пошукайте додаткову інформацію про подію чи людей, які її коментують. Не зайвим буде пересвідчитися, що сайт, який розмістив новину, існуює вже досить давно і йому можна довіряти.
5. І, зрештою, найважливіше! Якщо якесь повідомлення викликає сильну емоційну реакцію (сміх, страх, осуд чи гнів), зупиніться. Зробіть кілька глибоких вдихів і видихів і подумайте, чи справді варто так емоційно втягуватися у цю історію. Навіть якщо це історія про нещасного песика.
- Суд визнав: студент іноземного вишу має право на відстрочку від мобілізаці Арсен Маринушкін вчора о 21:42
- Енергоефективність для багатоповерхівок: інвестиції в енергію, які окупляться Христина Ліштван вчора о 16:42
- Експорт української продукції в Азербайджан зріс на 15,1% за 10 місяців 2024 року Юрій Гусєв вчора о 14:30
- Підстави для виселення при зверненні стягнення на предмет іпотеки Євген Морозов вчора о 14:16
- Історичний кіт у мішку: чому піврічні торги деревиною обурили деревообробників Юрій Дюг вчора о 07:32
- Доплата за фактичні квадратні метри об`єкту інвестування Євген Морозов 24.11.2024 14:52
- "Компостер подій" Кремля: будьте пильними Євген Магда 24.11.2024 11:28
- З 1 грудня зміняться правила бронювання: з'явилася Постанова Кабміну Віталій Соловей 23.11.2024 20:23
- Бюджет-2025 прийнятий, але це не точно Любов Шпак 23.11.2024 18:55
- Час затягувати паски Андрій Павловський 23.11.2024 17:27
- Строк нарахування 3% річних від суми позики Євген Морозов 23.11.2024 13:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 22.11.2024 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 22.11.2024 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 22.11.2024 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Час затягувати паски 335
- Історичний кіт у мішку: чому піврічні торги деревиною обурили деревообробників 187
- "Компостер подій" Кремля: будьте пильними 175
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні 88
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю 85
-
Рада скасувала можливість конфіскувати майно у корупціонерів за угодою зі слідством
Бізнес 24900
-
У Британії опублікували дані про реальний стан економік України та Росії
Фінанси 12101
-
Чоловіки, які прийшли на підприємство і були заброньовані після 18 травня, втратять бронь
уточнено виправлено Бізнес 11177
-
В Україні фальсифіковані до 25% молочних продуктів: голова Спілки молочних підприємств
Бізнес 9855
-
Польський єврокомісар порадив Україні посилити малі й середні сімейні ферми
Бізнес 9161