Моніторинг фінансового законодавства (17-23 квітня)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Законопроєкт щодо звільнення від оподаткування незареєстрованих лікарських засобів
На розгляд Верховної Ради України 21 квітня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування незареєстрованих лікарських засобів для індивідуального використання громадянами» (№ 3370).
Мета: зниження вартості закупівлі за кордоном незареєстрованих в Україні лікарських засобів для індивідуального використання громадянами.
Законопроєктом № 3370 передбачається внесення змін до Податкового кодексу України, які передбачатимуть звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів для індивідуального використання громадянами відповідно до Закону України «Про лікарські засоби».
Законопроєкт щодо усунення розбіжностей та осучаснення реалізації майна в іпотеці та виконавчому провадженні
На розгляд Верховної Ради України 17 квітня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення розбіжностей та осучаснення реалізації майна в іпотеці та виконавчому провадженні» (№ 3360).
Мета: створення законодавчих передумов для посилення прозорості системи реалізації арештованого майна, підвищення ефективності виконання судових рішень, вдосконалення нормативного регулювання, а також усунення суперечностей між чинними актами в частині реалізації активів в межах процедури виконавчого провадження.
Законопроєктом № 3360 передбачається внесення змін до ряду законодавчих актів у сфері реалізації арештованого майна в межах процедури виконавчого провадження, а саме:
1) виключення процедури реалізації за фіксованою ціною;
2) визначення порядку проведення електронних аукціонів Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів).
3) забезпечення можливості проведення електронних аукціонів у спосіб продажу майна з можливістю зниження початкової ціни;
4) запровадження процедур, які забезпечать прозору реалізацію активів;
5) вдосконалення процедури реалізації предмета іпотеки.
Законопроєкт щодо здійснення державного фінансового контролю в Україні
На розгляд Верховної Ради України 17 квітня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (№ 3357).
Мета: удосконалення функцій контролю за дотриманням законодавства про публічні закупівлі.
Згідно із Положенням про Офіс фінансового контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 р. № 184, функцію контролю за дотриманням законодавства про публічні закупівлі, покладено на Офіс фінансового контролю. До 12 лютого 2020 р. ці функції виконувала Державна аудиторська служба України, яка за 2019 рік провела 8816 моніторингів закупівель, під час яких було зафіксовано та не усунуто порушень у 4884 закупівлях. Водночас, притягнення до відповідальності відбулось у менше ніж 1% випадків від усіх зафіксованих та невиправлених порушень. Причиною цьому стала неможливість посадових осіб Державної аудиторської служби України отримати від керівників державних замовників (або в інший спосіб) персональні дані голів, секретарів та членів тендерних комітетів з метою внесення цих даних до постанов про притягнення до відповідальності за ст.164-14 КУпАП та передачі їх до судів.
У зв’язку з цим законопроєктом № 3357 пропонується надати Офісу фінансового контролю можливість отримувати доступ до баз персональних даних, володільцями і розпорядниками яких є державні органи та органи місцевого самоврядування для ефективного виконання покладених на нього завдань.
Проєкт Постанови щодо забезпечення соціальних гарантій для медичних та інших працівників
На розгляд Верховної Ради України 21 квітня 2020 року внесено проєкт Постанови «Про невідкладні заходи щодо забезпечення соціальних гарантій для медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу (COVID-19)» (№ 3368).
Мета: забезпечення соціальних гарантій шляхом запровадження обов’язкового державного страхування на випадок інфікування коронавірусною інфекцією (COVID-19) за рахунок коштів Державного бюджету України.
Проєктом постанови пропонується:
- доручити Кабінету Міністрів України у дводенний строк з дня прийняття Постанови встановити порядок обов’язкового державного страхування медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу (COVID-19), на випадок інфікування коронавірусною інфекцією (COVID-19) за рахунок коштів Державного бюджету України;
- встановити розміри виплат страхової суми медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу (COVID-19), які є співмірними з розмірами виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, які встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.
Зокрема, пропонується встановити наступні розміри виплат страхової суми у разі:
1) смерті працівника від захворювань, зумовлених розвитком коронавірусної хвороби (COVID-19) під час виконання ним професійних обов'язків, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (1 576,5 тис. грн. у 2020 році);
2) визнання працівника інвалідом внаслідок інфікування коронавірусною інфекцією (COVID-19) під час виконання ним професійних обов'язків:
I групи - у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (840,8 тис. грн. у 2020 році);
II групи - у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (630,6 тис. грн. у 2020 році);
III групи - у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (525,% тис. грн. у 2020 році).
3) тимчасової втрати працездатності працівником внаслідок інфікування коронавірусною інфекцією (COVID-19) під час виконання ним службових обов'язків - за кожну добу 0,3 прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала тимчасова втрата працездатності, але не більш як 50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала тимчасова втрата працездатності, за весь час тимчасової втрати працездатності протягом дії договору обов'язкового страхування (630,6 грн. за кожну добу, але не більше 105,1 тис. грн. у 2020 році).
Законопроєкт щодо звільнення від оподаткування доходів працівників на період дії карантину
На розгляд Верховної Ради України 17 квітня 2020 року внесено проєкт Закону України «Про внесення зміни до підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо часткового звільнення від оподаткування доходів працівників на період дії карантину» (№ 3302-1).
Мета: підтримка найманих працівників з невеликим рівнем доходу, які зобов’язані продовжувати виконання своїх службових обов’язків в умовах запровадженого карантину.
Законопроєктом № 3302-1 пропонується здійснити прив'язку пільги з оподаткування до встановленої законом державної соціальної гарантії – мінімальної заробітної плати. Так, звільняються від оподаткування ПДФО доходи у розмірі мінімальної заробітної плати (4723 грн.), якщо місячна заробітна плата не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати (9446 грн.), нарахованої (виплаченої) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Крім того, пропонується визначити період дії норми стосовно оподаткування: з 1 квітня 2020 року на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України на всій території України.
Національний банк України знизив облікову ставку до 8%
Рішенням Правління НБУ від 23 квітня 2020 року № 289-рш «Про розмір облікової ставки» знижено облікову ставку до 8%.
Мета: підтримка економіки в умовах пандемії та карантинних заходів.
Прийняттю такого рішення регулятором сприяла низка факторів, серед яких:
- інфляція у березні-квітні була нижчою, ніж очікувалося, попри тимчасове зростання цін протягом перших тижнів карантинних заходів;
- зростання споживчих цін у річному вимірі сповільнилося до 2,3%, що стримувало здешевлення енергоносіїв на світових ринках, відображення залишкових ефектів від торішнього зміцнення гривні, а також збільшення пропозиції сирих продуктів харчування.
Як відмічає НБУ, внаслідок карантинних обмежень для подолання пандемії та глобальної кризи українська економіка скоротиться на 5,0% у 2020 році, але відновить зростання на рівні близько 4% у наступні роки. Цьому сприятиме м’яка фіскальна та монетарна політики.
Водночас актуальними залишаються також ризики:
- не схвалення Радою директорів МВФ нової програми співпраці;
- триваліший термін пандемії коронавірусу та збереження обмежувальних заходів, необхідних для її подолання, на довший період;
- ескалації військового конфлікту на сході країни;
- скорочення врожаю зернових і плодоовочевих культур в Україні через несприятливі погодні умови;
- збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату та ризик посилення протекціонізму у світі.
- Виживуть найсильніші: про теперішнє і майбутнє українських книгарень Віктор Круглов 14:38
- Відсутність у міськради коштів на сплату судзбору як підстава для звернення прокурора Євген Морозов 10:17
- Самопредставництво юридичної особи: Право чи привілей? Дмитро Зенкін вчора о 14:11
- Адмінарешт майна платника податків це публічно-правовий спір, а не спір про право Євген Морозов вчора о 13:11
- Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду Світлана Приймак вчора о 12:39
- Виклики та можливості у процесі відновлення України Сильвія Красонь-Копаніаж 17.10.2024 15:49
- Інтеграція та інновації: шлях розвитку Реєстру судових рішень Леонід Сапельніков 17.10.2024 14:01
- Технологічний обмін як основа відновлення та модернізації енергетичної системи України Олексій Гнатенко 17.10.2024 14:00
- Політика і психологія: як заперечення та раціоналізація формують державні рішення Валерій Козлов 17.10.2024 13:49
- Медіація у господарських спорах Наталія Ковалко 17.10.2024 13:40
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію Інна Бєлянська 17.10.2024 13:09
- Навіщо компанії ERP-система Віталій Курдюмов 17.10.2024 11:24
- Доцільність та правомірність розірвання договору після закінчення строку його дії Євген Морозов 17.10.2024 10:20
- Нові вимоги до подання даних нотаріусами: зміни для спадщини, дарування та купівлі-продажу Золтан Русанюк 16.10.2024 23:10
- "Джокер" залишається в рукаві Євген Магда 16.10.2024 18:04
- "Джокер" залишається в рукаві 5539
- Безтурботна старість? Як не втратити якість життя, виходячи на пенсію 771
- Криве дзеркало доброчесності: чи єдині стандарти для суддів і прокурорів? 381
- Кожен українець за кордоном – амбасадор своєї країни: місія, відповідальність і майбутнє 220
- AI Risk: як штучний інтелект формує нові горизонти корпоративної безпеки 216
-
СЗЧ та дезертирство зросли вп'ятеро — дані за областями
Інфографіка 38525
-
Реакція на викриття 49 прокурорів наштовхує на висновок – робити, як в Росії. Але це не вихід
Думка 36620
-
"Путін витрачає на війну до $130 млрд на рік. Диво, що ми тримаємось". Що розказав Залужний
8469
-
Департамент охорони культурної спадщини вимагає зафарбувати мурал з Будановим на Подолі
Життя 8238
-
Тігіпко купує третій банк
Фінанси 7156