З монополізмом BigTech вирішили боротись "всім світом"
На початку жовтня американські законотворці представили доповідь про результати тривалого розслідування діяльності великих ІТ-компаній (BigTech).
В ньому вони озвучили те, що ринок знав, по великому рахунку, давно: ці компанії є монополістами і поводять себе, як монополісти. За декілька днів проти BigTech вирішили боротись у Європі, а уже цього тижня стало відомо, що до претензій долучається і Японія. «Гуртом легше батька бити» - десь так виглядають спроби чиновників цих країн приборкати техногігантів. Хоча, цю приказку можна доповнити іншою – «краще пізно, ніж ніколи». Водночас, вся історія якраз і виглядає запізнілою, бо боротись із Google тоді, коли компанія контролює 90% ринку пошуку, звісно, можна. Але ж конкурентів уже знайти, по великому рахунку, й неможливо.
Отже, у Європі та в Японії, підтримуючи своїх американських колег, вирішили наступне.
В Європі планують організувати видимість вільної конкуренції, а саме – платформи (Google, Amazon) зможуть використовувати дані користувачів для таргетингу, лише коли вони надали доступ до цих даних конкурентам. Відповідно, використовувати користувацькі дані для отримання конкурентних переваг уже не можна. Техногігантам буде заборонено надавати перевагу власним сервісам в пошукових рейтингах. До прикладу, якщо раптом користувач вирішить пошукати мейл-сервіс, то у видачі не має першим бути Gmail. А при пошуку браузера – не може бути Google Chrome. Іще одна пропозиція – ІТ-гіганти не зможуть використовувати лише свої додатки на пристроях: платформам буде заборонено використовувати свої продукти для просування інших своїх продуктів, що вбиває саму суть поняття «екосистема» і є особливо чутливо для Google з його Android та Google Play та Apple з App Store відповідно.
Все це робиться з метою надати користувачам більше контролю над своїми додатками на сервісами і відібрати цей контроль у техногігантів.
Ця історія виглядає так, ніби влада ЄС втомилась штрафувати Google and Co і вирішила обмеження ввести законодавчо.
Окрему увагу отримають угоди BigTech, їх вивчатимуть на предмет використання монопольного становища ще уважніше. Може в цих умовах і в цих наративах не сталося б угоди Facebook-Instagram чи Facebook-WhatsApp. Цікаво, що угода Google-Fitbit майже оформлена, хоча ще на момент перших новин про неї про потенційні ризики щодо порушень антимонопольного законодавства не говорив лише лінивий.
А що ж японці? Ті заявили, що долучились до зусиль США та Європи у антимонопольній боротьбі з BigTech і наразі обіцяють розглядати угоди по купівлі та злиття. Більш конкретні кроки японські чиновники не озвучили.
Попередні спроби впорядкувати владу техногігантів були не особливо вдалими. Варто лише згадати суд 20-річної давності, який визнав корпорацію Microsoft монополістом, але відмовив в проханні розділити її на дві – ту, яка б займалась операційними системами, та ту, яка б просувала свій браузер.
Пройшло майже 20 років і про браузер від Microsoft всі забули, а лідером цього сегменту стала Google, яка вийшла на ринок набагато пізніше. Такі ж претензії бути до Microsoft стосовно її медіаплеєру і там теж справа не закінчилась нічим, окрім штрафів.
Ситуація цього року стосовно BigTech набагато серйозніша і навіть той факт, що розслідування американської Палати представників щодо монополізму техногігантів тривало більше року, що не дозволяє сумніватися в його ґрунтовності.
Інша справа, що буде далі, чим закінчаться ці спроби загнати джина техномонополізму назад у пляшку. Я думаю, що ця справа марна, проте зробити так, щоб цей джин не ставав ще більш потужнім – ще реально.
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник вчора о 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко вчора о 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей вчора о 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак вчора о 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- Щире каяття на думку ВС: коли слова стають важчими за дії Дмитро Зенкін 28.01.2025 16:40
-
Канадська Black Iron підписала угоду з Кривим Рогом: орендує 248 га
Бізнес 18257
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 14359
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6147
-
Бізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
Думка 3387
-
Леді Гага прокоментувала провал фільму "Джокер: Божевілля на двох" – деталі
Життя 2535